Рішення № 133079139, 02.01.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2026 рокусправа № 380/17323/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА»

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900149/2 від 13.03.2025; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000369; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900251/1 від 21.04.2025; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000592.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у зв`язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Між ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Україна) (надалі Покупець) та INVEST-LINE SP. ZO.O. (Pabianice, Польща) (надалі Продавець) 23.01.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №9/01 (надалі Контракт), відповідно до якого та додаткової угоди №3 від 02.06.2023 до цього Контракту предметом є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу та Обладнання (перевірочна машина для тканин RH-F01) (надалі Товари) згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах FCA - Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020).

На підставі Контракту №9/01 від 23.01.2023, згідно рахунку - фактури (інвойсу) № 0002/03/2025 від 11.03.2025 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 63 880,68 доларів США.

Декларант, з метою оформлення вказаного товару 13.03.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209170021229U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Декларант одночасно з цією митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, надав наступні документи: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №9/01 від 23.01.2023; додаткова угода №1 від 03.04.2023; додаткова угода №2 від 01.06.2023; додаткова угода №3 від 02.06.2023; додаткова угода №4 від 12.06.2023; додаткова угода № 5 від 20.06.2023; рахунок фактура (інвойс)№0002/03/2025 від 11.03.2025; специфікація до інвойсу №0002/03/2025 від 11.03.2025; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату №242 від 11.03.2025 від виконавця договору № 192; довідку про транспортні витрати (калькуляція) б/н від 11.03.2025 ; автотранспортна накладна №11032025 від 11.03.2025; сертифікат про походження товару №PL/MF/AТ 0139950 від 11.03.2025; лист №11/03-2 від 11.03.2025 про те, що страхування не проводилось; лист 11/03-1 від 11.03.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

Львівською митницею скеровано повідомлення позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, на яке декларант надав відповідь №24 від 13.03.2025, просив митний орган письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю, уточнити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обґрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Також декларант надав такі документи: пропозицію (прайс лист) б/н від 25.02.2025; платіжну інструкцію №218 від 12.03.2025; специфікацію №09 від 11.03.2025 до контракту №9/01 від 23.01.2023; заявку на транспортне перевезення №0242 від 07.03.2025 до Договору №192; експортну декларацію країни відправлення №25PL361010001PA5B5 від 13.03.2025; висновок судового експерта про вартісні характеристики товару № 25/1/051 від 13.03.2025 з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-української торгової палати від 12.03.2025 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; видаткову накладну №105 від 27.11.2025 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею відмовлено в оформленні митної декларації у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000369 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 13.03.2023 №UA209000/2025/900149/2 в графі 33 якого вказано:

«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена…

- згідно п.1.1. контракту 9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), предметом контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. А згідно п.8.3 контракту, специфікація є невід`ємною частиною контракту. До митного оформлення надано комерційний інвойс 0002/03/2025 від 11.03.2025. Даний документ виставлений продавцем, однак підписаний особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща;

- у гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR № 22012025 від 22.01.2025 року наявні штампи перевізника PE Nenchuk Yuriy. Однак, документи, які визначають договірні відносини з PE Nenchuk Yuriy та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок фактура на оплату транспортних послуг № 242 від 11.03.2025 виставлений ОСОБА_1 . Крім того, договір на перевезення вантажів № 192 від 04.10.2023 також укладена з ОСОБА_1 та не містить інформації про третю особу перевізника та погодження із такою особою вартості перевезення

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості...

На вимогу митного органу інших документів не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала: МД №UA209170/2024/109259 від 20.12.2024р., тов.№2 №UA100350/2024/738483 від 16.12.2024р., тов.№3 №UA408020/2025/8838 від 11.03.2025р., тов.7 UA408020/2025/8838 від 11.03.2025р., тов.№8 №UA209170/2025/2025 від 13.01.2025р., тов. №11 №UA209170/2024/104220 від 06.12.2024р., тов.№12 №UA209140/2025/3436 від 17.02.2025р.,тов.№13 №UA209140/2025/3436 від 17.02.2025р., тов.№15 №209170/2024/104220 від 06.12.2024р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

У подальшому декларантом у порядку ст. 55 МКУ була подана електронна митна декларація № 25UA209170021555U2, яка 13.03.2025 була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

При наступній поставці товару згідно зовнішньоекономічного Контракту №9/01 23.01.2023, декларант 17.04.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170033094U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно з цією митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надано наступні документи: декларація митної вартості зовнішньоекономічний Контракт №9/01 від 23.01.2023; додаткова угода №1 від 03.04.2023; додаткова угода №2 від 01.06.2023; додаткова угода №3 від 02.06.2023; додаткова угода №4 від 12.06.2023; додаткова угода № 5 від 20.06.2023; рахунок-фактура (інвойс)№0002/03/2025 від 11.03.2025; специфікація до інвойсу №0002/03/2025 від 11.03.2025; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату №242 від 11.03.2025 від виконавця договору № 192; довідку про транспортні витрати (калькуляція) б/н від 11.03.2025; автотранспортна накладна №11032025 від 11.03.2025; сертифікат про походження товару №PL/MF/AТ 0139950 від 11.03.2025; лист №11/03-2 від 11.03.2025 про те, що страхування не проводилось; лист 11/03-1 від 11.03.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

Львівською митницею щодо поданої митної декларації №25UA209170033094U4 скеровано повідомлення позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит відповідача декларантом скеровано листа №31 від 17.04.2025, яким він просив митний орган письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю, уточнити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обґрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Також декларант надав додаткові документи, зокрема: пропозицію (прайс лист) б/н від 25.02.2025; платіжну інструкція №218 від 12.03.2025; специфікація №09 від 11.03.2025 до контракту №9/01 від 23.01.2023; заявку на транспортне перевезення №0242 від 07.03.2025 до Договору №192; експортну декларацію країни відправлення №25PL361010001PA5B5 від 13.03.2025; висновок судового експерта про вартісні характеристики товару № 25/1/051 від 13.03.2025 з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-української торгової палати від 12.03.2025 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; видаткову накладну №105 від 27.11.2025 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею.

