Ухвала суду № 133117077, 05.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 січня 2026 року Справа 160/37306/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради

(просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49000; ІК в ЄДРПОУ 26510514), з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Дніпровської міської ради (код ЄДОПОУ 26510514), щодо відмови у клопотанні Вх. 36/1544 від 22.08.2024 року ОСОБА_1 (ІПНН НОМЕР_1 ), про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район);

- зобов`язати Дніпровську міську раду (код ЄДОПОУ 26510514) у встановленому чинним законодавством порядку розглянути повторно клопотання Вх. 36/1544 від 22.08.2024 року ОСОБА_1 (ІПНН НОМЕР_1 ), про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою що до поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район), та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Так, за приписами частин 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов`язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.

При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.

Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Дніпровської міської ради (код ЄДОПОУ 26510514), щодо відмови у клопотанні Вх. 36/1544 від 22.08.2024 року ОСОБА_1 (ІПНН НОМЕР_1 ), про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кооперативу цільове призначення Код КВЦПЗ 02.05 (Для будівництва індивідуальних гаражів) орієнтовною площею 0,009 га., з метою присвоєння кадастрового номеру, по фактичному розміщенню гаража № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 Гаражного кооперативу «Обслуговуючий кооператив «Лівобережний З Л», розташованого: м. Дніпро, вул. Щербини. (Індустріальний район).

Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги є незрозумілими та неконкретизованими, зважаючи на те що клопотання ОСОБА_1 від 22.08.2024 вх. №36/1544 було розглянуто Дніпровською міською радою та за результатами його розгляду прийнято рішення від 22.10.2025 №158/71 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражів НОМЕР_2,НОМЕР_3 ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ» шляхом поділу земельної ділянки, площею 0,2129 га (кадастровий номер 1210100000:04:186:0216), переданої в оренду ОК «ГК «Лівобережний - ЗЛ», код ЄДРПОУ 34561421, для завершення будівництва та введення в експлуатацію гаражів по вул. Миколи Міхновського (Індустріальний район).

Таким чином позивачу необхідно надати до суду та для сторін уточнений позов в якому викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини 1 статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношенні позивача та підлягають оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання уточненого позову для суду та учасників справи, в якому викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини 1 статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношенні позивача та підлягають оскарженню.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 КАС України , позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.О. Юрков