Ухвала суду № 133080162, 02.01.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2714/24

У Х В А Л А

02 січня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження, внесеного 06.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078040000715, -

УСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

29.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12023078040000715 від 06.10.2023, яка 30.12.2025 була зареєстрована канцелярією суду.

В обґрунтування скарги зазначено, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження № 12023078040000715 є незаконною та передчасною, оскільки досудове розслідування проведено формально і без дотримання вимог всебічності, повноти та неупередженості. Зокрема, скаржника як потерпілого не допитано, заявника та можливих свідків не допитано, необхідні документи не витребувано, а жодної слідчої (розшукової) дії фактично не проведено.

За таких обставин фактичні дані, що підлягають доказуванню, не встановлені, у зв`язку з чим об`єктивно неможливо дійти обґрунтованого висновку про відсутність складу кримінального правопорушення. Подія кримінального правопорушення належним чином не досліджена, фактичні обставини її вчинення не встановлені, а оцінка доказів у їх сукупності відсутня.

Крім того, оскаржувана постанова не містить належного мотивування, у ній не наведено мотивів прийняття рішення, не описано проведені слідчі (розшукові) дії та не надано правової оцінки зібраним матеріалам, що свідчить про її формальний характер та невідповідність вимогам кримінального процесуального закону.

Позиції сторін кримінального провадження.

У судове засідання скаржник не прибув, але надав заяву про розгляд справи у його відсутністі, подану скаргу підтримує.

Дізнавач та прокурор у судове засідання за викликом суду не прибули, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак дізнавачем на вимогу суду надані матеріали кримінального провадження, які стали підставою для винесення постанови про закриття.

Суд ураховує, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Однак відсутність дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже слідчий суддя, приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка подала скаргу, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.

Згідно з п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Отже, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, враховуючи відсутність заяви про відкликання скарги, а також строк розгляду скарги, передбачений ч.2 ст. 306 КПК України, на думку слідчого судді, скаргу можливо розглянути за відсутності особи, яка подала скаргу.

Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною 1 ст.303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час здійснення досудового розслідування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення. На підставі ч. 3 названої статті, постанова приймається дізнавачем, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення здійснюється, коли встановлено, що подія, з приводу якої внесені відомості до ЄРДР відбулася, була результатом вчиненого особою діяння, яка сама по собі не є кримінальним правопорушенням, оскільки відсутній хоча б один із елементів складу злочину, або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу, відповідно до ст. 110 КПК України.

Як установлено судом, сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснювалося досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12023078040000715, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 353 КК України.

Підставою для початку досудового розслідування стало надходження 05.10.2023 до органу досудового розслідування заяви ОСОБА_4 , у якій викладено відомості про можливе використання ОСОБА_5 , який обіймає посаду Голови Ради адвокатів Закарпатської області, підробленого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії та № 21/575 від 21.12.2006, виданого Закарпатською обласною КДКА. За результатами розгляду зазначеної заяви відповідні відомості внесено до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України.

У подальшому, 08.01.2025 до органу досудового розслідування надійшла заява ОСОБА_3 , у якій заявник повідомив про обставини, що, на його переконання, свідчать про самовільне присвоєння ОСОБА_5 владних повноважень Голови Ради адвокатів Закарпатської області та незаконне здійснення ним владно-організаційних функцій в органах адвокатського самоврядування. За результатами розгляду цієї заяви 09.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025078030000025 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 353 КК України.

Постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури від 10.10.2025 матеріали кримінальних проваджень № 12023078040000715 та № 12025078030000025 об`єднано в одне кримінальне провадження з № 12023078040000715.

26.12.2025 дізнавачем сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області кримінальне провадження №12023078040000715 від 06.10.2023 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 353 КК України.

Слідчий суддя оцінює спірну постанову в межах доводів, наведених у скарзі.

Доводи скаржника про те, що заявник ОСОБА_3 не був допитаний органом досудового розслідування, підлягають оцінці з урахуванням фактичних обставин та процесуальної поведінки самого заявника.

З матеріалів кримінального провадження № 12025078030000025 вбачається, що ОСОБА_3 належним чином викликався органом дізнання для проведення допиту 14.04.2025 (а.с. 84) та 21.04.2025 (а.с. 126), однак на виклики не з`явився. Натомість заявником подано клопотання про проведення допиту в режимі відеоконференції, у якому не наведено об`єктивних причин, що унеможливлювали його особисту явку до сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Дізнавачем сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_3 про проведення допиту в режимі відеоконференції. Законність зазначеного рішення дізнавача була предметом судового контролю.

Так, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2025 у справі № 308/6054/25 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача про часткову відмову у проведенні його допиту у якості потерпілого в режимі відеоконференції у межах кримінального провадження № 12025078030000025.

