Ухвала суду № 133096971, 02.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи

02 січня 2026 року м. Житомир справа №240/28530/25

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала виплата йому грошового забезпечення за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 25.10.2022 в неналежному розмірі через визначення розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням без врахування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020.

Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду Житомирським окружним адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є виплата позивачу грошового забезпечення за період проходження служби з 29.01.2020 по 25.10.2022 в неналежному розмірі за рахунок визначення в цей період розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням без застосування в якості розрахункової величини розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що зі служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області позивач був звільнений 25.10.2022.

Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача та спір щодо виплати позивачу всіх сум, що належали при звільненні з військової служби.

Суд звертає, увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п`ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками позовної давності.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."

Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, дія частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX, яка діє з 19.07.2022) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:

"З моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19 липня 2022 року) положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України. Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"). З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023".

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку, що у даній справі до вимог про перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-ІХ, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Натомість, до позовних вимог щодо перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 25.10.2022 застосуванню підлягає чинна редакція статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду. При цьому, моментом початку відліку вказаного тримісячного строку на звернення до суду є дата одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд вказав на те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього Верховний Суд констатував, що саме дата вручення позивачу грошового атестата є подією, з якою пов`язаний початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що з військової служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області ОСОБА_1 був звільнений 25.10.2022. Разом з тим, інформації про дату вручення йому грошового атестату чи будь-якого іншого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні матеріали справи не містять.

При цьому, разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання в якому зазначив, що при виключенні зі списків особового складу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області ним не було одержано письмового повідомлення про суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені йому при звільненні, а тому він просив поновити йому пропущений процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області копію грошового атестату, виданого ОСОБА_1 , а також докази на підтвердження дати ознайомлення його із інформацією, вказаною в цьому атестаті, а також витребувати інформацію про вручення йому будь-якого іншого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

У зв`язку із цим, питання про дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду буде вирішено судом при розгляді справи по суті, після отримання витребуваних доказів.

Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.

Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, зважаючи на умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або у спрощеному позовному провадженні, визначені в статтях 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи категорію та складність даної справи, обраний позивачем спосіб захисту та значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, 67Б, м. Житомир, 10006; код ЄДРПОУ 38624322) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Повідомити сторін, що питання щодо дотримання позивачем процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду буде вирішено судом під час розгляду адміністративної справи по суті.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Витребувати у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області:

- копію грошового атестату, виданого ОСОБА_1 ;

- докази на підтвердження дати здіснення ознайомлення ОСОБА_1 із виданим на його ім`я грошовим атестатом;

- інформацію про те, чи вручалось ОСОБА_1 будь-яке інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (з наданням відповідних підтверджуючих документів, у випадку, якщо таке вручення здійснювалось).

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області виконати вимоги даної ухвали та надати витребувану судом інформацію в строк, встановлений для подачі відзиву на позовну заяву.

Попередити Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя І.Е.Черняхович