Ухвала суду № 133105919, 05.01.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1466/25

Номер провадження 6/305/51/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області, в складі: судді Попової О.М., з участю секретаря судового засідання Верещак С.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом представника позивача Чехун Юлії Віталіївни поданим в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Рахівського районного суду Закарпатської області звернувся із заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом представника позивача Чехун Ю.В. поданим в інтересах ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, у вказаній заяві останній просить суд, розстрочити виконання рішення Рахівського районного суду від 12.11.2025 року у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» та встановити розстрочку на 12 місяців з щомісячною сплатою 2000 гривень. В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що на даний момент перебуває за кордоном, має важке матеріальне становище та не може сплатити всю суму одразу. Не ухиляється від виконання рішення та має намір повністю погасити борг.

Заявник в судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлени належним чином, надіслав до суду заяву в якій просить розглянути його заяву без його участі, подану заяву підтримує в повному обсязі.

Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності учасників справи. Їх неявка у відповідності дост.435 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надану заяву, матеріали цивільної справи № 305/1466/25, дійшов до наступних висновків

Судом встановлено, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 12.11.2025 по справі № 305/1466/25 позов представника позивача Чехун Ю.В. поданим в інтересах ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 16.02.2024-100000712 від 16.02.2024 року в розмірі 18855 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень, та судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

15.12.2025 року вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду ОСОБА_1 , не додав жодних письмових доказів, які б підтверджували обставини наведені останнім у заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження`у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено і діє на момент постановлення даної ухвали суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 , згідно поданої ним заяви, має намір добровільно виконати рішення суду, однак не надав жодного документу який підтверджує скрутне матеріальне становище останнього. Суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258 - 261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12.11.2025 по справі № 305/1466/25, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Попова