Рішення № 133120169, 05.01.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 р. № 520/28452/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просять суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.8 Протоколу Комісії Адміністрації Державної Служби Спеціального Транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №736 від 27.05.2025, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Комісію Адміністрації Державної Служби Спеціального Транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяви та документи ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загибель чоловіка - військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , 1989 року народження.

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що відповідачем прийнято протиправне рішення, оформлене протоколом комісії Адміністрації Державної Служби Спеціального Транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 736 від 27.05.2025, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 . Зазначене стало підставою для звернення позивачів до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 03.11.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку статті 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту: копію акту службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_4 та всі документи, що були враховані при прийнятті протоколу комісії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 стосовно призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 . Зобов`язано Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту подати до суду витребувані документи протягом п`ятнадцяти календарних днів із дня отримання копії даної ухвали суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що військовослужбовцем ОСОБА_4 допущено недотримання заходів власної безпеки у зв`язку із перебуванням у розташуванні зведеного підрозділу батальйону у нетверезому стані (стані алкогольного сп`яніння, доказом чого є довідка від 18.10.2024 №4141/6-2024), а відповідно наявність складу адміністративного правопорушення. Зазначене, за доводами відповідача, є підставою для невиплати позивачам спірної одноразової грошової допомоги. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначила, що згідно з довідкою ГУНП в Запорізькій області від 18.10.2024 померлий ОСОБА_4 на момент смерті перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому, слід вважати, що ним допущено недотримання заходів власної безпеки, що в свою чергу завідомо знизило ступінь та швидкість реакції на фактори небезпеки, що є підставою для невиплати позивачам спірної одноразової грошової допомоги. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач, ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, згідно якої підтримала свою позицію, викладену в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивачі, ОСОБА_1 (дружина загиблого військовослужбовця), ОСОБА_2 (батько загиблого військовослужбовця) та ОСОБА_3 (мати загиблого військовослужбовця) є членами сім`ї ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в зоні проведення бойових дій унаслідок вибухової травми голови, шиї, тулуба та кінцівок з ушкодженням кісток, скелета та внутрішніх органів (лікарське свідоцтво про смерть №5340 від 18.09.2024 та довідка про причини смерті № 5340 від 18.09.2024), що визнається сторонами.

З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , позивачі - ОСОБА_1 (дружина загиблого військовослужбовця) діючи в своїх інтересах та в інтересах своєї доньки ОСОБА_5 (донька загиблого військовослужбовця), ОСОБА_2 (батько загиблого військовослужбовця) та ОСОБА_3 (мати загиблого військовослужбовця) звернулися з заявами про призначення їм одноразової грошової допомоги відповідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". (а.с. 40-51)

Рішенням Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом № 736 від 27.05.2025, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги матері, батьку, дружині та доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 ). Відмова обґрунтована тим, що загибель військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що рішенням Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом №736 від 27.05.2025, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги матері, батьку, дружині та доньці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

Відмова в призначенні спірної одноразової грошової допомоги обґрунтована тим, що загибель військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи зазначені обставини суд зазначає, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 5340 від 18.09.2024 та довідки про причини смерті № 5340 від 18.09.2024 ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Комишуваха Запорізького району Запорізької області, в зоні проведення бойових дій унаслідок вибухової травми голови, шиї, тулуба та кінцівок з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів. (а.с. 22)

Відповідно до сповіщення сім`ї № 407 (вих. № 11889 від 19.09.2024), наданого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих поранень, несумісних з життям у населеному пункті Комишуваха Запорізької області. (а.с. 23)

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 4469 від 11.12.2024) травма, яку отримав солдат ОСОБА_4 : " ОСОБА_6 , вибухова травма голови, шиї, тулуба та кінцівок з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів", послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, яка призвела до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до висновків акту службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 причиною загибелі солдата ОСОБА_4 є поранення, несумісні з життям, отримані внаслідок бойового ураження під час дій з боку противника, в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації та у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комишуваха Запорізької області (локація "Укртелеком"), за відсутності ознак протиправної поведінки. (а.с. 14-17)

На підставі зазначених доказів суд доходить висновку, що смерть загиблого військовослужбовця настала під час виконання ним службових обов`язків військової служби в період її проходження, а саме під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комишуваха Запорізької області (локація "Укртелеком"), внаслідок бойового ураження під час дій з боку противника.

Пунктом 1 статті 16-4 Закону №2011-XII встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 у момент загибелі перебував у стані алкогольного сп`яніння - 1,5 проміле.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція щодо застосування положень пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-XII викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 802/1869/17-а, від 04.03.2020 у справі № 813/2071/17, від 15.06.2022 у справі № 826/4813/18, від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 та від 09.09.2025 у справі № 240/5502/24.

Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у вищезазначених постановах, спірна допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

За наведених вище обставин, суд зазначає, що відповідно до наявних у матеріалах справи документів ОСОБА_4 помер внаслідок воєнних дій, а саме через отримання поранення під час виконання ним службових обов`язків військової служби в період її проходження, а саме під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комишуваха Запорізької області (локація "Укртелеком"), внаслідок бойового ураження під час дій з боку противника, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть.

Відповідачем зазначених обставин не спростовано. Відомостей щодо вчинення загиблим ОСОБА_4 злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, матеріали справи не містять.

Так, під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, відтак відмова відповідача у призначені та виплаті матері, батьку, дружині та доньці загиблого військовослужбовця (позивачам) одноразової грошової допомоги є протиправною.

Інших підстав для відмови позивачам в призначенні спірної одноразової грошової допомоги позивачем в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Отже, рішення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, викладене в пункті 1.8 протоколу засідання комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.05.2025 № 736, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з метою ефективного та належного захисту прав позивачів у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування пункту 1.8 Протоколу Комісії Адміністрації Державної Служби Спеціального Транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №736 від 27.05.2025, в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та зобов`язання Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до частини 3 статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У позовній заяві позивачі зазначили про те, що орієнтована сума витрат на професійну правничу допомогу складає 60 000,00 грн, з яких 30 000,00 грн у суді першої інстанції, та зазначили, що документи, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу будуть надані суду відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачами в позовній заяві вказано лише орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що відповідні документи будуть надані до суду у відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, однак після подання до суду позовної заяви відповідних додаткових документів позивачами до суду не подано, суд наразі не вирішує питання щодо розподілу відповідних витрат.

Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (вул. Якова Гніздовського, буд. 5, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 33145904), третя особа - Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.8 Протоколу Комісії Адміністрації Державної Служби Спеціального Транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №736 від 27.05.2025, в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .

Зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН