Ухвала суду № 133096660, 05.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 січня 2026 року Справа №160/10/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), у якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 3643,28 грн майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на грудень 2025 року залишок коштів, які отримано старшим сержантом ОСОБА_1 без належної на те правової підстави, за час відсутності на військовій службі з 28.03.2024 по 31.03.2024 становить 3643,28 грн. Відтак, старший сержант ОСОБА_1 у період з 28.03.2024 по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин, документи які підтверджували б правомірність відсутності його на військовій службі до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону не надходили, отже останній є недобросовісним набувачем, а тому виплата грошового забезпечення у сумі 3643,28 грн повинна бути стягнена у судовому порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

З позовної заяви встановлено, що наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.04.2024 №379-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено з усіх видів забезпечення, як такого, що не повернувся до підрозділу після відпустки за сімейними обставинами, з 28.03.2024, та наказано вважати тимчасово відсутнім з 28.03.2024.

Відповідно до наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.04.2024 №638-ОД вказано, зокрема:

- направити матеріали службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві для прийняття правового рішення стосовно старшого сержанта ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України, що виявляється в незаконній відсутності на військовій службі в період з 28.03.2024 по теперішній час зазначеного військовослужбовця;

- після порушення кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 КК України по військовослужбовцю старшому сержанту ОСОБА_1 підготувати документи для стягнення суми збитків завданих державі у розмірі 3643,28 грн. (три тисячі шістсот сорок три грн. 28 коп.), з урахуванням нарахованого і сплаченого Єдиного соціального внеску, згідно довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 28 березня по 31.03.2024.

З наданих до суду документів до позовної заяви встановлено, що начальником НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України було ініційовано стягнення з ОСОБА_1 суми збитків завданих державі у розмірі 3643, 28 грн наказом, датованим 22.04.2024.

З позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду представник НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України звернувся лише 01.01.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно із ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Положеннями ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Отже судом встановлено, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку звернення до суду з позовною заявою про стягнення коштів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 зазначив, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду).

Таким чином посилання представника позивача про необзнаність позивача щодо виплаченим сум грошового забезпечення не є поважною причиною поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач щомісячно отримував суми грошового забезпечення та не виявляв зацікавленість щодо проведеного відповідачем розрахунку.

Як наслідок, позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення коштів, оскільки встановлення суми збитків завданих державі у розмірі 3643,28 грн відповідачем задокументовано наказом НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.04.2024 №638-ОД.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку звернення до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

На підставі п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В порушення наведених норм, поданий до суду документ через автоматизовану систему «Електронний суд» під назвою «позовна заява про відшкодування збитків завданих державі» не містить позовних вимог до відповідача, в той час як документ під назвою «позов ОСОБА_2 » містить інформацію про звернення до Одеського окружного адміністративного суду.

Позивачу необхідно привести у відповідність до норм п. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України подану позовну заяву в частині зазначення позовних вимог та належного суду, до якого подається позовна заява, та надати докази направлення на адресу відповідача належним чином оформленої позовної заяви.

Суд вказує, що направлення на адресу відповідача позовної заяви без позовних вимог та визначення в такій позовній заяві неналежного суду, до якого подано позовну заяву, створює для відповідача правову невизначеність щодо суду, в якому буде розглядатися справа, та необізнаність щодо пред`явлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом досліджено долучену до позовної заяви платіжну інструкцію №16409 від 17.12.2025 та встановлено, що позивачем сплачено судовий збір на реквізити Одеського окружного адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2025 року 3028,00 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивачу необхідно надати до суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, сплаченого на реквізити Дніпропетровського окружного адміністративного суду: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 121-123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску;

- приведення у відповідність позовної заяви в частині визначення вірного найменування суду, до якого подається позовна заява, та викладенням позовних вимог;

- доказів направлення на адресу відповідача виправленої позовної заяви;

- оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, сплаченого на реквізити Дніпропетровського окружного адміністративного суду: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський