Ухвала суду № 133117326, 05.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 січня 2026 року Справа 160/37212/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобинт» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Південно-Східної митниці UA110110/2024/000090 від 20.05.2024 року, UA110050/2024/000193 від 10.06.2024 року, UA110110/2024/000118 від 01.07.2024 року, UA110110/2024/000133 від 24.07.2024 року, UA110110/2024/000149 від 26.08.2024 року, UA110110/2024/000182 від 14.11.2024 року, UA110110/2024/000194 від 28.11.2024 року, UA110110/2024/000195 від 28.11.2024 року, UA110110/2025/000001 від 06.01.2025 року, UA110110/2025/000002 від 06.01.2025 року, UA110110/2025/000005 від 07.01.2025 року, UA110110/2025/000006 від 07.01.2025 року, UA110110/2025/000010 від 20.01.2025 року, UA110110/2025/000012 від 20.01.2025 року;

- зобов`язати Південно-Східної митницю (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) зареєструвати та провести митне оформлення за електронними митними деклараціями 24UA110110003123U8, 24UA110050002594U9, 24UA110110004085U0, 24UA110110004636U0, 24UA110110005339U9, 24UA110110007009U0, 24UA110110007304U7, 24UA110110007303U8, 25UA110110000031U8, 25UA110110000032U7, 25UA110110000059U0, 25UA110110000060U2, 25UA110110000264U3, 25UA110110000263U4 зі ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позивач звернувся до суду засобами підсистеми "Електронний суд" з 14-ма вимогами немайнового характеру та, відповідно до долученої до позовної заяви квитанції №761882 від 04.11.2025, сплатив судовий збір у розмірі 45 420,00 грн.

Суд зауважує, що вказана квитанція про сплату судового збору прикріплена та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/31799/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/31799/25 від 24 листопада 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобинт» до Південно-Східної митниці в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

1. №UA110110/2024/000090 від 20.05.2024 року

2. №UA110050/2024/000193 від 10.06.2024 року

3. №UA110110/2024/000118 від 01.07.2024 року

4. №UA110110/2024/000133 від 24.07.2024 року

5. №UA110110/2024/000149 від 26.08.2024 року

6. №UA110110/2024/000182 від 14.11.2024 року

7. №UA110110/2024/000194 від 28.11.2024 року

8. №UA110110/2024/000195 від 28.11.2024 року

9. №UA110110/2025/000001 від 06.01.2025 року

10. №UA110110/2025/000002 від 06.01.2025 року

11. №UA110110/2025/000005 від 07.01.2025 року

12. №UA110110/2025/000006 від 07.01.2025 року

13. №UA110110/2025/000010 від 20.01.2025 року

14. №UA110110/2025/000012 від 20.01.2025 року - повернуто позивачу.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Частиною 1 статті 7 вказаного закону передбачено право заявника повернути сплачений судовий збір за подання позову, зокрема, в разі його повернення.

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Тому, з огляду на повернення позовної заяви у справі №160/31799/25, позивач не позбавлений права звернутись із заявою про повернення судового збору у вказаній справі.

Суд зазначає, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Таким чином, квитанція про сплату судового збору №761882 від 04.11.2025 не може бути враховано як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, оскільки судовий збір за ним сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2024 року у справі №440/18837/23, суд зазначив, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі № 440/9709/23.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Виходячи з наведеного вище, позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу даного адміністративного позову у сумі 33913,6 грн (3028*14*0,8).

Крім цього, суд наголошує, що частиною шостою ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Південно-Східної митниці UA110110/2024/000090 від 20.05.2024 року, UA110050/2024/000193 від 10.06.2024 року, UA110110/2024/000118 від 01.07.2024 року, UA110110/2024/000133 від 24.07.2024 року, UA110110/2024/000149 від 26.08.2024 року, UA110110/2024/000182 від 14.11.2024 року, UA110110/2024/000194 від 28.11.2024 року, UA110110/2024/000195 від 28.11.2024 року, UA110110/2025/000001 від 06.01.2025 року, UA110110/2025/000002 від 06.01.2025 року, UA110110/2025/000005 від 07.01.2025 року, UA110110/2025/000006 від 07.01.2025 року, UA110110/2025/000010 від 20.01.2025 року, UA110110/2025/000012 від 20.01.2025 року.

