Рішення № 133118738, 05.01.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 рокусправа № 380/15932/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (Золочівський район, с. Гумниська, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090), у якій, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд: визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення-рішення: №366636-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №366634-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №366633-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №366635-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №0774779-2413-1319- UA46040030000058332 від 04.06.2025.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у с. Гумнисько, Золочівського району у нього немає ні у власності, ні у користування жодних земельних ділянок. Крім того, незрозуміло на підставі чого відповідачем нараховано податок за землю у с. Журатин, так як не вказано розмір земельної ділянки, кадастрового номеру. Нерухоме майно корівник і кормокухня, які належать позивачу, відносяться до нежитлових сільськогосподарських будівель та використовуються у сільськогосподарській діяльності, не здаються позивачем в оренду, лізинг чи позичку, тому не є об`єктом оподаткування. Просить позов задоволити.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що позивачу належить нерухоме майно, яке відповідно до Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування. Відповідно до інформації наданої Гумниською сільською радою вих №105 від 29.03.2019 позивач користується земельними ділянками в с.Гумнисько, яка стала підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. Щодо оподаткування землі в с.Журатин, то листом Буської міської ради №164 від 22.08.2025 підтверджено те, що із 2009 року позивач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- №366636-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, яким позивачу нараховано земельний податок в розмірі 114,87 грн за 2025 р., адреса об`єкта - с.Гумниська, для ведення осг не більше як 2 га, площа-0,25, нормативно грошова оцінка-45949,42.

- №366634-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, яким позивачу нараховано земельний податок в розмірі 27,97 грн за 2025 р., адреса об`єкта - с.Гумниська, для ведення осг не більше як 2 га, площа-0,1, нормативно грошова оцінка- 27968,61.

- №366633-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, яким позивачу нараховано земельний податок в розмірі 297,06 грн за 2025 р., адреса об`єкта - с.Гумниська, для будівництва і обслуговування житлового будинку, госп. будівель і споруд, площа-0,24 , нормативно грошова оцінка-2475460,57.

- №366635-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, яким позивачу нараховано земельний податок в розмірі 30696,71 грн за 2025 р., адреса об`єкта - с.Журатин, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики оборонного та іншого призначення, площа-0,24 , нормативно грошова оцінка-2475460,57.

- №0774779-2413-1319- UA46040030000058332 від 04.06.2025, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно відмінне від зем. ділянки в розмірі 18062,40 грн. за 2024, адреса об`єкта - АДРЕСА_1 , площа-0,5 га.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У силу вимог підпункту 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

При цьому, для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Положеннями частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 та 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 377 Цивільного кодексу України.

За приписами пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку, є дані державного земельного кадастру.

Згідно пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

П. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема як нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з пп. 8 п. 22 цього Порядку.

Відповідно до п. 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (яка була чинною на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення), дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 5 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що після набуття чинності ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 28.05.2025 №366633-2413-1315-UA46040030000058332, №366636-2413-1315-UA46040030000058332, №366634-2413-1315-UA46040030000058332 суд зазначає таке.

Відповідач підставою для винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень вказує інформацію Гумниської сільської ради від 29.03.2019, у якій сільська рада повідомила список осіб, яким потрібно нарахувати земельний податок.

Судом досліджено даний лист та встановлено, що у ньому не зазначено на підставі чого надана така інформація.

Позивачем долучено відповідь виконавчого комітету Буської міської ради від 20.10.2025 № 1708, у якій зазначено, що згідно поземельної книги с. Гумнисько за господарським двором в АДРЕСА_2 , де зареєстрований тільки позивач, рахуються земельні ділянки площею 0,24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,25 га та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства. Власника житлового будинку не встановлено, тому позивача визнано як землекористувача.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за позивачем (РНОКПП НОМЕР_1 ) жодного житлового будинку в АДРЕСА_3 не зареєстровано.

З будинкової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку с. Гумнисько, судом встановлено, що будинок належить ОСОБА_2 , а не позивачу.

Відповідачем не надано суду доказів користування позивачем земельними ділянками площею 0,24 га, 0,25 га та 0,10 га в с.Гумнисько.

Так як, судом встановлено, що позивач не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок в с. Гумниська, Золочівського району податкові повідомлення- рішення 28.05.2025 №366636-2413-1315-UA46040030000058332, №366634-2413-1315-UA46040030000058332, №366633-2413-1315-UA46040030000058332 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.05.2025 №366635-2413-1315- НОМЕР_2 суд зазначає таке.

Відповідач зазначає, що позивач має у користуванні в АДРЕСА_1 земельну ділянку для використання у промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики оборонного та іншого призначення площею 0,5 га.

Посилається на лист Буської міської ради №164 від 22.08.2025 із 2009 року, відповідно до якого позивач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів. У 2008 році в Буську районну державну адміністрацію звернувся гр. ОСОБА_3 з проханням передати йому в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 0,5 га якою він користувався для обслуговування його будівель в АДРЕСА_1 . Кізлівська сільська рада рішенням №129 від 21.01.2008 року дала погодження Буській РДА на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , але документація не була виготовлена. У 2009 році гр. ОСОБА_3 продає приміщення ОСОБА_1 і ОСОБА_1 користується даною земельною ділянкою по сьогоднішній день.

Згідно даних Публічної кадастрової карти України від 31.07.2025 за адресою с. с.Журатин, Золочівського р-ну по вул. Шевченка,50, знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 4620682300:13:001:0001, площа 3,4136 га, форма власності державна власність, цільове призначення: землі запасу ( земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія : землі сільськогосподарського призначення.

Суд звертаю увагу, що у податковому повідомленні-рішенні №366635-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025 не вказано кадастрового номеру земельної ділянки. Також визначений розмір земельної ділянки - 0,5 га не підтверджений жодними доказами, а лист Буської міської ради №164 від 22.08.2025 є неналежним доказом, так як колишній власник будівель вказав орієнтовну площу, яка при купівлі приміщень була змінена, проект землеустрою виготовлений не був.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення- рішенні № 366635-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0774779-2413-1319- UA46040030000058332 суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 266.1.1, пп 266.2.1, пп. 266.3.1, пп. 266.3.2 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно п. 266.2.2ПК України не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК018:2023 (код 1271) нежитлові сільськогосподарські будівлі включать: - будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III (далі Закон № 2238) сільськогосподарський товаровиробник це фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.04.2009 позивачу належить нерухоме майно ( корівник і кормокухня) у АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що нерухоме майно корівник і кормокухня належить до нежитлових сільськогосподарських будівель відповідно до вищевказаного Класифікатора, позивач використовує об`єкти нерухомості у сільськогосподарській діяльності, зазначена нерухомість не здається позивачем в оренду, лізинг чи позичку. Отже, вказані приміщення не є об`єктом оподаткування, а податкове повідомлення-рішення від 04.06.2025 № 0774779-2413-1319- UA46040030000058332 підлягає до скасування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення-рішення №366636-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №366634-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №366633-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №366635-2413-1315-UA46040030000058332 від 28.05.2025, №0774779-2413-1319- UA46040030000058332 від 04.06.2025, винесені Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь ОСОБА_1 (Золочівський район, с. Гумниська, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович