Постанова № 133094011, 29.12.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/2157/24

провадження № 1-кп/362/266/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2025 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові клопотання захисника ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів у порядку статті 333 КПК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2023 року за № 12023110000000777, щодо

ОСОБА_4 й

ОСОБА_5

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 317 КК України.

У судове засідання прибули:

прокурор ОСОБА_6 ;

обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ;

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 .

Суд установив:

Захисник ОСОБА_3 заявила клопотання, уточнене стороною захисту 29 грудня 2025 року, про надання тимчасового доступу до речей і документів у порядку статті 333 КПК України, а саме про надання дозволу адвокатам ОСОБА_8 і ОСОБА_3 на тимчасовий доступ до речей і документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 12023100090000746 від 06 березня 2023 року та перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю вилучення належним чином засвідченої копії протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05 лютого 2024 року (інв. № 1050цт).

Клопотання, з урахуванням уточнень, обґрунтоване тим, що 25 листопада 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, відповідно до яких прокурором як доказ вини у даній справі надані телефонні розмови з учасниками іншої справи, яка наразі розглядається ІНФОРМАЦІЯ_2 , насамперед телефонні розмови з особою ОСОБА_9 та їх зміст є доказом в іншій справі, та не може одночасно доводити вину в інкримінованому йому злочині у цій справі.

Так, за замістом клопотання, з урахуванням уточнень, ОСОБА_4 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12023100090000746 від 06 березня 2023 року за частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 311 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Солом`янською окружною прокуратурою міста Києва. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні розглядається Святошинським районним судом міста Києва.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_3 уточнили, що судове провадження у кримінальному провадженні № 12023100090000746 від 06 березня 2023 року перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Зазначені обставини підтверджуються листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 грудня 2025 року № 01/1524/2025.

Позиція захисників щодо вказаного клопотання зводиться до того, що відповідний документ буде використаний стороною захисту як доказ, а його самостійне використання та надання до суду неможливе через призму статті 222 КПК України. Ключова аргументація сторони захисту полягає у необхідності перевірки можливого використання отриманої під час проведення НСРД інформації (телефонної розмови між ОСОБА_4 ) одночасно в різних кримінальних провадженнях.

При цьому захисники пояснили, що матеріали кримінального провадження № 12023100090000746 від 06 березня 2023 року відкриті стороні захисту в порядку статті 290 КПК України.

Позиція сторони захисту щодо вказаного клопотання є спільною.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив.

Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Так, за приписами частини 2 статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до частини 1 статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У силу статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Частина 5 статті 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

При цьому статтею 162 КПК України визначено вичерпний перелік речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Статтею 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Таємниця досудового слідства полягає у забороні розголошення даних досудового слідства або дізнання без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство. Дані досудового слідства - це показання допитаних осіб, результати проведення слідчих дій тощо.

За приписами статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Отже, таємниця досудового розслідування має тимчасовий характер і після його завершення стає доступною сторонам.

З огляду на таке, суд вважає, що інформація про кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено, не є охоронюваною законом таємницею.

При цьому за правилами частин 1-4 статті 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку.

Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

За приписами частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

У контексті аргументів сторони захисту щодо необхідності перевірки можливого використання отриманої під час проведення слідчих (розшукових) дій інформації одночасно в різних кримінальних провадженнях суд зазначає, що стороною захисту не доведено, що відповідний протокол щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій використовується у якості доказу в цьому кримінальному провадженні та кримінальному провадженні № 12023100090000746.

Отже, всупереч вимогам частини 5 статті 163 КПК України захисником не доведено, що згаданий протокол НСРД, щодо якого подано клопотання про надання тимчасового доступу, сам по собі або в сукупності з іншими матеріалами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, що розглядається.

При цьому вищенаведені положення кримінального процесуального закону, з урахуванням установлених у судовому засіданні фактичних обставин, дають підстави стверджувати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100090000746 від 06 березня 2023 року звершено, його матеріали відкриті стороні захисту, в тому числі обвинуваченому ОСОБА_4 та його захисникам.

Своєю чергою, твердження сторони захисту про неможливість розголошення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100090000746 не заслуговує на увагу, адже досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні звершено. Тобто, сторона захисту не обмежена у наданні відповідних доказів під час судового розгляду із дотриманням вимог статті 290 КПК України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 159-166, 333, 376 КПК України, суд

постановив:

залишити клопотання без задоволення.

Ухвала не може бути оскаржена.

Повний текст ухвали оголошено 02 січня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1