Однак, до суду позивач звернувся з даним позовом 30.12.2025 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Позивачем при разом із позовною заявою подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що пропуск строку подачі позову став наслідком затримки в отриманні відповідей за результатами розгляду скарг, окрім цього, відсутність позиції Верховного суду по такій категорії справ призвела до неможливості оскарження з боку позивача. Оскільки оскарження першої картки відмови у всіх інстаціях зайняло тривалий час та незважаючи на отримання двох окремих рішень Верховного суду на користь позивача у справі № 160/9521/24, 160/28693/24, відсутність зміни позиції митного органу при адміністративних діях, а також значні витрати на судовий збір, ТОВ «ЕКОБИНТ» до серпня 2025 року було обмежено в подані позовних заяв про оскарженння інших карток відмови в митному оформленні. Також позивач вказав, що здійснював спроби оскаржити картки відмови з 2024 року, проте через суттєву невизначеність судової практики та відсутність єдиної позиції Верховного Суду щодо предмету спору неможливо було технічно та правово правильно сформувати позови для інших карток відмови. Такі обставини відповідають критеріям об`єктивної непередбачуваності та неможливості вчинення процесуальних дій у строк. При цьому, сам факт очікування позиції КАС ВС, яка впливає на обґрунтованість скарг про ставки ПДВ, прямо співвідноситься з тим, що суди оцінюють як вагомі та об`єктивні перешкоди. Окрім цього, позивач перебував у складних обставинах, коли сплативши зайвий ПДВ за ставкою 20 відсотків, він поніс збитки, а ще додатково необхідно сплатити судовий збір за кожною карткою відмови. Блокування подання ЕМД, затримка відповідей митниці і відсутність уніфікованої практики щодо ставки ПДВ призвели до ситуації, коли позивач не міг реально і правово правильно звернутися до суду вчасно. Така юридична невизначеність і системні перешкоди часто визнаються судами як об`єктивні та непереборні фактори.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 380/7418/22.

До вказаної категорії спору застосовується загальний (шестимісячний строк) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, обчислення якого починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Судом встановлено, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем в порядку електронного декларування та направлені декларанту позивача електронними повідомленнями митниці в день їх прийняття.

Відтак, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110110/2024/000090 від 20.05.2024 року, UA110050/2024/000193 від 10.06.2024 року, UA110110/2024/000118 від 01.07.2024 року, UA110110/2024/000133 від 24.07.2024 року, UA110110/2024/000149 від 26.08.2024 року, UA110110/2024/000182 від 14.11.2024 року, UA110110/2024/000194 від 28.11.2024 року, UA110110/2024/000195 від 28.11.2024 року, UA110110/2025/000001 від 06.01.2025 року, UA110110/2025/000002 від 06.01.2025 року, UA110110/2025/000005 від 07.01.2025 року, UA110110/2025/000006 від 07.01.2025 року, UA110110/2025/000010 від 20.01.2025 року, UA110110/2025/000012 від 20.01.2025 року розпочався з 21.05.2024, 11.06.2024, 02.07.2024, 25.07.2024, 27.08.2024, 15.11.2024, 29.11.2024, 29.11.2024, 07.01.2025, 07.01.2025, 08.01.2025, 08.01.2025, 21.01.2025, 21.01.2025 відповідно та сплив 21.11.2024, 11.12.2024, 02.01.2025, 27.01.2025, 27.02.2025, 15.05.2025, 29.05.2025, 29.05.2025, 07.06.2025, 07.06.2025, 08.06.2025, 08.06.2025, 21.07.2025 та 21.07.2025 відповідно.

Частиною 1 - 4 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях неодноразово зазначали про те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, суд наголошу, що позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

При цьому, суд наголошує, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду зміна або відсутність судової практики щодо предмета спору, оскільки такі не є непереборними обставинами, що унеможливили звернення позивача до суду.

Відтак, позивачу слід надати заяву про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобинт» строку звернення до суду.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобинт» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій;

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 33913,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна