Постанова № 13310350, 21.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"21" грудня 2010 р. Справа № 2а-6128/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача-Рудь С.О.,

представника відповідача - Пікалова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" (далі позивач, ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області (далі відповідач, Нововодолазька МДПІ у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 05.05.2010 року №000021800/0, яким визначене податкове зобов'язання ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з податку на додану вартість у сумі 43566,00грн. за основним платежем та 21783,00грн. за штрафними санкціями, усього 65349,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач вважає, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акта Нововодолазької МДПІ у Харківській області №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010 про заниження ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" податку на додану вартість на загальну суму 43566грн.

Позивач стверджує, що за результатами поставки послуг від ТОВ «ПБК «Вертикаль», ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" правомірно включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 43566грн.

Тому позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року №000021800/0, прийняте на підставі акта №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010.

Представником відповідача до суду були подані заперечення проти позову (а.с.49-52). На думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року №000021800/0 прийняте Нововодолазькою МДПІ у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Нововодолазькою МДПІ у Харківській області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з питання правових взаємовідносин з ТОВ «ПБК «Вертикаль» за вересень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року.

Перевіркою встановлено наступне.

Обставини, встановлені виїзною плановою перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період з 01.04.2006 по 30.06.2008, проведеною ДПІ у Московському районі м.Харкова, доводять неможливість реального здійснення ТОВ «ПБК «Вертикаль» задекларованих операцій, що в силу ч.5 ст.203 ЦК України доводить порушення такої вимоги, додержання якої є необхідною для чинності правочину, як спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Укладений між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ «ПБК «Вертикаль» Договір №15/08-07 від 15.08.2007 року на виконання земельних робіт в об'ємі 15000м.куб., не спричиняє реального настання правових наслідків та є нікчемним.

Невиїзною документальною перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" встановлено його завищення в сумі 43566грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 10000грн., за листопад 2007 року в сумі 33566грн.

Таким чином, підприємством в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в сумі 43566грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 10000грн., за листопад 2007 року в сумі 33566грн. В результаті цього занижено податок на додану вартість у сумі 43566грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 10000грн., за листопад 2007 року в сумі 33566грн.

Вказане відображено в акті про результати перевірки №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010 (а.с.7-17).

На підставі акта №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010 Нововодолазькою МДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 №0000021800/0 (а.с.18), яким визначено податкове зобов'язання ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з податку на додану вартість у сумі 43566,00грн. за основним платежем та 21783,00грн. за штрафними санкціями, усього 65349,00грн.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “Проектно-будівельна компанія “Вертикаль” було укладено договір №15/08-07 від 15.08.2007 разом з протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору №15/08-07 від 15.08.2007), додаткову угоду №1 від 12.10.2007 до договору №15/08-07 від 15.08.2007, протокол узгодження договірної ціни від 12.10.2007 (додаток №2 до договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007) (а.с.19-22).

ТОВ “ПБК “Вертикаль” були видані податкові накладні (а.с.25, 26):

- №9913 від 13.09.2007 на загальну суму 60000,00грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00грн.;

- №1733 від 31.10.2007 на загальну суму 201398,40грн., в т.ч. ПДВ 33566,40грн.

ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “ПБК “Вертикаль” були підписані акт виконаних робіт №1 від 13.09.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007) та акт виконаних робіт №2 від 31.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007) (а.с.23, 24).

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Тобто, предметом даного договору є певний вид та відповідний перелік робіт.

Дослідивши надані позивачем копії договору №15/08-07 від 15.08.2007, додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007), акта виконаних робіт №1 від 13.09.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007) та акта виконаних робіт №2 від 31.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007) (а.с.19, 21, 23, 24), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1.1 договору №15/08-07 від 15.08.2007 ТОВ «ПБК «Вертикаль» за дорученням ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується виконати земляні роботи в обємі 15000м3.

Згідно з додатковою угодою №1 від 12.10.2007, до договору №15/08-07 від 15.08.2007 внесено таке доповнення: п.п.1.1 - ТОВ «ПБК «Вертикаль» за дорученням ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується виконати земляні роботи в обємі 20000м3.

Місце проведення земляних робіт за договором №15/08-07 від 15.08.2007 повідомлено представником позивача у судовому засіданні та зазначено в його поясненнях (а.с.55, 67).

Однак, судом встановлено, що надані позивачем документи не містять інформації, яка дала б можливість ідентифікувати вказані земляні роботи, (адресу місця проведення земляних робіт). У договорі та додатковій угоді не зазначено, які саме земляні роботи є предметом даного договору.

Таким чином, зміст договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007), укладених між ТОВ “ПБК “Вертикаль” та ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", не відповідає вимогам Цивільного кодексу України до такого виду правочину, що у свою чергу є порушенням п.1 ст.203 ЦК України.

З урахуванням положень ч.1 ст.215 ЦК України досліджений судом правочин є недійсним з моменту його вчинення, та згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України, не створює юридичних наслідків.

Про існування обставин, які б спростовували висновок про недійсність зазначених договору №15/08-07 від 15.08.2007, додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007), укладених між ТОВ “ПБК “Вертикаль” та ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", позивач суду не повідомив.

У судовому засіданні досліджено копію договору №31/5-07 від 31.05.2007, укладеного між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та АТЗТ «Харківський коксовий завод», та додаткової угоди №1 від 10.08.2007 до договору №31/5-07 від 31.05.2007 (а.с.68, 69).

Відповідно до п.п.1.1 договору №31/5-07 від 31.05.2007 ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується поставити ґрунт самоскидами (обєм кузова 8м.куб.) на територію АТЗТ «Харківський коксовий завод» за адресою: м.Харків, Карачевське шосе, 44, власними силами та засобами, а АТЗТ «Харківський коксовий завод» зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. Орієнтовно обєм ґрунту, що завозиться, складе 3000м.куб.

Згідно з додатковою угодою №1 від 10.08.2007, до договору №31/5-07 від 31.05.2007 внесено таку зміну: п.п.1.1 - ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується поставити ґрунт самоскидами (обєм кузова 8м.куб.) на територію АТЗТ «Харківський коксовий завод» за адресою: м.Харків, Карачевське шосе, 44, власними силами та засобами, а АТЗТ «Харківський коксовий завод» зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. Орієнтовно обєм ґрунту, що завозиться, складе 30000м.куб.

Суд не вбачає звязку між роботами, що були предметом вказаних договору та додаткової угоди, та роботами, що були предметом договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007) укладених між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “ПБК “Вертикаль”.

Крім того, згідно з ч.1 ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Відповідно до умов договору №31/5-07 від 31.05.2007 та додаткової угоди №1 від 10.08.2007 до договору №31/5-07 від 31.05.2007 (а.с.68, 69) ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується поставити ґрунт самоскидами (обєм кузова 8м.куб.) на територію АТЗТ «Харківський коксовий завод» за адресою: м.Харків, Карачевське шосе, 44, власними силами та засобами.

Таким чином, укладення ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" будь-яких договорів субпідряду для виконання робіт за договором №31/5-07 від 31.05.2007, укладеного між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та АТЗТ «Харківський коксовий завод», та додатковою угодою №1 від 10.08.2007 до договору №31/5-07 від 31.05.2007, суперечить положенням зазначених правочинів.

Таким чином, ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" не підтверджено використання у господарській діяльності результатів робіт, отриманих від ТОВ “ПБК “Вертикаль” за договором №15/08-07 від 15.08.2007 та додатковою угодою №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007).

З наведеного слідує, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 43566,00грн., сплачений у звязку з придбанням вказаних робіт, чим порушено вимоги п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010 про заниження ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" ПДВ на загальну суму 43566,00грн. та вважає правомірним застосування Нововодолазькою МДПІ у Харківській області до ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" штрафу в сумі 43566,00грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.05.2010 №0000021800/0, яким визначене податкове зобов'язання ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з податку на додану вартість у сумі 43566,00грн. за основним платежем та 21783,00грн. за штрафними санкціями, усього 65349,00грн., прийняте Нововодолазькою МДПІ у Харківській області з дотриманням вимог чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування цього податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 27 грудня 2010 року.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >