Рішення № 133099321, 05.01.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/215/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди навчання з 01.09.1985p. по 03.06.1991р., та період роботи 01.10.1995р. по 03.02.1997р., згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 , та відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до п.3 ст.115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на основі довідки МСЕК серії 12 ААБ №438547;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди навчання з 01.09.1985p. по 03.06.1991р., та період роботи 01.10.1995р. по 03.02.1997р., згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 ;

- призначити пенсію за віком відповідно до п.3 ст.115 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на основі довідки МСЕК серії 12 ААБ №438547;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Чернівецькій області судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. на користь ОСОБА_1 .

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є матір`ю дитини інваліда, а тому звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою, про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону № 1058. За результатами розгляду заяви прийнято рішення, про відмову в призначені пенсії за віком, підставою відмови зазначено відсутність висновку ЛКК про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Позивач вважає, що його право на дострокову пенсію (та зокрема та обставина, що її син є інвалідом з дитинства) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема довідкою до акта огляду МСЕК.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем протиправно до страхового стажу не зараховано періоди навчання з 01.09.1985 року по 03.06.1991рік, а також період роботи з 01.10.1995 року по 03.02.1997 року згідно записів в трудовій книжці.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляд у на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що 24.12.2024 Головним управлінням прийнято рішення за №262640007993 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідних документів.

Зокрема, зверталась увага суду на те, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 27 років 11 місяців 19 днів.

Наголошував на тому, що до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.10.1995 по 03.02.1997, оскільки наявна розбіжність між датою звільнення і датою наказу на звільнення; період навчання з 01.09.1985 по 03.06.1991, оскільки зазначений період перевищує встановлений термін навчання згідно законодавства.

Крім того зазначив, що для підтвердження права на достроковий вихід на пенсію згідно п.3 ч.1 ст. 115 Закону №1058 позивачем не надано документи відповідно до п.2.18 Порядку №22-1, а саме висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Відтак, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 19.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058- IV.

2. 24.12.2024 Головним управлінням прийнято рішення за №262640007993 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідних документів.

Зі змісту рішення встановлено, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 27 років 11 місяців 19 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.10.1995 по 03.02.1997, оскільки наявна розбіжність між датою звільнення і датою наказу на звільнення; період навчання з 01.09.1985 по 03.06.1991, оскільки зазначений період перевищує встановлений термін навчання згідно законодавства.

При цьому зазначено, що для підтвердження права на достроковий вихід на пенсію згідно п.3 ч.1 ст. 115 Закону №1058 не надано документи відповідно до п.2.18 Порядку №22-1, а саме відсутній висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

3. Згідно довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 438547 ОСОБА_2 , 25.08.1999 року встановлено третю групу інвалідності з дитинства до 1 листопада 2021 року, дата чергового переогляду 12.10.2021 року. Дата видачі довідки 13.10.2020 року.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV).

2.Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

3.Аналізуючи вищенаведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що право на пенсію мають матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому, особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

4.Відповідно до абз. 4 п.п. 6 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку - документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність.

Пункт 2.18 Порядку № 22-1 передбачає, що визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

5.Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Отже, визначальним є факт встановлення інвалідності дитині у відповідному віці до досягнення 6 років та факт виховання її (дитини-інваліда) матір`ю до цього віку.

6. Подібна позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 27.05.2014 у справі №21-133а14 та від 02.12.2014 у справі №21-534а14 та з урахуванням ч.2 ст.244-2 КАС України враховується судом при винесенні рішення у справі.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня довідка ЛКК, при цьому згідно наявної довідки МСЕК дитині позивача встановлено інвалідність лише з 13.10.2020 року до 01.11.2021 року, тобто після досягнення 18 років.

За таких обставин, позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком як мати інваліда з дитинства, оскільки вона не надала висновку ЛКК, що дитина саме мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2022 у справі №448/1650/17 вказав, що висновок (подання якого передбачено пунктом 2.18 розділу ІІ Порядку №22-1) дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону №1058-IV, а отже, пункт 2.18 Порядку № 22-1 не суперечить положенням вказаного Закону, оскільки не встановлює та/або не змінює механізм призначення такого виду пенсії. З цих підстав суд відхиляє викладені у позовній заяві доводи позивача про те, що є незаконною вимога про надання документів, які підтверджують визнання дитини інвалідом з дитинства до досягнення шестирічного віку.

7. З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у органу Пенсійного фонду відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 115 Закону №1058-IV, відтак оскаржуване рішення є правомірними та такими, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.

8. Суд наголошує, що визначальним для призначення дострокової пенсії по досягненню 50-річного віку є саме час встановлення інвалідності дитини (до шестирічного віку) або ж наявність висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала дійсні медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом з дитинства до досягнення вказаного віку.

Однак, за встановлених обставин справи, позивач не має права на призначення їй дострокової пенсії за віком - як матері інваліда з дитинства за п.3 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV, а тому відповідач приймаючи спірне рішення та відмовляючи у призначенні позивачці дострокової пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

9. При цьому, зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.09.1985 року по 03.06.1991 року та з 01.10.1995 року по 03.02.1997 року не впливатиме на призначення їй пенсії за п.3 ч.1 ст.115 Закону № 1058-IV, оскільки підстави для призначення пенсії, за наявності достатнього страхового стажу, у позивача не виникли.

10. Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

11. Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

З огляду на те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено суд не вирішує питання щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40329345).

Суддя О.В. Боднарюк