Постанова № 13309911, 15.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8518/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року. Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційного центру «Інтерколар»до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси про скасування рішення №0001562370 від 20.08.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційного центру «Інтерколар»до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, в якому позивач зазначив, що винесене відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001562370 від 20.08.2010р. винесено в порушення п.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., є незаконним, в звязку з чим підлягає скасуванню.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що порушення порядку проведення розрахункових операцій було самостійно виявлено на підприємстві, в звязку з проведенням внутрішнього розслідування. Позивач сповістив державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси та сплатив штрафні санкції, тому прийняте за наслідками перевірки рішення про застосування штрафних санкцій №0001562370 від 20.08.2010р. на підставі п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995 року є неправомірним, оскільки при самостійному донарахуванні податкових зобовязань адміністративні штрафи не накладаються.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що фахівцями ДПА в Одеській області відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»№265/95-ВР була проведена планова перевірка господарської одиниці-медичного центру розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,67 субєкта господарської діяльності ТОВ Консультаційний центр «Інтерколар». В ході передвіки встановлено порушення п.1 ст. 3 Закону України №265/95 та відповідно до п.1 ст. 17 цього ж Закону до позивача була застосована штрафна санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (16000 *5= 80000 грн.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступні обставини та факти.

На підставі направлення № 4277/23-7023 від 03.08.2010 року та плану-графіку проведення перевірок на серпень 2010р. фахівцями ДПА в Одеській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами Мурадяном В.С. та Худиком В.Р. було проведено перевірку господарської одиниці-медичного центру, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,67 ТОВ «Консультаційний центр «Інтерколар»щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків на товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №3252/15/32/23/22467626 від 06.08.2010р. (№0319/15/54/23/22467626 від 12.08.2010р.) (а.с.19-20), відповідно до висновків якого відповідачем порушено:

- п.1 ст. 3 Закону України №265\95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

На підставі вищезазначеного акту, в якому зафіксовані виявлені порушення, позивачем 20.08.2010р. прийнято рішення № 0001562370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 80 000 грн. (а.с.10), що складається з наступних фінансових санкцій:

- п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (16 000*5 = 80 000 грн.).

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складає 80 000грн., не погоджуючись з яким, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати його як таке, що суперечить чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виключно законами України встановлюється система оподаткування.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. ст. 15. 16) Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.95р. (із змінами та доповненнями), який є спеціальним законом.

Ст. 15 вищезазначеного Закону закріплює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 2 вказаного Закону дається визначення поняття реєстратора розрахункових операцій, згідно якого це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто, контролюючі органи мають право проводити планові перевірки осіб, які є платниками податків на загальних підставах. Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операції, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач здійснював перевірку позивача з метою здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів, ліцензій.

Пунктом 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ТОВ «Консультаційний центр «Інтерколар»№12 від 23.06.2010р. було створено комісію по проведенню внутрішнього розслідування у звязку з надходженням відомостей про допущені порушення адміністратором-касиром підприємства ОСОБА_3 В ході розслідування були виявлені порушення та листом КЦ ТОВ «Інтерколар»від 25.06.2010р. повідомило ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про те, що касир ОСОБА_3 в порушення правил касових операцій прийняла від клієнта грошові кошти у сумі 16000 грн., не видавши останній розрахункового документу. Грошові кошти у сумі 16000 грн. були надані головному бухгалтеру для оприбуткування лише 24.06.2010р., про що свідчить прибутковий касовий ордер та дані книги обліку розрахункових операцій (а.с.9).

Перевіркою встановлено, що адміністратором-касиром ТОВ «Консультаційний центр «Інтерколар»11.12.2009р. розрахункова операція на суму 16000 грн. через реєстратор розрахункових операцій не проведена, розрахунковий документ не надано.

В судовому засіданні встановлено, що підтверджується довідкою про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, 28 січня 2010року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було скасовано реєстрацію РРО MINI 500.02 МЕ заводський номер ПБ 57004378 фіскальний № 1554001065 версія програмного забезпечення 52-01, що використовувався ТОВ «Інтерколар».

Твердження позивача стосовно того, що адміністратором-касиром не здійснилося проведення розрахункової операції через РРО, в звязку з тим, що клієнтка, яка надала грошові кошти у сумі 16000 грн., перебувала у нетверезому стані, відмовлялась від касового чеку і вимагала документ з печаткою, про що зазначено у пояснювальній записці адміністратора-касира ОСОБА_3, не приймаються судом до уваги, оскільки доказів проведення вказаної розрахункової операції через РРО 11.12.2009р. позивачем не надано та відповідного запису до книги обліку розрахункових операцій не зроблено.

Представником позивача у судовому засіданні не заперечувався факт не проведення 11.12.2009р. адміністратором-касиром розрахункової операції на суму 16000 грн.

Посилання позивача на п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., яким встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

У преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначено, що цей Закон є спеціальним з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовується до платників податків контролюючим органом, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визнає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а згідно п. 1.5 ст. 1 цього ж Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Враховуючи зміст преамбули,п.п1.2 та 1.5 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ, суд приходить до висновку, що вказаний Закон передбачає визначення як податкового зобовязання лише сплати платником податків сум коштів в звязку з порушенням ним правил оподаткування.

Штрафні санкції, нараховані позивачу на підставі норм Закону України № 265/95-ВР не є податковим зобовязанням в розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується відповідачем, Позивачем за наслідками внутрішнього розслідування було прийнято рішення прийняти від адміністратора-касира 16000 грн., оприходувати їх до каси, донарахувати на користь держави з цієї суми: єдиний податок, штрафні санкції та пеню за період з 11.12.2010р. по 24.06.2010р. за подвійною ставкою НБУ.

Частиною 2 статті 1 Закону України № 265/95 передбачено, що встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається, тому посилання представника позивача на ч. 2 ст. 17. Закону України №2181-ІІІ в даному випадку є неправомірним, оскільки правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95.

За таких обставин, відповідачем правильно встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, за яке застосовується штрафна санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частина 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та неправомірними, отже такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційного центру «Інтерколар» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси про скасування рішення №0001562370 від 20.08.2010р.,- відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 15 грудня 2010 року .

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:

/