Ухвала суду № 133080282, 05.01.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10344/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 січня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановила:

представниця позивача Бегей Н. В. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 14 136,48 грн. та судові витрати.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.12.2025 року указану позовну заяву залишено без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині такої та встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.

29.12.2025 року від представниці позивача Бегей Н. В. надійшла заява про усунення недоліків, до якої остання долучила оригінал платіжного доручення № ПД_9679 від 18.09.2025 року.

Вивчивши заяву про усунення недоліків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Під час перевірки судом надходження до бюджету сплаченої суми за вказаною квитанцією встановлено, що надана суду представницею позивача квитанція до платіжної інструкції від 18.09.2025 року № ПД_9679 на суму 3 028,00 грн. поєднана з матеріалами цивільної справи №462/8791/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова Боровкова Д. О. від 15.12.2025 року указану позовну заяву у справі № 462/8791/25 повернуто за заявою позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Суд не бере до уваги квитанцію до платіжної інструкції від 18.09.2025 року № ПД_9679про сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн., яку представниця позивача додала до заяви на усунення недоліків, так як дана квитанція уже була врахована раніше у цивільній справі № 462/8791/25 та не може бути повторно врахована в межах даної справи.

У зв`язку з цим суд звертає увагу позивача на те, що він має право подати заяву про повернення сплаченого судового збору до Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/8791/25, а в подальшому повторно звернутися до суду, оскільки сплачена сума зарахована за іншою справою.

Таким чином, станом на 05.01.2026 року недоліки, зазначені в ухвалі суді Залізничного районного суду м. Львова від 23.12.2025 року, не усунуто, що позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у цій справі.

Суд дійшов висновку, що без усунення зазначених недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, суддя дійшла висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути останньому.

На підставі викладеного, керуючисьст. 185 ЦПК України, суддя, -

постановила:

позовну заявуЛьвівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Постигач О. Б.