Ухвала суду № 133118206, 05.01.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 січня 2026 року Справа № 280/9897/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши клопотання про залишення заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати нарахованої ОСОБА_1 суми грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 56324 грн 03 коп (п`ятдесят шість тисяч триста двадцять чотири гривні 03 копійки).

Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, зобов`язати військову частину подати звіт про виконання цього рішення суду.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору у цій справі в сумі 1211,20 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24 листопада 2025 року до суду подана оновлена позовна заява, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду. Відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки поважність причин у позивача на поновлення строку обчислюється моменту (дати) коли він дізнався про порушення своїх прав 16.08.2025. До цього спору підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який позивачем прорущений.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, та є різновидом публічної служби за визначенням пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018р. у справі № 2-а-3097/2007.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене статтею 9-1 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020р. у справі № 480/3105/19 визначено правову природу компенсації за неотримане речове майно, відповідно до якої речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця, а компенсації за неотримане речове майно слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016р. № 178, згідно з пунктом 3 якого грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

(І) звільнення з військової служби;

(ІІ) загибелі (смерті) військовослужбовця.

Таким чином, право на компенсацію вартості за неотримане речове майно за період проходження служби військовослужбовці набувають, зокрема, при звільненні і це право реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання, пов`язані з реалізацією передбачених законом гарантій для військовослужбовця, навіть якщо подання відповідного позову про компенсацію відбувається після його звільнення з публічної (військової) служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З цих підстав суд визнає неналежними доводи представника позивача щодо ототожнення спірної компенсації з грошовим забезпеченням, у спорі щодо виплати якого при звільненні зі служби слід застосовувати положення статті 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі №380/1785/21 зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що про невиплату грошової компенсації за неотримане речове майно позивачка повинна була бути обізнана з часу її звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини.

Судом встановлено, що позивач 16 серпня 2025 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення на підставі витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.08.2025 №238.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивач ще з 16.08.2025 дізнався про порушення своїх прав, однак позов до суду надіслав лише 06.11.2025, тобто з порушенням строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Вищевикладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.02.2025р. по справі №240/21783/24.

Суд наголошує, що чинне законодавство не дозволяє виключити військовослужбовця зі списків особового складу військової частини без його згоди, у разі відсутності повного розрахунку, зокрема компенсації за неотримане речове майно. Це надає можливість останньому впевнитися, що всі фінансові питання з ним були вирішенні до звільнення.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховний Суд від 28.09.2023р. у справі № 260/4686/22, від 14.12.2023р. у справі № 380/1785/21та від 10.02.2025р. у справі №240/5940/24.

Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частиною 3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд вважає за необхідне, залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.121, 123, 161, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Б.В. Богатинський