Ухвала суду № 133082714, 05.12.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11839/25

Провадження № 1-кс/202/8930/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

05 грудня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодара Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, розлучений, має двох дітей 2013 та 2022 року народження, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся у кримінальному провадженні № 12025040000000835 від 04.09.2025 з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що 04 грудня 2025 року ОСОБА_4 , затриманому в порядку статті 208 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та працівників військово-лікарської комісії щодо прийняття ними рішення про уникнення призову на військову службу за мобілізацією військовозобов`язаного ОСОБА_7 , висловив останньому вимогу про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США. 04.12.2025 приблизно о 12-00 годині, перебуваючи біля ресторану «Старгород» за адресою м. Дніпро, вул. Павла Скоропадського, 1, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 , знаходячись в автомобіліTesla Model 3, державний номер НОМЕР_1 , отримав від нього грошові кошти в сумі 420 доларів США, передавши, в свою чергу, ОСОБА_8 військово-обліковий документ та консультаційний висновок спеціаліста на ім`я ОСОБА_7 .

Слідчий відзначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні цього кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , протоколами огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_7 , протоколами огляду грошових коштів, протоколами обшуку та іншими матеріалами досудового розслідування.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, на цей час не встановлено всіх осіб, причетних до злочину.

На думку слідчого, застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

За цих підстав слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб та визначити йому заставу в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 грн.

У разі сплати застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Підозрюваний та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили врахувати, що він має міцні соціальні зв`язки, самостійно виховує дитину та застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або визначити розмір застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000835 від 04.09.2025.

В цьому кримінальному провадженні 04 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя керується тим, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить із того, що обґрунтована підозра - це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства", "Лабіта проти Італії", "Мюррей проти Сполученого Королівства", "Ільгар Маммадов проти Азербайджану", "Нечипорук і Йонкало проти України", термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Тож на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується, насамперед, протоколами допиту свідків, протоколами огляду мобільного телефону свідка, протоколами огляду грошових коштів, протоколами обшуків.

Отже, незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_4 чи правової кваліфікації інкримінованого йому діяння сукупність досліджених у судовому засіданні доказів свідчить, що він є причетним до одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, оскільки нанього прямо вказують свідки та у нього були вилучені грошові кошти, які використовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

При цьому серйозність покарання є істотною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув`язнення принаймні протягом певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, в будь-якому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок вчинення злочину. Цей фактор можна вважати виправданим та необхідним якщо наявні підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою.

В контексті цього слідчий суддя вважає, що про вагомість ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, вчинення нового кримінального правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_4 небезпідставно підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а саме отриманні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Розуміючи ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється, підозрюваний може переховуватися або іншим чином ухилятися від органу досудового розслідування, перешкоджаючи тим самим досудовому розслідуванню.

Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, які на цей час не встановлені.

Крім того, може продовжити вчиняти аналогічні правопорушення, оскільки за обставинами інкримінованого правопорушення підозрюваний має зв`язки, за допомогою яких може сприяти особам в уникненні від мобілізації.

Слідчий суддя бере до уваги, що четвертий рік триває збройна агресія російської федерації, спрямована проти незалежності та державного суверенітету України, через що введений воєнний стан та оголошено мобілізацію.

Тому кримінальне правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , має особливу суспільну увагу.

При вирішенні питання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, є фізичною особою-підприємцем, має двох дітей 2013 та 2022 року народження.

Також слідчим суддею враховуються вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, наявні ризики.

Отже, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 на цьому етапі досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , всіх інших обставин кримінального провадження, більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Посилання сторони захисту на те, що рішенням суду з підозрюваним визначено місце проживання його малолітньої дитини, само по собі не може бути підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявності у дитини матері, з якою вона наразі знаходиться, що підтверджено стороною захисту.

Тому клопотання слідчого можливо задовольнити, застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні з корисливих мотивів під час воєнного стану та мобілізації тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного зі створенням умов для визнання осіб непридатними для мобілізації.

Згідно з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_4 за вчинення таких протиправних дій міг отримати значну грошову суму, яка на цей час не вилучена.

Тож застава у межах, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів, не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та установленим під час судового розгляду клопотання.

З урахуванням майнового і сімейного становища підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, всіх інших обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 необхідно визначити розмір застави - 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1 514 000 грн. (500 х 3028 грн.), яка може бути внесена у будь-який момент до 01 лютого 2026 року включно.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є непомірним для підозрюваного з огляду на його вік, сімейний і майновий стан, спосіб його життя та рід занять.

Крім того, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя також вважає за необхідне відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо обставин, які стосуються кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 132, 177, 188-189, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання - 04 грудня 2025 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 01 лютого 2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави на строк до 01 лютого 2026 року включно наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо обставин, які стосуються кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 01 лютого 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9