Крім того, ухвалою від 14.05.2025 у справі № 308/2507/25 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у проведенні допиту у якості потерпілого в режимі відеоконференції у тому ж кримінальному провадженні.

За таких обставин відсутність допиту заявника у межах кримінального провадження № 12025078030000025 зумовлена неявкою самого заявника, а не бездіяльністю органу досудового розслідування.

Посилання скаржника на те, що досудове розслідування фактично не проводилося, спростовуються змістом постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, з якої вбачається, що у межах досудового розслідування було допитано заявника ОСОБА_4 як свідка (10.10.2023), допитано особу, щодо якої подано заяву, ОСОБА_5 як свідка (17.10.2023), допитано колишніх голів КДКА Закарпатської області ОСОБА_6 (01.03.2024) та ОСОБА_7 (23.02.2024), отримано відповідь ДВНЗ «Ужгородський національний університет» щодо здобутої ОСОБА_5 юридичної освіти (25.01.2024), витребувано та досліджено рішення КДКА Донецької області та Ради адвокатів України, у тому числі рішення Ради адвокатів України № 131 від 15-16 грудня, направлено та отримано відповіді на запити до Ради адвокатів України як адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України, витребувано та досліджено матеріали кримінальної справи щодо викрадення оригіналу свідоцтва адвоката, витребувано та досліджено матеріали адміністративної справи № 2-а-930/10 та судові рішення, якими підтверджено законність отримання свідоцтва адвоката, а також допитано свідка ОСОБА_8 (10.11.2025).

Відповідно до ч.4 ст.40-1 КПК України дізнавач, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Учасники кримінального провадження не мають передбачених законом підстав надавати слідчому вказівки, які саме слідчі дії йому необхідно проводити під час досудового розслідування кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя зазначає, що самостійність дізнавача у процесуальній діяльності не звільняє його від обов`язку мотивувати прийняті процесуальні рішення та надати оцінку зібраним доказам відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

З аналізу постанови дізнавача вбачається, що висновок про відсутність у діях ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353 та ч. 1 ст. 358 КК України, має характер узагальненого підсумкового твердження та не ґрунтується на мотивованій оцінці зібраних доказів. У постанові відсутній аналіз того, яким чином досліджені докази у своїй сукупності виключають наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи, а також відсутній аналіз причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами та висновком про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 353 КК України.

Аналогічно, у частині перевірки доводів щодо ст. 358 КК України у постанові дізнавача констатовано відсутність предмета злочину у вигляді підробленого документа, однак такий висновок зроблено без належної оцінки доказів. Так, у постанові наведено відомості про наявність у ОСОБА_5 дипломів бакалавра та відповіді закладу вищої освіти, проте не здійснено оцінки цих доказів з точки зору того, чи відповідали здобуті у 2004-2006 роках освітньо-кваліфікаційні рівні вимогам законодавства, чинного станом на 21.12.2006, який правовий зміст у той період мав термін «вища юридична освіта», чи охоплював він освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, яким нормативним актом це підтверджується, а також яким чином зазначені обставини у своїй сукупності виключають наявність ознак складу кримінального правопорушення.

Таким чином, хоча органом досудового розслідування було вчинено певний обсяг процесуальних дій, оскаржувана постанова не містить мотивованої оцінки доказів у розумінні ст. 94 КПК України, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353 та ч. 1 ст. 358 КК України.

За таких обставин під час повторного вирішення питання дізнавачу належить надати мотивовану оцінку зібраним доказам у контексті ст. 353 КК України, зокрема щодо наявності або відсутності у ОСОБА_5 як голови Ради адвокатів Закарпатської області правових підстав для здійснення відповідних повноважень, а також щодо можливих ознак їх самовільного присвоєння і вчинення у зв`язку з цим суспільно небезпечних діянь. Окремо під час такого вирішення питання має бути надана мотивована оцінка доказам у контексті ст. 358 КК України з урахуванням правового значення документів про освіту, відповідності здобутих у 2004-2006 роках освітньо-кваліфікаційних рівнів вимогам законодавства, чинного станом на 21.12.2006, а також з викладенням відповідних мотивів у процесуальному рішенні.

Ураховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного 06.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078040000715, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 7, 22, 214, 218, 303-309, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного 06.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078040000715, - задовольнити.

Постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного 06.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023078040000715, - скасувати.

Копію ухвали надіслати заявнику для відома, а Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області та сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області для виконання - продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023078040000715.

Матеріали кримінального провадження № 12023078040000715 повернути до сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого судового засідання.

Слідчий суддя ОСОБА_1