Ухвала суду № 133080927, 22.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31471/25

Провадження № 1-кс/947/17899/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №72025001600000070 від 22.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, детективами відділу детективів із розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025001600000070 від 22.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування встановлено, що службові особи та власники ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), в період 2023-2024 років, діючи за попередньою змовою групою осіб, ухилилися від сплати податку на прибуток на загальну суму 4 991 050 грн та податку на додану вартість на загальну суму 5 545 611 грн, що є великим розміром, шляхом здійснення реалізації олії соняшникової за готівкові кошти в адресу ризикових підприємств-експортерів, зокрема: ТОВ «АГРОКОРН СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45275221), ТОВ «КОІНС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45344043), ТОВ «ФОКСГРУП-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 39163138), ТОВ «АГРО ЛАН» (код ЄДРПОУ 45344064), ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 43308532), ТОВ «НОВОТЕКС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33594126), ТОВ «ОРЛАНДО СТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 45031052) та інших, без відображення вказаних операцій в податковій звітності та бухгалтерському обліку, що підтверджується висновком аналітичного продукту від 18.08.2025 № 9.3/3.3.1/5677-25 складеним Департаментом аналізу інформації та управління ризиками БЕБ.

Згідно висновків аналітичного продукту Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ від 18.08.2025 № 9.3/3.3.1/5677-25 вбачається, що:

-службовими особами ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) в порушення вимог п. 201.10 п. 201.7. п.201.1 ст. 201, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 545 611 грн, а саме: - за серпень 2023 у сумі 750 889 грн; - за вересень 2023 у сумі 421 070 грн; - за жовтень 2023 у сумі 1 063 216 грн; - за січень 2024 у сумі 811 806 грн; - за лютий 2024 у сумі 1 318 807 грн; за травень 2024 у сумі 646 677 грн; за червень 2024 у сумі 533 146 грн;

-службовими особами ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) в порушення вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, Податкового кодексу України від 02.12.2010

№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями); п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 №860/4153; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996- ХІV (із змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на загальну суму 4 991 050 грн, в тому числі: - 2023 рік у сумі - 2 011 657 грн; - 2024 рік у сумі - 2 979 393 грн.

Згідно товарно-транспортних накладних щодо переміщення товарів, які досліджувалися під час проведення аналітичного дослідження, встановлено, що в період 2023-2024 років особами причетними до злочину, використовуючи потужності олійного заводу розташованого за адресою: за адресою: Кіровоградська обл., Голованівський район (Гайворонський район), с. Хащувате, вул. Джерельна, 2, де здійснює діяльність ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), виконано переробку насіння соняшникового, придбаного за готівкові кошти без належного документального оформлення по бухгалтерському та податковому обліках, та фактично здійснено виготовлення неоприбуткованої продукції, а саме: олії соняшникової в загальній кількості 977,73 т, яку реалізовано за готівкові кошти, без відображення вказаних операцій в первинних фінансово-господарських документах, шляхом складання товарно-транспортних накладних згідно яких пунктом на якому здійснювалось навантаження олії соняшникової є виробничі потужності, які у своїй діяльності використовує ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) за адресою: Кіровоградська обл., село Хащувате, вул. Джерельна, 2, вантажовідправником зазначено ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), перевізник ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) та ФОП « ОСОБА_4 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), замовник ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39731107) та ТОВ «ФЕНІКС ГРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44540408), вантажоодержувачем вказано ТОВ «ФЕНІКС ГРЕЙН» (код ЄДРПОУ 44540408), ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39731107) та ПП «ОЛІЯР» (код ЄДРПОУ 32461727), адреса відвантаження (розвантаження): Львівська обл., Мостиський р-н. (Яворівський рн.), с. Мостиська Другі, вул. Колійова, 15, де здійснює свою діяльність ТОВ «Мостиська Драй Порт» (код ЄДРПОУ 43487506).

Відповідно проведеного аналізу, в подальшому поставлена олія соняшникова була поміщена згідно актів стафірування до контейнерів та експортована за межі митної території України від імені підприємств експортерів «ризикових» категорій: ТОВ «АГРОКОРН СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45275221), ТОВ «КОІНС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45344043), ТОВ «Агро Лан» (код ЄДРПОУ 45344064), ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 43308532), ТОВ «НОВОТЕКС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33594126), ТОВ «ОРЛАНДО СТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 45031052), шляхом проходження митного контролю в режимі експорт.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних, ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) протягом 2023 - 2024 років не реєстрували податкові накладні щодо реалізації олії соняшникової або послуг переробки давальницької сировини на адресу фактичних підприємств експортерів «ризикових» категорій, які є відправниками вищезазначених контейнерів.

