Ухвала суду № 133097417, 05.01.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

05 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8678/25

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ №162 о/с від 26.09.2025 року Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0062727), інспектора (за рахунок старшого інспектора) відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 26 вересня 2025 року відповідно до частини 1 статті 77 Закону України « Про Національну поліцію» за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

2) зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області змінити підставу звільнення, яка вказана в наказі №162 о/с від 26.09.2025 року Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0062727), інспектора (за рахунок старшого інспектора) відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 26 вересня 2025 року відповідно до частини 1 статті 77 Закону України « Про Національну поліцію» за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), шляхом викладення її у такій редакції: «Відповідно до частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за п.7 (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 (0062727), інспектора (за рахунок старшого інспектора) відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 05 вересня 2025 року».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі у порядку загального позовного провадження.

24 листопада 2025 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивовано пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Від позивача на виконання ухвали суду від 17.12.2025 року надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач вказав, що трекінг поштового відправлення не є належним доказом вручення відправлення, з огляду на що відповідачем не надано належних у розумінні КАС України доказів на підтвердження дати відправлення позивачу оскаржуваного наказу. При цьому вказує, що позивач вчиняв активні, юридично значимі дії для отримання даного наказу, зокрема, звернувся за фаховою правовою допомогою й отримав оскаржуваний наказ на запит адвоката 13 жовтня 2025 року.

При вирішенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, положеннями ч.1 ст.122 КАС України чітко визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про дисциплінарний статут Національної поліції» від 15.03.2022 №2123-ІХ з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі підчас дії воєнного стану доповнено Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану». Статтею 31 цього розділу Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану.

Так, ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Вказана норма Дисциплінарного статуту Національної поліції України набрала чинності з 01.05.2022.

Зазначений у ст. 31 Дисциплінарного статуту строк у період воєнного стану законодавцем визнано достатнім для оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Згідно частин 1, 2 статті 30 розділу V Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Так, предметом оскарження у цій справі є наказ Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області № 162 о/с від 26.09.2025 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0062727), інспектора (за рахунок старшого інспектора) відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 26 вересня 2025 року відповідно до частини 1 статті 77 Закону України « Про Національну поліцію» за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарний наказ ГУНП в Закарпатській області № 2568 від 26.09.2025 року, було реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Закарпатській області № 162 о/с від 26.09.2025 року.

Так, листом УКЗ ГУНП від 26.09.2025 року № 129174-2025 позивачу було повідомлено про його звільнення зі служби, додавши до листа витяг з наказу ГУНП в Закарпатській області № 162 о/с від 26.09.2025 року та надіславши позивачу поштовим зв`язком (поштове відправлення № 8800000333560) (а.с. 52-53).

Згідно трекінгу відправлень «Укрпошта», поштове відправлення № 8800000333560 було отримано позивачем 01.10.2025 року, а тому саме з цієї дати розпочався 15-денний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами, який закінчився 16 жовтня 2025 року.

Натомість позивач звернувся до суду тільки 27 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Щодо тверджень позивача, що трекінг не є належним доказом вручення відправлення, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення частин 1, 2 статті 30 розділу V Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», згідно яких у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Отже, із змісту положень частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України вбачається, що законодавцем запроваджено новий алгоритм ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення, у разі відсутності його на службі. Зокрема, за допомогою поштового зв`язку (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 26.09.2025 року № 129174-2025 позивачу було повідомлено позивача про його звільнення зі служби, додавши до листа витяг з наказу ГУНП в Закарпатській області № 162 о/с від 26.09.2025 року та надіславши такі позивачу поштовим зв`язком (поштове відправлення № 8800000333560).

Отже, позивач з урахуванням положень частин 1, 2 статті 30 розділу V Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» після спливу чотирьох календарних днів з дня відправлення поштовим зв`язком оскаржуваного наказу, а саме: 01.10.2025 вважається таким, що ознайомлений з наказом №162 о/с від 26.09.2025 року Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області «По особовому складу».

Суд також враховує, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач був поліцейським та проходив службу в Національній поліції України. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Отже, враховуючи особливий статус поліцейського та особливості проходження служби в поліції, позивач зобов`язаний був перебувати на робочому місці та виконувати покладені на нього повноваження на посаді, на яку його призначено.

Відтак, в разі перебування на службі позивач з високою вірогідністю мав би можливість дізнатися про порушення своїх прав, ознайомитись зі змістом оскаржуваного наказу та отримати його копію.

З огляду на вказане, встановлені судом обставини та подані докази в сукупності є належним підтвердженням ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 червня 2022 року справа № 640/4086/20 (адміністративне провадження № К/9901/35721/21).

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення до суду за захистом своїх прав, останнім не наведено.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Враховуючи викладене, доводи наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення не виправдовують безпідставність порушення позивачем процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на судове оскарження спірного наказу, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Враховуючи, що вимоги ухвали суду від 17 грудня 2025 року залишились невиконані, судом не визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 171, 240, 248, 256 КАС України КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно зі ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович