Ухвала суду № 133105106, 05.01.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 945/2758/25

н\п 2-а/490/1/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №945/2758/25 за заявою - скаргою на бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області, що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Данілової Катерини Юріївни в системі «Електронний суд» звернулися до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою - скаргою до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області, що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В.. справу за заявою - скаргою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області, що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

02.06.2026 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Відповідно до приписів ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вивчивши зазначену позовну заяву, суд дійшов до висновку, що провадження у справі за цією позовною заявою не може бути відкрито з таких підстав.

Так, пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

В заяві - скарзі на бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області, представниця скаржника вказує, що 19.11.2025 нею, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в інтересах ОСОБА_1 , на офіційну електронну пошту ГУНП в Миколаївській області (mk@mk.police.gov.ua, mk_sdz@mk.police.gov.ua) та на поштову адресу було направлено адвокатський запит з метою отримання наступних документів, необхідних для здійснення адвокатської діяльності: копії доповідної записки начальника УГІ ГУНП в Миколаївській області майора поліції Банаха Л.О. від 13.10.2025 № 193565-2025 щодо можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських тренінгового центру ГУНП в Миколаївській області; копії Листа начальника Миколаївського управління ДВБ ГУНП в Миколаївській області полковника поліції Гусака М.В. від 13.10.2025 № 77674-2025 щодо встановлення фактів можливих порушень службової дисципліни з боку старшого інструктора з особистої безпеки ТЦ ГУНП в Миколаївської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; копії Листа начальника Миколаївського управління ДВБ ГУНП в Миколаївській області полковника поліції Гусака М.В. від 30.10.2025 №82803-2025 щодо направлення матеріалів за зверненням ОСОБА_2 ; копії Листа начальника Миколаївського управління ДВБ ГУНП в Миколаївській області полковника поліції Гусака М.В. від 03.11.2025 №83509-2025 щодо виявлення критичної публікації за вище вказаною подією, яка викладена в Telegram-каналі; копії послужного списку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Додаток 2 до Порядку формування та ведення особових справ поліцейських (підпункт 1 пункту 1 розділу II), з указанням всіх посад, які зараховані до трудового стажу останнього, відповідно до записів у трудовій книжці, а також періоди перебування на них; копії висновку службового розслідування.

Проте, відповідь на вище вказаний адвокатський запит надана не в повному обсязі. А саме, зі всіх вказаних питань у адвокатському запиті, надано лише копію послужного списку ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», ст. 212-3 КУпАП, представниця заявника - скаржника просить суд визнати протиправною бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у ненаданні запитуваної інформації у адвокатському запиті від 19.11.2025 поданому адвокатом Даніловою К.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , зобов`язати службових осіб ГУНП в Миколаївській області надати у встановлений законом строк копії запитуваних документів та вирішити питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої ст. 212-3 КУпАП.

Суд зазначає, що у постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Аналіз наведених положень Закону №5076-VI свідчить про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб`єктам владних повноважень, так і приватним особам.

Водночас відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Статтею 19 Закону №2939-VI врегульовано оформлення запитів на отримання публічної інформації. Частиною першою вказаної статті визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п`ята статті 19 Закону № 2939-VI).

Отже, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом №2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною.

Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону №5076-VI, зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону №2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

При цьому, в контексті даної справи, з огляду на вимоги заявника - скаржника, суд зазначає, що відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян", встановлена статтею 212-3 КУпАП.

При цьому, статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частини перша, друга статті 7 КУпАП, встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 245 КУпАП встановлює, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, питання наявності/відсутності в діях особи - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ознак вчинення дій, які містять склад правопорушення передбаченого статтею 212-3 КУпАП, не віднесено до повноважень адміністративного суду, а має розглядатися місцевим загальним судом судом за правилами встановленими КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за заявою - скаргою на бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області, що полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит, поданою представницею ОСОБА_1 - адвокатом Даніловюї Катериною Юріївною, відмовити

Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.В. Саламатін