Рішення № 133092338, 05.01.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2759/25

Провадження № 2/352/298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Олійника М.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженнябез виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд із позовною заявою до відповідача в якому просить стягнути із останньої заборгованість за договором кредиту №4687629 від 27.05.2024 у розмірі 23257,50 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4687629, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн строком на 350 днів, із процентною ставкою на пільговий строк 25 днів 1,4251 % на день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього в результаті застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

27.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 27/02/2025, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4687629.

Представник позивача зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору та має прострочену заборгованість в розмірі 23257,5 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом 3999,99 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором 14877,52 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 73 календарних дні 4379,98905 грн, які представник позивача і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, що була вручена в електронному кабінеті 02 грудня 2025 року, проте правом на подання відзиву відповідачка не скористалася.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4687629 від 27.05.2024 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти на умовах строковості, зворотності, платності (а.с.22-31).

27.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 27/02/2025, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за плату ТОВ «Українські фінансові операції» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4687629 (а.с.88-92).

Згідно розрахунків первісного кредитора та позивача заборгованості відповідача за вищевказаним договором становить 23 257,50 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом 3999,99 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором 14877,52 грн; суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 73 календарний день 4379,98905 грн (а.с. 35-39).

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. ст. 1054,1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за договором кредиту №4687629 від 27.05.2024, укладеним між ТОВ «ЛінеураУкраїна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі договору факторингу № 27/02/2025 від 27.02.2025.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» в частині стягнення суми кредиту в розмірі 3999,99 грн підлягають задоволенню.

Щодо розмірів відсотків, що підлягають стягненню суд зазначає таке.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000 грн строком на 350 днів, із процентною ставкою 1,425 % на день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього в результаті застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором - 14877,52 грн, а також суму заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 4379,98905 грн.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відтак суд вважає, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон, а тому за період з 25 грудня 2023 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати - 1 %.

Отже, розмір нарахованих відсотків у межах такого строку мав би становити 14000 грн (4000 х 1 % х 350 днів).

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 1874,80 грн судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 х 77,39 %).

Також, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано: договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 (а.с. 74-75), акт №4687629 прийому-передачі наданих послуг (а.с. 41), детальний опис робіт (а.с. 42), заявку №4687629 на виконання робіт (а.с. 43-44).

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат не приймав, суд дійшов висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4687629 від 27.05.2024 в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн 80 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: вул. Глибочицька, 40, м. Київ, Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Максим ОЛІЙНИК