Рішення № 133081933, 24.12.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1286/25

Провадження №2-678-510/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селище Летичів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», представник позивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 ,

встановив:

18 серпня 2025 року на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за змістом якої 02 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено договір про надання фінансового кредиту № 251712

Відповідно до індивідуальної частини договору № 251712 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 7000 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 251712 від 02 серпня 2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12 квітня 2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15845,00 грн., а саме : Сума основного боргу - 3500,00 грн. Сума боргу за процентами - 1890,00 грн. Сума боргу за пенею і штрафами - 10455,00 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 1 427,35 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 3 464,74 грн. Разом заборгованість становить - 20 737,09 грн., яку представник позивача і просить стягнути з відповідача.

02 серпня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, згідно позову прохали проводити розгляд справи у відсутність представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», та Оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Законодавець у п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначив, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В ч. 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

У ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Як зазначено в позові, 25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства. Докази, що підтверджують зміну назви Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС» додаються, в тому числі виписка з ЄДР № 140801500422 від 26.07.2024, проте в підтвердження даної обставини матеріали справи будь-яких доказів не містять.

До позову додано: протокол № 1706; наказ № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».

При цьому, як вбачається з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» є одним із засновників (учасників) ТОВ «ВІН ФІНАНС», станом на дату подачі позовної заяви та розгляду справи товариство ТзОВ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» продовжує діяльність.

02 серпня 2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (первісний кредитор) з ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 251712,

Договір підписаний електронним цифровим підписом.

Умовами договору визначено, що Товариство зобов`язане видати клієнту, а клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути позику та сплатити проценти за користування, штрафи та пені.

Разом з тим, Позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами позики, а відповідач ці кошти отримала.

Будь-яких належних та допустимих доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеними кредитними договорами позивачем суду не надано.

Позивачем не долучено ні квитанції про перерахування коштів на картку відповідача, ні виписки про рух коштів по картці чи інших документів.

Повідомлення ТОВ «ФК «Вей фор пей» від 22 травня 2025 року містить інформацію про те, що 02.08.2018 року товариством за дорученням ТОВ «Авентус Україна» здійснено успішний переказ коштів на суму 3500,00 грн. на картку НОМЕР_1 , а також 02.08.2018 року на суму 3500,00 грн. на картку НОМЕР_2 .

Однак матеріали позовної заяви не містять жодної інформації про реквізити картки, якою користувався відповідач ОСОБА_1 , також позивачем не використано своє право про витребування відповідної інформації від банківських установ.

Також позивачем не доведено набуття ним права вимоги на підставі договору факторингу.

Окрім цього, суд також звертає увагу і на те, що доказів на підтвердження оплати за договором факторингу стороною позивача також не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи реєстр прав вимоги, де боржником зазначено ОСОБА_1 сам по собі не свідчить про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

З огляду на викладене, недоведеною є вимога про стягнення з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» боргу за кредитним договором № 251712.

Суд також враховував, що звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Отже, ураховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Також вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, є безпідставними, оскільки відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо вимоги про поновлення строку позовної давності для подання позову

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Оскільки у даній справі відсутні підстави для задоволення позовних вимог та відповідачка не заявила про необхідність застосування позовної давності, а тому дане питання судом не досліджується.

Щодо розподілу суми судових витрат

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.

Оскільки у позові відмовлено, суд відмовляє у стягненні з відповідача суму судових витрат.

Ураховуючи викладене, на підставі ст.526,527,610-612,627-629,638 ЦК України, керуючись ст.2,10,12,76,81,89,133,141,263-265,273,280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», представник позивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, Київської області, п.і.04112, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Романенко Михайло Едуардович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , у позовній заяві вказане місце проживання: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко