Постанова № 133079893, 30.12.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1549/25

провадження № 3/631/766/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Тетяни Михайлівни, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 000392, складеного 11 грудня 2025 року головним державним інспектором «Харківського рибоохоронного патруля» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області Кузіним Андрієм Сергійовичем, убачається, що 11 грудня 2025 року у ході рибоохоронного рейду о 09 годині 15 хвилин на ставку без назви в селі Одринка Харківського району Харківської області було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який ловив раків забороненим для любительського рибальства знаряддям лову - раковловкою 1шт. в заборонений період, під час їх линьки й виношування ікри, та піймав раків в кількості 6 штук, вагою 0,200 кілограм. Вказаними діями громадянин ОСОБА_1 порушив розділ 4 пункт 1 підпункт 4 Правил любительського рибальства.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 4 статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення як грубе порушення правил рибальства.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS - повідомлення на номер мобільного телефону, який був зазначений у матеріалах справи. Згідно довідки про доставку SMS-повідомлень на мобільний номер телефону ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 отримав судову повістку на 30 грудня 2025 року о 14 годині 48 хвилин 26 грудня 2025 року.

Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилав.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому стаття 38 вищевказаного нормативно - правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчать його підпис у вказаному протоколі, а також про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку SМS-повідомлення про виклик до суду, доставленої 26 грудня 2025 року о 14 годині 48 хвилин. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 4 статі 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

За змістом частини 1 статті 52-1 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, що передбачено положеннями статті 63 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-ІІІ «Про тваринний світ».

Відповідно до пункту 1 розділу ІV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; вогнепальною зброєю; пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями лову за виключенням не заборонених цими Правилами гачкових знарядь лову та елементів підводних рушниць; давлячими, капканоподібними знаряддями лову; електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; одинарними з`єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1?1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; механічними, напівмеханічними засобами та знаряддями лову, у тому числі всіма видами драг та неводів; підсакою (сачком) діаметром більше 70 см або будь-якої іншої форми, із загальною довжиною сторін більше 220 см, із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів та креветок, та кроком вічка менше 3 мм для добування (вилову) гамаруса та мотиля; раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; іншими забороненими законодавством знаряддями лову.

Забороняється добування (вилов) у такі періоди, зокрема, добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри (підпункт 5 пункту 4 розділу ІV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748).

Порушення вимог підпункту 4 пункту 1 та підпункт 5 пункту 4 розділу ІV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748, є грубим порушенням правил рибальства, що тягне за собою адміністративну відповідальність, встановлену частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку факт порушення ОСОБА_1 правил рибальства підтверджується даними, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення № 000392, складеним 11 грудня 2025 року головним державним інспектором «Харківського рибоохоронного патруля» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області Кузіним Андрієм Сергійовичем, який підписаний особисто ОСОБА_1 без будь-яких зауважень із наданням власноручних пояснень «хотів піймати раків для військових, більше не буду». У вказаному протоколі також вказано, що раків відпущено у водне середовище, раколовку обірковано та вилучено;

- описі-оцінки знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, виявлених у особи, що вчинила правопорушення згідно протоколу від 11 грудня 2025 року № 000392, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено: раки - 6 штук, вагою 0,200 кілограм, живі; раколовку у кількості 1 штуки. Вказаний опис-оцінка також підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень;

- приймальному акті № 107 від 11 грудня 2025 року про прийняття на склад ПД ХРП вилучених у особи, яка вчинила правопорушення, ОСОБА_1 , раколовки у кількості 1 штука, бірка ХАДАМРГ 0022267;

- квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення № 107 від 11 грудня 2025 року, а саме: раколовка - 1 штука, номер справи про адміністративне правопорушення 000392, номер книги обліку речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення 06-09, порядковий номер 107;

- розрахунком матеріальної шкоди, складеним головним державним інспектором «Харківського рибоохоронного патруля» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області Кузіним Андрієм Сергійовичем, відповідно до якого загальна сума нанесеної матеріальної шкоди заподіяної рибним запасам України, внаслідок порушення природоохоронного законодавства ОСОБА_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000392 від 11 грудня 2025 року становить 19992 гривень 00 копійок.

Отже, перевіривши докази, які містяться у матеріалах справи, на предмет належності та достатності, суд констатує, що жодних підстав, за наявності яких можна ставити під сумніви достовірність та належність процесуальних документів не встановлено.

Не встановлено і відомостей, які можуть слугувати підставою вважати, що працівники Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області були упереджені під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або у них були підстави для фальсифікації доказів, які містяться у матеріалах справи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 застосовувались незаконні методи, примус чи інші дії, які призвели до примусової згоди на підписання документів, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, опису-оцінки знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, вилучених у ОСОБА_1 .

Також, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалась заява у порядку, передбаченим чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації матеріалів справи або про перевищення працівниками Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як й не надано доказів того, що останній звертався до суду в порядку, передбаченому нормами Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області.

В цілому протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог статтей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

На переконання суду протокол про адміністративне правопорушення не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, порушень вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено.

Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову), доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, відповідно до статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею із матеріалів справи не встановлено.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення в межах санкції частини 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 33 - 35, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частиною 4 статті 85, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, статтею 266, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок ) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме: раколовки в кількості 1 штука, яка згідно приймального акту № 107 від 11 грудня 2025 року та відповідної квитанції передана на склад ПД ХРП (бірка ХАДАМРГ 0022267).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 680 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т. М. Трояновська