Ухвала суду № 133088032, 05.01.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-ві/130/1/26

130/2830/25

У Х В А Л А

Іменем України

05.01.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

секретаря Репей А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тимощука Євгенія Сергійовича про відвід головуючого судді Заярного Андрія Миколайовича у розгляді цивільної справи за позовом Фермерського господарства «Дзялів» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.05.2025 року,

в с т а н о в и в:

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (суддя Заярний А.М.) перебуває зазначена вище цивільна справа.

12.12.2025 року до суду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тимощук Є.С. подав заяву про відвід, в якій просив задовольнити заяву про відвід судді Заярного А.М. Заява обргунтована тим, що підстави відводу зумовлені процесуальними діями суду 11.12.2025, які свідчать про порушення принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін, а також створюють обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суду. Суд допустив вибіркове та необґрунтоване процесуальне ставлення до сторін щодо відкладення розгляду справи 13.11.2025 суд оголосив перерву до 11.12.2025, причому дата була погоджена з обома сторонами, у тому числі з представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_3 10.12.2025 подав клопотання про відкладення засідання, додавши судову повістку у справі №128/2584/22 Вінницького районного суду Вінницької області, призначену раніше на 09:05 11.12.2025. Суд відмовив у відкладенні засідання, мотивувавши тим, що дата була погоджена раніше, ніж засідання в іншій справі, хоча надана повістка сформована 20.11.2025, тобто після погодження дат у цій справі та з незалежних від сторони причин. Суд не врахував поважність причин неявки, чим порушив ст. 223 ЦПК України та принцип рівності учасників процесу (ст. 12 ЦПК України). Натомість суд повністю забезпечив реалізацію процесуальних прав позивача, що створює ознаки вибіркового ставлення. Суд фактично здійснив збирання доказів замість позивача, що є порушенням принципу диспозитивності (ст. 1314 ЦПК України) У засіданні 11.12.2025 представник позивача подав нове клопотання про витребування копії довіреності №418 від 21.03.2025 у двох адресатів ( ОСОБА_2 та АТ «Міжнародний інвестиційний банк»). Клопотання позивача ґрунтувалося на припущеннях щодо: пов`язаності ОСОБА_4 з іншою стороною, потреби встановлення місця її реєстрації, наявності наміру викликати її як свідка у майбутньому. Суд, діючи всупереч принципу змагальності, мотивував ухвалу тим, що позивач має складнощі з отриманням доказів, хоча: позивач не довів, що звертався до ОСОБА_2 або банку з вимогою надати копію довіреності; не надав доказів відмови у її наданні; не обґрунтував, чому цей документ відповідає підставам позову та має суттєве значення для встановлення предмету спору дійсності правочину. Суд, посилаючись на ст. 12, 43, 81, 83, 84 ЦПК України, самостійно компенсував процесуальні недоліки позивача, що прямо заборонено ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд не має права бути процесуальним помічником сторони. Таким чином, суд самостійно сприяв формуванню доказової бази позивача, що створює обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Суд оголосив перерву саме до надходження цих доказів, чим продемонстрував зацікавленість у їх отриманні Після задоволення клопотання суд оголосив перерву до надходження витребуваних доказів. Такий підхід: суперечить ст. 198 ЦПК України, яка вимагає вказувати конкретну дату, фактично підлаштовує графік розгляду під потреби позивача, свідчить про упередженість суду щодо розширення доказової бази позивача. Разом ці обставини створюють об`єктивну появу ознак прихильності суду до однієї сторони. 4. Сукупність наведених дій суду створює обґрунтовані сумніви у його безсторонності (ст. 35 ЦПК України) Відповідно до практики ЄСПЛ (П`єрсак проти Бельгії, Де Куббер проти Бельгії) («Piersack v. Belgium», «De Cubber v. Belgium»), достатньо об`єктивних ознак, щоб у сторони виник сумнів щодо неупередженості суду. У даному випадку такі ознаки наявні: суд відмовив у відкладенні засідання всупереч доказам поважності причин; суд задовольнив клопотання позивача, обґрунтоване лише припущеннями; суд ініціював отримання доказів, які позивач навіть не довів можливості отримати самостійно; суд оголосив перерву до надходження саме цих доказів, фактично зупинивши процес до моменту отримання доказів, вигідних одній стороні.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.12.2025 року вирішення питання про відвід передано для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тимощук Є.С. підтримав заяву про відвід та просив задовольнити з підстав, зазначених в ній.

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тимощука Є.С., вивчивши заяву про відвід, матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах.

Судом встановлено, що доводи представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тимощука Є.С. зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді Заярного А.М. по цій справі, а саме незгода із незадоволенням його клопотання про відкладення розгляду справи, про розгляд клопотання позивача та його задоволення, порушенням строків розгляду справи та з обгрунтуванням суддею прийнятих рішень.

В зв`язку з чим, суд не приймає посилання адвоката Тимощука Є.С. що даний відвід не пов`язаний з незгодою з процесуальними рішеннями судді.

Інших доводів, які б могли бути підставою для відводу судді заявником не надано.

За таких обставин, суд вважає заяву необґрунтованою та не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід.

Керуючись ст.36-41,260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тимощука Євгенія Сергійовича про відвід головуючого судді Заярного Андрія Миколайовича у розгляді цивільної справи за позовом Фермерського господарства «Дзялів» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.05.2025 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя