Рішення № 133096542, 05.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 рокуСправа №160/31752/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2025 року представник комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, з Комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради, код згідно ЄДРПОУ 37085410.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради 01 жовтня 2025 року отримало рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 року, відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 року, оскільки порушено мораторій на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства, податкове зобов`язання є неузгодженим, неналежно повідомлено підприємство, крім того, частина коштів зазначених у спірному рішенні є сплаченою, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/31752/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 року у задоволенні заяви представника комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

07.11.2025 року на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

08.11.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

24.11.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№63349/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради вважає, що контролюючим органом було здійснено заходи стягнення грошового зобов`язання платника податків, що на момент такого стягнення на підставі Рішення № 452/4-0436 від 01.10.2025 було неузгодженим грошовим зобов`язанням.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради вказує, що наразі грошове зобов`язання є неузгодженим в силу оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі яких, на думку позивача, виник податковий борг.

Проте, згідно додатку до Рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 податковий борг виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 4 327 035,85 грн., а саме:

Податкова декларація з податку на додану вартість №9418791452 (дата виникнення податкового боргу - 30.01.2025) на суму 484 989,85 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9037195940 (дата виникнення податкового боргу - 03.03.2025) на суму 847 260,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9070568178 (дата виникнення податкового боргу - 31.03.2025) на суму 796 361,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість № 9105954689 (дата виникнення податкового боргу - 30.04.2025) на суму 794 555,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9141299384 (дата виникнення податкового боргу - 30.05.2025) на суму 647 075,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість № 9178830444 (дата виникнення податкового боргу - 30.06.2025) на суму 756 795,00 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

Таким чином, грошове зобов`язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість було узгоджене на момент прийняття рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 року.

Рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 прийнято:

- за рішенням уповноваженої особи контролюючого органу без звернення до суду;

- після спливу 30-денного строку з дня вручення податкової вимоги 01.10.2012 №480;

- на погашення податкового боргу, що виник на підставі несплати КП «Затишне місто» грошових зобов`язань визначених платником податку у податкових деклараціях №9418791452 від 20.01.2025, №9037195940 від 19.02.2025, №9070568178 від 19.03.2025, №9105954689 від 18.04.2025, №9141299384 від 19.05.2025, №9178830444 від 20.06.2025;

- після спливу 90-денного строку, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового боргу за податковою декларацією з податку на додану вартість №9178830444 від 20.06.2025;

- за умови відсутності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення КП «Затишне місто» помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 року №669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі» та на підставі пункту 95.5 статті 95 рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 на банківські рахунки КП «Затишне місто», відкриті в установах банків, 31.10.2025 виставлені електронні платіжні інструкції.

03.11.2025 року відбулося зарахування коштів з рахунку АТ «ПУМБ» у розмірі 20,2 тис. гривень.

Таким чином, на думку представника відповідача, рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 було прийнято на підставі, в межах повноважень та в спосіб передбачений законодавством України.

Щодо дії мораторію, представник відповідача зазначив, що ознайомившись з пунктом №22 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76, вбачається відсутність в наведеному нормативно-правовому акті норми щодо впровадження мораторію на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства.

А отже, на думку представника відповідача, мораторію на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства не передбачено.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради.

26.11.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради надійшла відповідь на відзив вх.№63349/25, в якій представник позивача не погоджується з доводами представник відповідача, виходячи з наступного.

Щодо порушення процедури стягнення (відсутність актуальної податкової вимоги).

Відповідач посилається на податкову вимогу форми «Ю» від 01.10.2012 №480, стверджуючи, що борг не переривався та додаткова вимога не потрібна згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України.

Податковий борг, який є предметом Рішення №452/4-0436 від 01.10.2025, виник у 2024-2025 роках.

Податкова вимога є обов`язковою передумовою для примусового стягнення (пункт 59.1 Податкового кодексу України) та має на меті повідомити платника податків про конкретний податковий борг, що підлягає погашенню.

Застосування пункту 59.5 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач, регулює ситуацію, коли сума боргу збільшується (зменшується) після надіслання вимоги.

Однак, він не застосовується до випадку, коли виникає принципово новий борг через несплату поточних податкових зобов`язань (декларацій) протягом багатьох років після першої вимоги.

З урахуванням викладеного, на думку представника позивача, відсутність актуальної податкової вимоги щодо податкового боргу 2024 - 2025 років, який є предметом оскаржуваного рішення, свідчить про порушення процедури примусового стягнення.

Крім того, відповідач підтверджує, що частина боргу за двома деклараціями погашена, але за іншими чотирма деклараціями борг залишається.

Навіть часткове погашення боргу, яке підтверджується відповідачем, свідчить про не актуальність та необґрунтованість рішення №452/4-0436 на повну суму, зазначену в ньому, що є підставою для його скасування, оскільки рішення стосується суми боргу станом на 01.10.2025, а фактичний борг станом на 14.11.2025 інший.

З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 452/4-0436 від 01.10.2025 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушує мораторій на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства (п. 22 Постанови КМУ № 76); спрямоване на стягнення податкового боргу, частина якого є неузгодженою через судове оскарження ППР (пункт 95.2 та пункт 56.15 Податкового кодексу України).

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради.

02.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив вх.№64534/25, в яких представник відповідача, ознайомившись з доводами представника позивача, зазначає наступне.

Позивач вказує, що часткове погашення боргу, яке підтверджується відповідачем, свідчить про неактуальність та необґрунтованість рішення №452/4-0436 на повну суму, зазначену в ньому, що є підставою для його скасування, оскільки рішення стосується суми боргу станом на 01.10.2025, а фактичний борг станом на 14.11.2025 вже інший.

Щодо платіжних інструкцій, наданих КП «Затишне місто» до позовної заяви, повідомляємо, що кошти до ІКП КП «Затишне місто» зараховувались відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Станом на 24.11.2025 за КП «Затишне місто» податковий борг складає 8 264 237,53 грн.

Крім того, з метою доведення правомірності винесення та направлення Рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 року, відповідачем надається квитанція про доставку в електронний кабінет позивача Рішення №452/4-0436 від 01.10.2025.

Заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника податків КП «Затишне місто» подано 13.08.2025.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради.

12.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради надійшло клопотання вх.№66778/25, в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи інформаційне повідомлення про платіжну операцію за платіжною інструкцією №62932ааа67d564961bfe529b955f від 09.12.2025 року на суму 11017,27 грн.

Додатково представник позивача зазначив, що фактичне списання коштів з рахунків підприємства унеможливлює виплату заробітної плати працівникам, що є грубим порушенням, загрожує зупинкою життєдіяльності підприємства та завдає шкоди інтересам територіальної громади.

15.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради надійшло клопотання вх.№67196/25, в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи інформаційне повідомлення про платіжну операцію за платіжною інструкцією №595bd8c8519d4ecd96a00212674aa06a від 11.12.2025 року на суму 103 397,67 грн.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 01.10.2025 року прийнято рішення №452/4-0436 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради, код згідно ЄДРПОУ 37085410.

Згідно додатку до Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 податковий борг позивача виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 4 327 035,85 грн., а саме:

Податкова декларація з податку на додану вартість №9418791452 (дата виникнення податкового боргу - 30.01.2025) на суму 484 989,85 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9037195940 (дата виникнення податкового боргу - 03.03.2025) на суму 847 260,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9070568178 (дата виникнення податкового боргу - 31.03.2025) на суму 796 361,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість № 9105954689 (дата виникнення податкового боргу - 30.04.2025) на суму 794 555,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9141299384 (дата виникнення податкового боргу - 30.05.2025) на суму 647 075,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість № 9178830444 (дата виникнення податкового боргу - 30.06.2025) на суму 756 795,00 грн.

Згідно платіжних інструкцій, наданих КП «Затишне місто» до позовної заяви, кошти до ІКП КП «Затишне місто» зараховувались відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, а саме:

платіжною інструкцією №23 від 14.01.2025 на суму 13 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9173977121 від 26.06.2024;

платіжною інструкцією №1 від 14.01.2025 на суму 690 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9173977121 від 26.06.2024 на суму 306 372,91 грн., зменшено боргу по податковій декларації з податку на додану вартість №9168426291 від 20.06.2024 на суму 379 478,33 грн., та зменшено боргу по пені на суму 4 148,76 грн.;

платіжною інструкцією №26 від 16.01.2025 на суму 244 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9168426291 від 20.06.2024;

платіжною інструкцією №28 від 17.01.2025 на суму 87 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9168426291 від 20.06.2024;

платіжними інструкціями № №2, 5 від 11.02.2025 на загальну суму 685 528,00,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість № 9168426291 від 20.06.2024 на суму 203 785,67 грн., зменшено боргу по податковій декларації з податку на додану вартість № 9201845547 від 19.07.2024 на суму 443 372,74 грн., та зменшено боргу по пені на суму 38 369,59 грн.;

