Рішення № 133116959, 26.12.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 рокуСправа №160/31721/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.10.2024 року №163750025488;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року, з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року до трудового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 року про призначення пенсії.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 16.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу за місцем свого проживання із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.10.2024 року №163750025488 позивачеві протиправно відмовлено у призначенні такої пенсії, з посиланням на відсутність у нього достатнього страхового стажу, передбаченого ст.32 Закону №1058-IV (8 років), при цьому відповідачем в порушення приписів пункту 2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26071 (далі Положення №530), та підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393), безпідставно не зараховано позивачеві до страхового стажу спірні періоди проходження ним служби, протягом яких позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці, що, в свою чергу, призвело до помилкових висновків про кількість страхового стажу позивача. Враховуючи вищезазначене, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням відповідача та вважає відмову у призначені йому пенсії по інвалідності протиправною і незаконною, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року прийнято вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31721/24 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1

09.01.2025 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли витребувані докази.

Копія позовної заяви з додатками до неї та копія ухвали суду від 04.12.2024 року скерована за допомогою електронних засобів зв`язку до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» відповідача 29.11.2024р. та 12.12.2024р., відповідно, однак станом на час розгляду справи відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому, за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.10.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту населення Дніпровської УДА 17.09.2024р., ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути вказану заяву позивача.

За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 23.10.2024 року №163750025488, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058-IV з посиланням на відсутність у позивача достатнього страхового стажу, передбаченого ст.32 Закону №1058-IV - 8 років, в той час як страховий стаж позивача становить лише 6 років 01 місяць 02 дні, що є недостатнім.

При цьому з розрахунку стажу позивача (форма РС-право), що міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що до страхового стажу позивача зараховано період проходження ним військової служби з 04 червня 2018 року по 09.06.2023 року суцільним порядком в одинарному розмірі.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до довідки від 23.08.2023р. №10027 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 дійсно в період з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та і період здійснення зазначених заходів.

Згідно з довідкою від 13.02.2023 №216 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 дійсно в період з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи поблизу м. Бахмут Донецької області.

Відповідно до довідки від 18.11.2023 №11249 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 дійсно в період з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі Донецької області.

Незгода позивача з вищевказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058-IV, а також із зарахуванням відповідачем до страхового стажу позивача спірних періодів військової служби, коли позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та і період здійснення зазначених заходів, в одинарному розмірі, зумовила звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Абзацами 1-2 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №1058-IV передбачено, що енсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

При цьому згідно з ч.1 ст.32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп: від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014р. за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб», звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Підпунктом 1 пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;

час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН (зі змінами);

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами);

крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.

Водночас, підпунктом «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393) встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;

таємно (щодо змін додатково див. Постанову КМ № 747 від 19.09.93 таємно);

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи в одинарному розмірі, крім часу проходження служби, передбаченого у п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та п.п. «а» п.3 Порядку №393, який підлягає зарахуванню до стажу, що враховується для призначення пенсії, у кратності один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а, в яких Верховним Судом наголошено, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.

З наявного в матеріалах справи розрахунку стажу ОСОБА_1 судом встановлено, що період його військової служби під час мобілізації в особливий період з 04 червня 2018 року по 09.06.2023 року зараховано до страхового стажу позивача суцільним порядком в одинарному розмірі.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до довідки від 23.08.2023р. №10027 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 дійсно в період з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та і період здійснення зазначених заходів.

Згідно з довідкою від 13.02.2023 №216 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 дійсно в період з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи поблизу м. Бахмут Донецької області.

Відповідно до довідки від 18.11.2023 №11249 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 дійсно в період з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі Донецької області.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо зарахування до його страхового стажу періодів безпосередньої участі позивача у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а саме: періодів з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року, з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 23.10.2024 року №163750025488 про відмову в призначенні позивачеві пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058-IV, не виконав свого обов`язку щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів та дійшов помилкового висновку про кількість страхового стажу позивача.

Таким чином, зважаючи на те, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.10.2024 року №163750025488 про відмову у призначенні позивачеві пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058-IV через відсутність у позивача необхідного страхового стажу було прийнято відповідачем із розрахунку страхового стажу позивача - 06 років 01 місяць 02 дні, при необхідних 8 років, разом з цим, судом встановлено факт протиправного незарахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періодів його безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а саме: періодів з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року та з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року у кратності один місяць служби за три місяці, що, в свою чергу, свідчить про помилковість викладених в оскаржуваному рішенні відповідача висновків пенсійного органу щодо кількості страхового стажу позивача та, як наслідок, про відсутність у позивача необхідного страхового стажу, передбаченого ст.32 Закону №1058-IV, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.10.2024 року №163750025488 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону №1058-IV та, відповідно, про задоволення позовних вимог в цій частині.

З метою поновлення порушеного права позивача вищевказаним протиправним рішенням відповідача, суд доходить висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а саме: періодів з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року та з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 року про призначення пенсії по інвалідності, з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог до відповідача відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст.139 КАС України у даному випадку відсутні.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.10.2024 року №163750025488 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди його безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а саме: періодів з 04 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з 26 серпня 2018 року по 20 жовтня 2018 року, з 02 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року, з 17 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 07 серпня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, з 01 червня 2020 року по 12 грудня 2020 року, з 18 грудня 2020 року по 27 січня 2021 року, з 06 лютого 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 30 листопада 2021 року по 20 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 22 грудня 2022 року та з 23 квітня 2023 року по 06 травня 2023 року у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії по інвалідності від 16.10.2024 року, з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова