Постанова № 13309680, 03.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

<Список >

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2010 р. Справа № 2а-25604/10/0570

о 12 год. 44 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.,суддів Чекменьова Г.А., Зеленова А.С. при секретарі Аврамченко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції

Державної податкової адміністрації України

про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії

за участю представника позивача Криворучко В.Ж.

представника відповідача 1 Шляхової О.А.

представника відповідача 2 Антощук О.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» звернулося до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дії Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо складання акту №12/15-114-17 від 11.10.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, яким прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція»; визнання недійсним рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про анулювання реєстрації планика ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція», викладеного в акті №12/15-114-17 від 11.10.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція» з дати його прийняття; визнання протиправними дії ДПА України про виключення з реєстру платників ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція»; зобовязання ДПА України внести відповідні зміни до реєстру платників ПДВ, а саме поновити реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва № 100012514, виданого Приморським відділенням Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя 21.03.2006р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість. 11.10.2010 р. відповідачем складений акт № 12/15-114-17 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”. Позивач вважає рішення протиправним, оскільки він не був зареєстрований як субєкт єдиного податку, не став субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлений Законом України „Про податок на додану вартість”. Позивач не був звільнений від сплати податку на додану вартість за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна податкова адміністрація України. Згідно з відомостями, які містяться на сайті ДПА України, позивач виключений з реєстру платників податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача 1, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях №52143/10/10-2 від 02.12.2010р. Зазначив, що за результатами проведення невиїзної документальної перевірки відповідача була складена довідка Приморського відділення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 07.10.2010р. № 59/15-214-6/33244305, якою встановлено, що остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана за травень 2010 р., декларації з ПДВ за червень, липень, серпень 2010 року, що мають статус податкової звітності відсутні; чисельність працюючих на підприємстві 3 особи та за сумісництвом 2 особи, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Тобто, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Зазначені підстави, на думку податкового органу, свідчать, що угоди, укладені позивачем з контрагентами, мають ознаки нікчемності. З урахуванням цього, а також того, що позивач відсутній за юридичною адресою, податковим органом прийняте рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” - анулювання реєстрації з будь-яких інших причин (відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством). Відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Просили у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача 2, Державної податкової адміністрації України в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченнях від 02.12.2010р. що ДПА України відповідно до п. 17 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, здійснює формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість. Як встановлено п. 18 Положення, до обовязків ДПА належить автоматизоване ведення бази реєстру, виконання функцій адміністратора бази даних, присвоєння платникам податку індивідуального податкового номеру. Отже, відповідач вказує, що ДПА України виконує функції адміністратора бази даних.

Крім того, відповідач зазначає, що право та обовязок ДПА вирішити питання щодо внесення змін (доповнень) до реєстру виникає лише при надходженні відповідної інформації саме від регіональних органів податкової служби. Підставою для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили або рішення податкового органу. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 22.12.2004р., як юридична особа, свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії А00 №653439, код ЄДРПОУ 33244305 та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

21.03.2006р. позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100012514, виданим Приморським відділенням Жовтневної МДПІ м. Маріуполя.

Судом встановлено, що актом № 12/15-114-7 від 10.10.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Жовтневою МДПІ м. Маріуполя анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ „Азовбудвентиляція” з 11.10.2010 р. на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Як випливає з акту, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено у звязку з неподанням податкової звітності з ПДВ з 10.07.2010р.; з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що на думку податкового органу, свідчить, що правочини ТОВ „Азовбудвентиляція”, в тому числі реєстрація платником податку на додану вартість, мають ознаки нікчемності (а.с. 10). З відомостей, які містяться на сайті ДПА України, до реєстру платників податку на додану вартість внесені відомості про анулювання реєстрації ТОВ „Азовбудвентиляція” як платника податку на додану вартість (а.с. 11).

Колегія суддів вважає рішення податкового органу про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, викладене в зазначеному акті, протиправним з наступних підстав.

Як випливає з акту про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість № 12/15-114-7, рішення про анулювання реєстрації позивача платником цього податку було прийняте з урахуванням довідки про неможливість проведення перевірки та відсутності підприємства за юридичною адресою позивача від 07.10.2010 р. № 59/15-214-6/33244305.

Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Судом встановлено, що анулювання реєстрації ТОВ „Азовбудвентиляція” платником податку на додану вартість відбулось на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації з будь-яких інших причин (як зазначив представник відповідача в судовому засіданні відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством).

Згідно з пунктом "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не був зареєстрований як субєкт єдиного податку, не став субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлений Законом України „Про податок на додану вартість”. Позивач не був звільнений від сплати податку на додану вартість за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість”. Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10 „Щодо анулювання реєстрації платників податку на додану вартість”.

Оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством, то суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач не мав правових підстав для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Нікчемність правочинів, укладених позивачем, є підставою для визначення податковим органом податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, у порядку, встановленому Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а не для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, яке міститься в акті № 12/15-114-17 про анулювання реєстрації ТОВ „Азоввентиляція” платником податку на додану вартість з часу його прийняття 11.10.2010 р., а тому дії відповідача щодо складання зазначеного акту також є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПА України по виключенню з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ „Азовбюдвентиляція” суд зазначає наступне.

Пунктом 9.1 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що центральний податковий орган веде реєстр платників цього податку.

Згідно з п. 17 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429, формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій.

У відповідності до п. 18 зазначеного Положення з числа обов'язків з ведення Реєстру Державна податкова адміністрація України виконує:

розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку платників, що підлягають оподаткуванню;

присвоєння платникам податку індивідуального податкового номера;

розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру платників податку;

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

автоматизоване ведення бази Реєстру;

розробку інструктивних, нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру.

Відтак, Державна податкова адміністрація України при виконанні функцій адміністратора бази даних не наділена повноваженнями щодо перевірки правомірності прийняття підпорядкованим органом державної податкової служби рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для твердження про протиправність дій ДПА України по виключенню позивача з реєстру платників податку на додану вартість, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобовязання ДПА України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації позивача платником цього податку задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відтак, саме до повноважень ДПА України належить внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість у разі скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Як встановлено у судовому засіданні рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відносно позивача не приймалось. Відповідні документи до Державних податкової адміністрації України не надсилались.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

З огляду на викладене дане рішення суду щодо визнання недійсним рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» не набрало законної сили.

Таким чином, у Державній податковій адміністрації України не виникли обовязки щодо внесення відповідних змін до реєстру платників ПДВ, тобто позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На час звернення з позовом до суду права позивача в цій частині не були порушені, оскільки у субєкта владних повноважень не виникли обовязки щодо виконання делегованих йому повноважень.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд приймає до уваги той факт, що Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість не містить строки виконання зазначених вище обовязків, а також хто саме в даному випадку повинен надсилати відповідні документи до Державної податкової адміністрації України для подальшого їх внесення до Реєстру.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини”та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28 липня 1999 року Європейський суд з прав людини зазначив (п. 63), що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод докладно описував процедурні Ґарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому ґарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, 1997-II, с. 510, п. 40).

Зважаючи на наведене суд вважає за необхідне визначити спосіб та порядок виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-9, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» до Жовтневіої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дії Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо складання акту №12/15-114-17 від 11.10.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, яким прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція»; визнання недійсним рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про анулювання реєстрації планика ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція», викладеного в акті №12/15-114-17 від 11.10.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція» з дати його прийняття; визнання протиправними дії ДПА України про виключення з реєстру платників ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція»; зобовязання ДПА України внести відповідні зміни до реєстру платників ПДВ, а саме поновити реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо складання акту №12/15-114-17 від 11.10.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, яким прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція».

Визнати недійсним рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про анулювання реєстрації планика ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція», викладеного в акті №12/15-114-17 від 11.10.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція» з дати його прийняття.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Після набрання законної сили даною постановою направити її до Державної податкової адміністрації України для внесення до реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азовбудвентиляція».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Азовбудвентиляція» (87534, м. Маріуполь, пр.. Адмірала Нахімова, 130 кв. 48, ЄДРПОУ 33244305) судові витрати з судового збору у розмірі 1,7 грн. (одна гривня сімдесят копійок ).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 3 грудня 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 08 грудня 2010р.

Головуючий суддя Бєломєстнов О. Ю.

Судді Зеленов А. С. Чекменьов Г.А.