Ухвала суду № 133117614, 05.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

05 січня 2026 року Справа №200/957/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Крилової М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року по справі № 200/957/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адмінастративного суду від 21.05.2025 позов задоволено частково та вирішено.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виключення ОСОБА_1 із страхового стажу (заробітної плати) періоди догляду за дітьми з 28.08.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.10.2006, вересень 2007 року., з 01.01.2008 по 30.06.2008, з 01.02.2016 по 31.12.2016, з 01.08.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 28.02.2020 та не врахуванням заробітної плати за період з 01.04.1998 по 30.06.2000 згідно з довідкою ТОВ «ДОНМЕТСПЛАВ».

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з дати надання заяви про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 22.05.2024 року виключивши із страхового стажу (заробітної плати) періоди догляду за дітьми з 28.08.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.10.2006, вересень 2007 року., з 01.01.2008 по 30.06.2008, з 01.02.2016 по 31.12.2016, з 01.08.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 28.02.2020 та з урахуванням заробітної плати за період з 01.04.1998 по 30.06.2000 згідно з довідкою ТОВ «ДОНМЕТСПЛАВ»

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 коп.

Рішення суду від 21.05.2025 набрало законної сили 02.10.2025 на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025.

26 грудня 2025 року до суду надійшла заява у якій позивач просить роз`яснити и резолютивну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 р. у справі № 200/957/25 у частині формулювання «виключивши із страхового стажу (заробітної плати) періоди догляду за дітьми».

В обґрунтування клопотання вказує, що під час виконання зазначеного рішення відповідачем дане формулювання було витлумачено як підстава для зменшення тривалості страхового стажу, у зв`язку з чим страховий стаж за періоди догляду за дитиною було виключено повністю. Зазначене тлумачення призвело до спору щодо способу виконання судового рішення та свідчить про неоднозначність розуміння резолютивної частини рішення, що унеможливлює його належне та однакове виконання.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені заявником аргументи, суд при вирішення поданої заяви виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 243 КАС України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14, зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, воно підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз`яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.

Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15 вказав на те, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Також у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 Верховний Суд зауважив, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі № №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20.

Отже, з огляду на вищезазначене та враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, критеріями визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення є такі:

- заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;

- судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;

- заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

При цьому необхідно наголосити, що за своєю суттю роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Відтак особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення, повинна обґрунтувати, що саме в рішення суду або його резолютивній частині є незрозумілим, в чому саме полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти його тлумачення та як це впливає на його виконання.

Разом з тим механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення або ж не погоджується з висновками суду. В цьому разі учасник справи та інші особи, яким відповідне право надано, можуть оскаржити судове рішення у передбаченому законом порядку.

Крім того, роз`яснюючи прийняте рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни до нього. Тобто процесуальна можливість роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст або, тим паче, суть.

В контексті наведеного суд зауважує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 200/957/25 є чітким, зрозумілим і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, в тому числі в цілях виконання ухваленого рішення.

Вказаним рішенням, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 22.05.2024 року виключивши із страхового стажу (заробітної плати) періоди догляду за дітьми з 28.08.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.10.2006, вересень 2007 року., з 01.01.2008 по 30.06.2008, з 01.02.2016 по 31.12.2016, з 01.08.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 28.02.2020.

Водночас зазначений висновок суду по суті заявлених позовних вимог повністю узгоджується з мотивувальною частиною судового рішення, у якій через оцінку встановлених фактів, наявних у справі доказів та з урахуванням релевантних норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, наведені мотиви задоволення позову саме у такий спосіб.

Отже, мотиви, з яких виходив суд, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , є зрозумілими і дають можливість з`ясувати, з яких правових підстав суд ухвалив рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії на поновлення порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Такою ж зрозумілою є і резолютивна частина судового рішення, згідно з якою суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 22.05.2024 року виключивши із страхового стажу (заробітної плати) періоди догляду за дітьми з 28.08.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.10.2006, вересень 2007 року., з 01.01.2008 по 30.06.2008, з 01.02.2016 по 31.12.2016, з 01.08.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 28.02.2020 та з урахуванням заробітної плати за період з 01.04.1998 по 30.06.2000 згідно з довідкою ТОВ «ДОНМЕТСПЛАВ».

Отже, наведені у заяві мотиви для роз`яснення рішення суду від 21.05.2025 не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з його нечіткістю чи незрозумілістю, а фактично обумовлюються незгодою позивача з результатом виконання судового рішення.

Втім, роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18, від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.

З огляду на викладене у задоволенні поданої заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року по справі № 200/957/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Крилова