платіжною інструкцією №129 від 18.02.2025 на суму 16 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9201845547 від 19.07.2024;

платіжною інструкцією №130 від 18.02.2025 на суму 50 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9201845547 від 19.07.2024;

платіжною інструкцією №147 від 03.03.2025 на загальну суму 60 732,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9201845547 від 19.07.2024;

платіжними інструкціями № №7, 35 від 12.03.2025 на загальну суму 685 500,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9201845547 від 19.07.2024 на суму 376 689,26 грн., зменшено боргу по податковій декларації з податку на додану вартість № 9240248995 від 19.08.2024 на суму 246 416,85 грн., та зменшено боргу по пені на суму 62 393,89 грн.;

платіжною інструкцією №218 від 28.03.2025 на суму 100 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9240248995 від 19.08.2024;

платіжною інструкцією №219 від 28.03.2025 на суму 3981,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9240248995 від 19.08.2024;

платіжною інструкцією №220 від 31.03.2025 на суму 7000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9240248995 від 19.08.2024;

платіжними інструкціями № №17, 55 від 09.04.2025 на загальну суму 615 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість № 9240248995 від 19.08.2024 на суму 508 410,48 грн., зменшено боргу по податковій декларації з податку на додану вартість №9274615039 від 19.09.2024 на суму 74 187,86 грн., по податковому повідомленню-рішенню (форма "Н") №0497700410 від 05.08.2024 на суму 1 978,26 грн. та зменшено боргу по пені на суму 30 423,40 грн.;

платіжною інструкцією №266 від 21.04.2025 на суму 135 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9274615039 від 19.09.2024;

платіжною інструкцією №268 від 24.04.2025 на суму 16 200,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9274615039 від 19.09.2024;

платіжною інструкцією №281 від 28.04.2025 на суму 12 400,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9274615039 від 19.09.2024;

платіжною інструкцією №282 від 29.04.2025 на суму 16 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9274615039 від 19.09.2024;

платіжними інструкціями № №25, 92 від 07.05.2025 на загальну суму 61 500 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість № 9274615039 від 19.09.2024;

платіжною інструкцією №334 від 20.05.2025 на загальну суму 35 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9274615039 від 19.09.2024;

платіжними інструкціями № №39, 156 від 12.06.2025 на загальну суму 615 500,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість № 9274615039 від 19.09.2024 на суму 19 309,14 грн., зменшено боргу по податковій декларації з податку на додану вартість № 9311754382 від 21.10.2024 на суму 531 408,94 грн., по податковому повідомленню-рішенню (форма "Ш") №0334090410 від 29.05.2024 на суму 26 084,45 грн. та зменшено боргу по пені на суму 38 697,47 грн.;

платіжною інструкцією №395 від 24.06.2025 на загальну суму 116 000,00,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9311754382 від 21.10.2024;

платіжною інструкцією №398 від 27.06.2025 на загальну суму 26 000,00 грн. зараховано на зменшення боргу минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість №9311754382 від 21.10.2024.

Відтак, судом вбачається, що згідно історії податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01.10.2025 за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9418791452 від 20.01.2025, №9037195940 від 19.02.2025, №9070568178 від 19.03.2025, №9105954689 від 18.04.2025, №9141299384 від 19.05.2025, №9178830444 від 20.06.2025 існувала податкова заборгованість аналогічна вказаній у додатку до Рішення 452/4-0436 від 01.10.2025.

Станом на 14.11.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС податковий борг КП «Затишне місто» (код ЄДРПОУ 37085410) складає 8 133,4 тис. грн., який виник 01.10.2012 у сумі 57,2 тис.грн та до цього часу не переривався.

Згідно історії податкового боргу з податку на додану вартість станом на 14.11.2025 за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9418791452 від 20.01.2025 року, №9037195940 від 19.02.2025 податковий борг є погашеним.

Однак, за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9070568178 від 19.03.2025, №9105954689 від 18.04.2025, №9141299384 від 19.05.2025, №9178830444 від 20.06.2025 року податкова заборгованість є не погашеною.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 року, оскільки порушено мораторій на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства, податкове зобов`язання є неузгодженим, позивача неналежно повідомлено, крім того, частина коштів, зазначених у спірному рішенні, є сплаченою, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Щодо доводів позивача про відсутність належної податкової вимоги.