Так, згідно відомостей проведеного аналізу встановлено, що причетними до злочину особами впроваджено незаконну схему діяльності спрямовану на умисне ухилення від сплати податків, шляхом придбання/переробки насіння соняшникового за готівкові кошти та в подальшому реалізації продуктів переробки (олія соняшникова, шрот) в адресу ризикових підприємств експортерів, без відображення вказаних операцій з реалізації в податковій звітності та бухгалтерському обліку.

Згідно реєстраційних відомостей встановлено, що ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) зареєстровано 27.02.2009; основний вид діяльності: 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів»; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області; обліковується та фактично знаходиться за адресою: 26331, Кіровоградська обл., Гайворонський район, село Хащувате, вул. Джерельна, 2; керівник підприємства (директор), головний бухгалтер та особа, яка може вчиняти дiї вiд iменi юридичної особи - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ); засновники/ учасники - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Додатково, у ході проведення огляду встановлено, що причетні до ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768) особи, які виступають службовими особами та власниками, також зареєстровані як фізичні особи-підприємців: ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає підстави вважати пов`язаність даних суб`єктів із діяльністю ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768).

Відповідно до реєстраційних відомостей встановлено, що ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстровано 15.09.2006; основний вид діяльності: 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин»; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Черкаській області; обліковується та фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно реєстраційних відомостей встановлено, що ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано 01.06.2009; основний вид діяльності: 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин»; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Черкаській області; обліковується та фактично знаходиться за адресою: 20000, Черкаська обл., Христинівський р-н, м. Христинівка, вул. Чуйкова, буд. 12/1, кв. 4.

Крім того, згідно матеріалів досудового розслідування, в розрізі пов`язаних осіб та їх причетності до задіяних у злочині суб`єктів господарської діяльності, встановлено ПП «ГАЙВОРОНСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 45581157), службовою особою та власником якого виступає ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який є сином ОСОБА_5 , що дає підстави вважати пов`язаність ПП «ГАЙВОРОНСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 45581157) із суб`єктом господарської діяльності ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768).

Відповідно до реєстраційних відомостей встановлено, що ПП «ГАЙВОРОНСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 45581157) зареєстровано 15.05.2024; основний вид діяльності: 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів»; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області; обліковується та фактично знаходиться за адресою: 26300, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, м. Гайворон, вул. Стуса Василя, 3Т; керівник підприємства (директор), головний бухгалтер, засновник/ учасник та кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Згідно матеріалів досудового розслідування встановлено коло осіб, які задіяні в організації та реалізації вказаної злочинної схеми кримінального правопорушення, зокрема: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та інші, між якими розподілені ролі та функції, які акумулюють та координують забезпечення вчинення протиправної діяльності.

Тим самим досудовим розслідуванням встановлено злочинну схему кримінального правопорушення, протиправна діяльність якої направлена на умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, що кваліфікується за ч. 2 ст. 212 КК України та є тяжким злочином.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що співзасновник/ співучасник ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), фізична особою-підприємець « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), як причетна до злочину особа, спільно із іншими причетними особами, використовує в протиправній діяльності житлові приміщення (квартиру) за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами досудового розслідування.

Так, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що інформація яка стосується об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня.

Проте, згідно отриманих відомостей з Христинівського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» встановлено, що власником об`єкта нерухомого майна (квартири), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 .

Так, у ході здійснення досудового розслідування, на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено 19.11.2025 обшук житлових приміщень (квартири), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що використовуються причетними до злочину особами, зокрема ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є співзасновником/ співучасником ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також іншими причетними до злочину особами, за результатами проведення якого вилучено майно, на вилучення якого зазначеною ухвалою суду не надано прямого дозволу, а саме: мобільний телефон iPhone 13 Pro s/n: НОМЕР_4 зеленого кольору, в кількості 1 шт.

Тим самим під час проведення обшуку, було встановлено мобільний телефон, що використовується ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є співзасновником/ співучасником ПП «ГУЦЬ» (код ЄДРПОУ 36322768), фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), тобто причетною до злочину особою, на якому виявлено наявність відомостей щодо листування з іншими учасниками, які можуть мати відношення до протиправної діяльності, електронні відомості, електронні документи, та інші відомості, які стосуються суті досудового розслідування, що можуть містити в собі та безпосередньо становити собою докази, зокрема щодо здійснення діяльності причетних суб`єктів господарської діяльності до протиправної діяльності.

