Ухвала суду № 133093460, 05.01.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/897/25

Провадження № 6/169/1/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

16 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Турійського районного суду Волинської області від 04 листопада 2025 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволений частково та ухвалено стягнути з неї заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1394-2230 продукту «CreditKasa» від 12 травня 2024 року в загальному розмірі 33015 гривень та судовий збір у розмірі 2252,83 гривні. Вказуючи, що у неї на утриманні перебуває четверо дітей, вона отримує незначний дохід, просила розстрочити виконання рішення суду рівними частинами по 2938,98 гривень щомісяця на дванадцять місяців.

25 грудня 2025 року представниця позивача подала до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якій вказала, що посилання відповідачки на сімейний стан та матеріальне становище не є належними й достатніми підставами для надання розстрочки, оскільки під час укладення кредитного договору відповідачка усвідомлювала прийняття на себе грошових зобов`язань і необхідність їхнього повного виконання (а. с. 16-17).

У судове засідання всі особи, які беруть участь у справі і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Відповідачка у заяві про розстрочення виконання рішення суду просила розглядати подану нею заяву без її участі (а. с. 1 на звороті).

Представниця позивача про прични неявки суд не повідомляла, клопотань не подавала.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Турійського районного суду Волинської області від 04 листопада 2025 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволений частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1394-2230 продукту «CreditKasa» від 12 травня 2024 року в розмірі 33015 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7100 гривень, заборгованість за процентами 25915 гривень, та судовий збір в розмірі 2252 гривні 83 копійки. У решті позову відмовлено.

За змістом частини першої, третьої, четвертої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Водночас згідно з частиною п`ятою статті 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» № 8 від 25 вересня 2015 року рекомендовано судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження та посвідченням багатодітної сім`ї (а. с. 3-7), працює в Луцькому комбінаті шкільного і студентського харчування з 12 вересня 2023 року на посаді кухаря їдальні ЗЗСО ліцей № 22 та отримує заробітну плату близько 25000 гривень на місяць (а. с. 2).

На вказані обставини заявниця покликається як на такі, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та сплату кредитної заборгованості одноразово в повній мірі.

Проаналізувавши всі обставини справи, беручи до уваги розмір доходу заявниці, кількість її утриманців та бажання останньої повернути заборгованість позивачу шляхом розстрочення виконання судового рішення, враховуючи, що заявниця просить розстрочити рішення суду поза межами строку, встановленого вимогами частини п`ятої статті 435 ЦПК України, то суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 частково та розстрочити виконання заочного рішення Турійського районного суду Волинської області від 04 листопада 2025 року терміном на 6 (шість) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою, встановивши розмір платежу 5877 гривень 97 копійок у строк до 28 числа щомісяця.

Керуючись статтями 258, 259, 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Виконання заочного рішення Турійського районного суду Волинської області від 04 листопада 2025 року у справі № 169/897/25, яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» стягнута заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1394-2230 продукту «CreditKasa» від 12 травня 2024 року в розмірі 33015 (тридцять три тисячі п`ятнадцять) гривень та судовий збір у сумі 2252 (дві тисячі двісті п`ятдесят дві) гривні 83 (вісімдесят три) копійки, розстрочити на 6 (шість) місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили, встановивши розмір щомісячного платежу 5877 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок у строк до 28 числа кожного місяця на період розстрочення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена 05 січня 2026 року.

Головуючий