Позивачеві була належним чином направлена та вручена податкова вимога форми «Ю» від 01.10.2012 №480, зі змісту якої вбачається, що вона отримана головним бухгалтером підприємства 10.10.2012 року, про що здійснений відповідний запис у податковій вимозі. Податковий борг з 10.10.2012 не переривався.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач належним чином повідомлений податковою вимогою від 01.10.2012 №480 про наявність податкового боргу.

Щодо порушення мораторію на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства, суд виходить з такого.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради зазначає, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до розпорядження начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації №820/0/527-24 від 13.09.2024 року та №975/0/527-25 від 07.07.2025 року і вважає, що рішенням про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 року було порушено «мораторій на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства».

Згідно позиції позивача, такий мораторій існує відповідно до пункту 22 Постанови КМУ від 27.01.2023 № 76.

Проте, в пункті №22 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 відсутня норма щодо впровадження мораторію на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства податковими органами.

Іншими законодавчими актами мораторію на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства податковими органами також не передбачено.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 року №967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, яким визначено підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків та механізм відповідного підтвердження.

Згідно з Законом України від 03.11.2022 №2719-ІХ строки здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені ст. 59-60, ст. 87-101 ПКУ та/або визначення грошових зобов`язань згідно із ст. 116 ПКУ, відновлено з 25.11.2022.

Інформація про неможливість виконання позивачем податкових обов`язків, підтверджена у відповідності до норм законодавства, відсутня.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено мораторій на примусове стягнення коштів з критично важливого підприємства.

Згідно абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Судом встановлено, що згідно додатку до Рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 податковий борг виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 4 327 035,85 грн., а саме:

Податкова декларація з податку на додану вартість №9418791452 (дата виникнення податкового боргу - 30.01.2025) на суму 484 989,85 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9037195940 (дата виникнення податкового боргу - 03.03.2025) на суму 847 260,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9070568178 (дата виникнення податкового боргу - 31.03.2025) на суму 796 361,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість № 9105954689 від (дата виникнення податкового боргу - 30.04.2025) на суму 794 555,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9141299384 (дата виникнення податкового боргу - 30.05.2025) на суму 647 075,00 грн.;

Податкова декларація з податку на додану вартість №9178830444 (дата виникнення податкового боргу - 30.06.2025) на суму 756 795,00 грн.

Згідно історії податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01.10.2025 за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9418791452 від 20.01.2025, №9037195940 від 19.02.2025, №9070568178 від 19.03.2025, №9105954689 від 18.04.2025, №9141299384 від 19.05.2025, №9178830444 від 20.06.2025 існувала податкова заборгованість аналогічна вказаній у додатку до Рішення 452/4-0436 від 01.10.2025.

Згідно висновку Верховного Суду, сформульованого у постанові від 18 лютого 2025 року у справі №440/8447/23, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов:

1) стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду;

2) стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги;

3) податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки;

4) за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;

5) за умови та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, водночас, у разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання.

Сукупність вказаних обставин наділяє правом керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 прийнято:

- за рішенням уповноваженої особи контролюючого органу без звернення до суду;

- після спливу 30-денного строку з дня вручення податкової вимоги 01.10.2012 №480;

- на погашення податкового боргу, що виник на підставі несплати КП «Затишне місто» грошових зобов`язань визначених платником податку у податкових деклараціях №9418791452 від 20.01.2025, №9037195940 від 19.02.2025, №9070568178 від 19.03.2025, №9105954689 від 18.04.2025, №9141299384 від 19.05.2025, №9178830444 від 20.06.2025;

- після спливу 90-денного строку, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового боргу за податковою декларацією з податку на додану вартість №9178830444 від 20.06.2025;

- за умови відсутності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення КП «Затишне місто» помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 року №669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі» та на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України, рішення №452/4-0436 від 01.10.2025 на банківські рахунки КП «Затишне місто», відкриті в установах банків, 31.10.2025 виставлені електронні платіжні інструкції.

Станом на 14.11.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС податковий борг КП «Затишне місто» (код ЄДРПОУ 37085410) складає 8 133,4 тис. грн., який виник 01.10.2012 у сумі 57,2 тис.грн та до цього часу не переривався.

Згідно історії податкового боргу з податку на додану вартість станом на 14.11.2025 за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9418791452 від 20.01.2025 року, №9037195940 від 19.02.2025 податковий борг є погашеним.

Однак, за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9070568178 від 19.03.2025, №9105954689 від 18.04.2025, №9141299384 від 19.05.2025, №9178830444 від 20.06.2025 року податкова заборгованість є не погашеною.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спірне рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №452/4-0436 від 01.10.2025 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" від 04.11.2025 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник