Рішення № 133093939, 05.01.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2883/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 січня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 січня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 486788-КС-001 про надання кредиту, який підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора UA-7759, відповідно до якого відповідач на умовах строковості, поворотності та платності отримала кредит у розмірі 8 000,00 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку. Відповідач отримала кошти, але умови договору належним чином не виконала, грошові кошти у визначеному договором розмірі не повернула, а здійснила лише часткову оплату в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 100,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, її заборгованість станом на 04 вересня 2025 року становить 21 268,73 грн, яка складається із: 7 690,33 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 13 086,85 грн - сума прострочених платежів по процентах, 491,55 грн - сума прострочених платежів за комісією. Враховуючи вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 486788-КС-001 про надання кредиту від 17 січня 2024 року в розмірі 21 268,73 грн і судові витрати.

За ухвалою суду від 11 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направила.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 січня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 486788-КС-001 про надання кредиту, який підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора UА-7759, відповідно до якого відповідач на умовах строковості, поворотності та платності отримала кредит у розмірі 8 000,00 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку, строком на 16 тижнів до 08 травня 2024 року, зі сплатою зниженої процентної ставки в розмірі 1,15957313% в день або стандартної процентної ставки в розмірі 2,0% в день і комісії за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту та залишається незмінною протягом усього строку договору (а.с. 17-19, 20-24, 25-29, 30-34, 35-36, 37, 38, 39-43).

Відповідач умови зазначеного договору належним чином не виконувала, в зв`язку з чим станом на 26 серпня 2025 року її заборгованість, згідно розрахунку позивача, становить 21 268,73 грн, яка складається із: 7 690,33 грн - заборгованість за кредитом, 13 086,85 грн - заборгованість по відсотках, 491,55 грн - заборгованість по комісії. Відповідачкою було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитом 3 100,00 грн (а.с. 12-15, 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір № 486788-КС-001 про надання кредиту був укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 17 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії, передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний договір.

Враховуючи, що Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року, а договір № 486788-КС-001 про надання кредиту був укладений 17 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, то суд дійшов висновку про нарахування процентної ставки у відповідності до чинного законодавства, виходячи зі встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.

Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем договору дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов`язувалася повернути наданий кредит у повному обсязі у визначений договором строк до 08 травня 2024 року.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач повинна була сплатити відсотки за вказаним договором у розмірі 8 960,00 грн, виходячи з розрахунку: 8 000,00 грн (сума кредиту) х 112 днів (16 тижні - строк кредитування) х 1% .

За умовами договору № 486788-КС-001 про надання кредиту від 17 січня 2024 року відповідач отримала кредит в розмірі 8 000,00 грн (а.с.20-24).

Крім того, оскільки п. 2.5. кредитного договору визначено зобов`язання відповідача щодо сплати комісії за надання кредиту, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинна була сплатити кредитору комісію у розмірі 1 200,00 грн.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок заборгованості за договором № 486788-КС-001 про надання кредиту сплатила грошові кошти в загальному розмірі 3 100,00 грн (а.с. 12-15).

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконувала та жодних заперечень щодо позову суду не надала, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 486788-КС-001 про надання кредиту від 17 січня 2024 року в розмірі 15 060 грн (8 000,00 грн (тіло кредиту) + 8 960,00 грн (загальний розмір відсотків) + 1 200,00 (комісія за надання кредиту) - 3 100,00 грн (кошти, сплачені відповідачем у рахунок погашення заборгованості за договором).

Оскільки позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 715,26 грн, виходячи з розрахунку: 15 060 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 21 268,73 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за договором № 486788-КС-001 про надання кредиту від 17 січня 2024 року в розмірі 15 060 (п`ятнадцять тисяч шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 715 (одна тисяча сімсот п`ятнадцять) гривень 26 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05 січня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО