№ 133097178, 02.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

02 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/34723/21

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження уточнюючу заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 року у справі № 240/34723/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено та:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 22.04.2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 22.04.2021 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

04.12.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником, у якій він просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 року у справі №240/1593/21, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині вимоги зобов`язального характеру, замінивши її на таку: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 перераховані за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 року у справі № 240/34723/21 за період з 22.04.2021 по 31.01.2024 роки пенсійні виплати".

Для підтвердження суми, нарахованої за вказаний період, представник стягувача додав до заяви відомості з електронної справи ОСОБА_1 станом на 02.12.2025 року, згідно з якими на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/34723/21 зазначено такі дані про нарахування та фактичну виплату пенсії: період 22.04.2021 - 31.01.2024, відкладена/ретроспективна Державний бюджет України - 158307,99 грн. Інші відомості відсутні.

Натомість боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області, заперечуючи проти заяви та зазначаючи, що станом на 16.12.2025 року залишок заборгованості становить 195170,09грн., разом з тим не надав суду належних та допустимих доказів із детальним розрахунком сум нарахувань і виплат.

Учасники справи не забезпечили своє прибуття в судове засідання 23.12.2025 року, не скористались наданими їм процесуальними правами для надання додаткових пояснень чи доказів. За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність заявлених стягувачем вимог та наявність підстав для задоволення заяви.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2025 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла уточнююча заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить ухвалити рішення, яким змінити встановлений рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 року у справі №240/34723/21 спосіб і порядок його виконання, встановивши в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", новий спосіб його виконання:

"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 перераховане за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 року у справі №240/34723/21 та не виплачене підвищення до пенсії в сумі 195170,09 грн.".

У вказаній заяві представник стягувача просив здійснювати розгляд заяви за правилами письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Проте, виносячи ухвалу від 23.12.2025 року, суд вказаній уточнюючій заяві не надав правової оцінки та не ухвалив рішення щодо неї.

Враховуючи наведені обставини, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є:

1) ухвали;

2) рішення;

3) постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

З врахуванням зазначених вище норм, розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи подану уточнюючу заяву, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Як встановлено частиною 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У запереченнях на заяву про зміну способу або порядку виконання рішення боржник (пенсійний орган) формально вказав суму заборгованості, не надавши при цьому жодного детального розрахунку чи фінансового підтвердження, відтак, і стягувач, подаючи уточнюючу заяву на ту саму суму, обмежився виключно посиланням на цифри боржника, не додавши до заяви жодних власних доказів.

Уточнююча заява містить чітке клопотання стягувача: «здійснювати розгляд на підставі наявних в матеріалах справи документів». Таким чином, заявник власною волею визначив обсяг доказової бази, яку суд має покласти в основу рішення. Оскільки серед наявних документів відсутній арифметичний розрахунок та первинні фінансові дані, що підтверджують суму 195170,09 грн., суд не має правових підстав для задоволення вимоги уточнюючої заяви.

Реалізація принципу активної ролі суду не є безмежною та не може зводитися до виконання судом процесуальних обов`язків сторін, зокрема, щодо формування доказової бази за вимогами майнового характеру. Оскільки стягувач не повідомив про наявність перешкод у самостійному отриманні розрахунку від ПФУ та не клопотав про його витребування, у суду відсутні правові підстави для перебирання на себе функцій учасника справи.

В іншому випадку ініціатива суду зі збору доказів на користь стягувача за відсутності відповідного обґрунтування з його боку стане порушенням принципів змагальності, безсторонності та рівності сторін в адміністративному процесі.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні уточнюючої заяви від 22.12.2025 року про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні уточнюючої заяви ОСОБА_1 від 22.12.2025 року про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 року у справі № 240/34723/21 відмовити.

Додаткова ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткова ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на додаткову ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Н.М. Майстренко