Ухвала суду № 133093669, 05.01.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/59/26

Провадження № 2/279/861/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2026 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., по цивільній справі № 279/59/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

31.12.2025 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", в інтересах якого діє представник Поляков О.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року головуючим суддею визначено суддю Івашкевич О.Г.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175-177 вказаного Кодексу.

Нормами ст.175,177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ч.1,2 ст.9 Закону України Про судовий збір, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 14870 від 11.06.2025 року про сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. Однак згідно з інформацією про зарахування судового збору до спеціального фонду бюджету України даний судовий збір приєднаний до матеріалів іншої цивільної справи №279/3702/25, яка перебувала в провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

Крім того, судом встановлено, що позивач порушив спір з приводу договірних правовідносин у сфері кредитування, який грунтується на підставі правочинів. Проте, у порушення вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено копію спірного кредитного договору №244324040 від 09.11.2021 року, укладеного між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 , який позивачем зазначено в додатках до позовної заяви. Натомість під назвою "кредитний договір" у додатках приєднаний документ "повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором про споживчий кредит". Факт відсутності вказаного кредитного договору також підтверджується відповідним Актом від 31.12.2025 року.

Суд зазначає, що у разі повернення особі поданої нею позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 року у справі № 1540/3297/18, зазначивши про необхідність сплати судового збору на загальних підставах за повторне подання позовної заяви за умови, коли сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, і до повторно поданого позову додавався первісний документ про сплату судового збору.

Зокрема, Верховний Суд зауважив, що "певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час подання первісного позову й ухвалення оскаржених судових рішень стаття 6 Закону Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору."

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір згідно з долученої до матеріалів справи платіжної інструкції від 11.06.2025 року, який як встановлено судом був сплачений в іншій судовій справі, а також питання про повернення якого не було вирішено у межах такої справи, не може бути прийнятий судом, як належний доказ сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає судовий збір таким, що є не сплаченим.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору. Клопотання про відстрочення, розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору до суду не подано.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною собою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028 гривень.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків, а саме : позивачу за подання до суду позовної заяви необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату; надати до суду копію кредитного договору №244324040 від 09.11.2021 року укладеного між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Платіжні реквізити для зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл./ТГ м. Коростень/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA338999980313161206000006827

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101, _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; судовий збір, за заявою назва установи, організації; назва суду, де розглядається справа).

В разі наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має надати суду відповідні документи, що підтверджують право на звільнення.

Суд також звертає увагу, що що одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалами Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.07.2025 року у цивільній справі № 279/3702/25 позовну заяву ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" до ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з аналогічних підстав (відсутність спірного кредитного договору). Оскільки вказані недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, ухвалою суду від 31.07.2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Суд роз`яснює, що у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу, суд може застосовувати до нього заходи, визначені ЦПК України.

Керуючись ст.ст.175-177, 185,261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