Ухвала суду № 133120069, 05.01.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

05 січня 2026 р. Справа № 520/7544/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) перерахувати та доплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) перерахувати та доплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління національної поліції України в Харківській області - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 520/7544/25 змінено з підстав та мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі № 520/7544/25 залишено без змін .

Рішення суду набрало законної сили 17.10.2025.

Представником позивача подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, в якій просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року за справою № 520/7544/25, перерахувати та доплатити ОСОБА_1 134035,70 грн. грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р, № 168.

В обґрунтування заяви представник позивач зазначає, що відповідач невірно здійснив нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168, що підтверджено довідкою-розрахунком виплаченого грошового забезпечення. Заявник зазначає, що відповідач нарахував та виплатив позивачу доплату грошової компенсації у розмірі 4964,30 грн. Проте під час перерахунку відповідач умисно врахував невірний (зменшений) розмір додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168. Така додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 у розмірі 30000,00 грн. на місяць. Заявник зазначає, що відповідач при обчисленні доплати грошової компенсації за невикористані відпустки застосував для розрахунку додаткову винагороду у розмірі 1071,42 грн. - що призвело до штучно та умисно заниженого розміру грошової компенсації за невикористані відпустки.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 22.12.2025 по 02.01.2026.

Суд вирішує питання про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані приписами ст.382 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи № 520/7574/25 є правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем з приводу перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, а також сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Із наданої до суду довідки № 1675 від 09.12.2025 про грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, нараховану на виконання судового рішення від 29.07.2025 у справі № 520/7544/25, вбачається, що така компенсація нарахована за відповідний період

При цьому питання розміру такої суми судом не вирішувалося.

Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що відповідачем виконано рішення зобов`язального характеру в межах, визначених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025, у зв`язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.4, 229, 248, 293, 294, 382 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 05 січня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