Рішення № 133097407, 05.01.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/10020/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 26.11.2025 у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні №79429477.

Ухвалою судді від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ від 26 листопада 2025 року накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. В той же час, позивач зазначає, що після набрання рішенням суду у справі № 260/6574/24 законної сили, Головним управлінням виконане таке в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме, здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення 79% від суми грошового забезпечення з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 14.03.2022 року №33/24/С-6857, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області". З 01 лютого 2025 року виплата пенсії стягувачу здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення. Нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 74067,94 грн. за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в адміністративній справі № 260/6574/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області: 1) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 79% до 70% сум грошового забезпечення; 2) Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення 79% від суми грошового забезпечення з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 14.03.2022 року №33/24/С-6857, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області", та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

22 січня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/6574/24 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення 79% від суми грошового забезпечення з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 14.03.2022 року №33/24/С-6857, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області", та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

24 жовтня 2025 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинцем В.О. відкрито виконавче провадження ВП № 79429477 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 22 січня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/6574/24.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач надіслав лист від 06 листопада 2025 року, в якому повідомив, що стягувачу виконано перерахунок пенсії в добровільному порядку, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/6574/24. З 01 лютого 2025 року виплата пенсії стягувачу здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення. Нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 74067,94 грн. за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

07 листопада 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП № 79429477 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

В той же час, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року в адміністративній справі № 260/9597/25 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про накладення штрафу від 07 листопада 2025 року у виконавчому провадженні № 79429477.

Вказане рішення набуло законної сили.

26 листопада 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. у ВП № 79429477 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов`язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.

Як встановлено судом, прийняттю оскарженої постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі (10200 грн.) передувало прийняття постанови від 07 листопада 2025 року про накладення на боржника у виконавчому провадженні ВП № 79429477 штрафу у розмірі 5100 грн.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року по справі №260/9597/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про накладення штрафу від 07 листопада 2025 року у виконавчому провадженні № 79429477

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що причиною невиплати позивачем стягувачу всієї суми перерахованої пенсії, є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об`єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність оскарженої постанови від 26 листопада 2025 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні № 79429477, адже скасування постанови від 07 листопада 2025 року виключає повторність, як обов`язкову умову для накладення штрафу за постановою від 26 листопада 2025 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. від 26 листопада 2025 року ВП № 79429477 за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем є суб`єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білинця В`ячеслава Олександровича про накладення штрафу від 26.11.2025 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 79429477.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяН.Д. Маєцька