У ході здійснення досудового розслідування, слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 72025001600000070 від 22.08.2025, майна, яке тимчасово вилучено за результатами проведеного 19.11.2025 обшуку житлових приміщень (квартири), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор на електронну адресу суду направила клопотання в якому доводи клопотання викладені письмово повністю підтримала, просила задовольнити та розглянути у її відстуності.

Представники ОСОБА_4 , ПП «ГУЦЬ» - адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлені належним чином про дату та час розгляду клопотання про що свідчить довідки про отримання СМС повідомлень про виклик.

18.12.2025 року адвокат ОСОБА_10 надав письмові заперечення в яких зазначив, що клопотання органу досудового розслідування необґрунтоване та протиправне, за огляду на наступне: згідно довідки що видана ГУ ДПС в Кіровоградській області станом на 28.11.2025 року у ПП «ГУЦЬ» відсутня заборгованість з платежів, податків та інших обов`язкових платежів; у підприємства відсутні будь які фінансово-господарські відносини з ТОВ «АГРОКОРН СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45275221), ТОВ «КОІНС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45344043), ТОВ «ФОКСГРУП-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 39163138), ТОВ «АГРО ЛАН» (код ЄДРПОУ 45344064), ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 43308532), ТОВ «НОВОТЕКС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33594126), ТОВ «ОРЛАНДО СТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 45031052); ПП «ГУЦЬ» здійснює фінансово-господарські взаєморозрахунки з одним із контрагентів - ПП «ОЛІЯР», проте вони належним чином обліковані, як первинною та бухгалтерською документацією, так і відображені в податковій звітності та реєстрах. Зауважив, що вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон не має жодного відношення до кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання та провести судове засідання в режимі відеоконференції через підсистему ВКЗ. У судове засідання, призначене на 18.12.2025 р. адвокат ОСОБА_10 не зміг приєднатися через технічні проблеми доступу до ВКЗ. У зв`язку з цим, судовий розгляд відкладено на 22.12.2025 р.

Так, станом на час призначення судового засідання 22.12.2025 року о 13 годині 00 хвилин, представник ОСОБА_4 та ПП «ГУЦЬ» - адвокат ОСОБА_10 був відсутній у мережі.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного беручи до уваги дату надходження клопотання про арешт майна до слідчого судді для розгляду, неодноразовим зверненням власника майна з клопотанням про ознайомлення з матеріалами клопотання та додатками до нього, неявкою у судові засідання для розгляду та ознайомлення, вважаю, що зазначені дії представника власника майна можна розцінювати, як навмисне затягування розгляду клопотання про арешт майна, тому вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності представника власника майна - ПП «ГУЦЬ», ОСОБА_4 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими прокурор обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №72025001600000070 від 22.08.2025.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчої про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Положеннями статей 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Вилучене стороною обвинувачення під час обшуку майно визнано речовими доказами, оскільки є всі підстави вважати, що воно могло використовуватися в протиправній діяльності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є співзасновником/ співучасником ПП «ГУЦЬ», а тому є важливими доказами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучені товарно-матеріальні цінності (документи, електронні носії інформації) є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, можуть бути предметами експертних досліджень, потрібні для встановлення фактів та обставин, які мають значення для досягнення мети досудового розслідування та встановлення усіх необхідних відомостей, що підтвердять або спростують причетність ОСОБА_11 , до кримінально-протиправних дій.

Накладення арешту на вилучений мобільний телефон необхідно для проведення його огляду, проведення судових експертиз, які неможливо провести без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Так, у судовому засіданні встановлено, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є співзасновником/ співучасником ПП «ГУЦЬ», може бути причетним до кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.212 КК України, тому вилучений стороною обвинувачення під час обшуку мобільний телефон є важливими доказами можливого вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

Аналізуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою усестороннього, об`єктивного, неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою детектива, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, необхідності для подальшого проведення судових експертиз, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №72025001600000070 від 22.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучений за результатами проведеного 19.11.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , мобільний телефон iPhone 13 Pro s/n: НОМЕР_4 зеленого кольору, в кількості 1 шт., шляхом заборони будь-кому розпоряджатися та користуватися зазначеним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Виконання ухвали покласти на уповноваженого детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025001600000070 від 22.08.2025.

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1