Львівською митницею було відмовлено в оформленні митної декларації у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000592 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 21.04.2025 №UA209000/2025/900251/1 в графі 33 якого вказано:

«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена...

За результатами опрацювання встановлено..

- згідно п.1.1. контракту 9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), предметом контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу, перевірочна машина для тканини RH F01, обладнання та устаткування, згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0002/03/2025 від 11.03.2025 р. та специфікацію від 11.03.2025 до комерційного інвойсу №0002/03/2025 від 11.03.2025 р. Дані документи виставлені продавцем, однак підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща;

- відповідно до наданої декларантом до митного оформлення ЦМР № 11032025 від 11.03.2025 року наявні штампи перевізника PE Nenchuk Yuriy. Однак, документи, які визначають договірні відносини з PE Nenchuk Yuriy та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок фактура на оплату транспортних послуг № 242 від 11.03.2025 року виставлений ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару. Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості…

На вимогу митного органу надано: експортну, додатки, підтвердження, комерційна пропозиція, видаткові накладні, висновок експерта, заявка на перевезення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару 1 МД №UA100340/2025/309770 від 03.02.2025 р., де митна вартість становить 5,95 дол. США/кг., для товару 2 МД №UA209170/2025/11383 від 11.02.2025р., де митна вартість становить 5,97 дол. США/кг., для товару 3 МД №UA209110/2025/1451 від 06.03.2025р., де митна вартість становить 5,52 дол. США/ кг., для товару 4 МД №408020/2025/8353 від 08.03.2025р., де митна вартість становить 3,96 дол. США/кг., для товару 5 МД №209230/2025/16313 від 22.02.2025р., де митна вартість становить 6,26 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

У подальшому декларант позивача подав електронну додаткову декларацію до тимчасової митної декларації № 25UA209170039010U3, яка 08.05.2025 була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації від 13.03.2025 №25UA209170021229U3, від 17.04.2025 №25UA209170033094U4, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 цих декларацій.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митних декларацій додано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.

На час витребування від позивача додаткових документів, відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача в установленому порядку про наявність хоча однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 МК України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Оскаржуване рішення №UA209000/2025/900149/2 від 13.03.2025 мотивується таким: «Згідно п.1.1. контракту 9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), предметом контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. А згідно п.8.3 контракту, специфікація є невід`ємною частиною контракту. До митного оформлення надано комерційний інвойс 0002/03/2025 від 11.03.2025. Даний документ виставлений продавцем, однак підписаний особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща».

Щодо зазначених доводів митного органу суд враховує, що інвойс №0002/03/2025 від 11.03.2025 підписано представником продавця - Tomasz Gala, який уповноважений на підписання довіреністю від 01.07.2023, яку додано до матеріалів справи.

Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а правильність визначення вартості товарів.

Як пояснив позивач, довіреність до митного контролю під час митного оформлення не надавалась, оскільки такий документ не передбачений ст. 53 МКУ як обов`язковий документ для визначення складових митної вартості.

У свою чергу відповідач не вказав у вимозі про надання додаткових документів про необхідність надання до митного оформлення документу на підтвердження повноважень представника продавця - Tomasz Gala.

Також відповідач не спростував твердження позивача, що у розпорядженні Львівської митниці була наявна довіреність від 01.07.2023 на право підпису документів Tomasz Gala, яка додавалась при попередніх партіях за цим Контрактом.

Відтак, Львівська митниця помилково дійшла висновку про підписання інвойсу не уповноваженою особою.

Листом Державної митної служби від 01.03.2011 №11/3-10.10/3339-ЕП "Щодо необхідності наявності підпису особи на рахунках", з посиланням на Рекомендації Ради Митного Співробітництва від 16.05.79, рекомендації ЄЕК ООН 1982 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" та 1983 року "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі"), Рекомендацією ЄЕК ООН 2001 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі", роз`яснено про те, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Вказане свідчить, що наявність чи відсутність підпису продавця чи уповноваженої особи в такому документі як Інвойс не може свідчити про його функціональну не чинність та безпосередньо не впливає на визначення ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» митної вартості товару на основі вказаного Інвойсу від 11.03.2025 № 0002/03/2025.

Інвойс №0002/03/2025 від 11.03.2025 оформлений продавцем товару із зазначенням у ньому усіх необхідних для ідентифікації товару (та його вартості) реквізитів.

Враховуючи вищенаведене, зазначене зауваження носить виключно формальний характер, не обґрунтовано жодними нормами законодавства у взаємозв`язку з визначенням складових митної вартості товару.

У рішенні №UA209000/2025/900251/1 від 21.04.2025 митний орган наводить наступне обґрунтування: «Згідно п.1.1. контракту 9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), предметом контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу, перевірочна машина для тканини RH F01, обладнання та устаткування, згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0002/03/2025 від 11.03.2025 р. та специфікацію від 11.03.2025 до комерційного інвойсу №0002/03/2025 від 11.03.2025 р. Дані документи виставлені продавцем, однак підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща».

Суд не бере до уваги зазначені аргументи відповідача, оскільки як вже зазначалось Specjalist Tomasz Gala є уповноваженою особою, який має право підписувати подані до митного оформлення документи, що підтверджується довіреністю від 01.07.2023, яку долучено до матеріалів справи.

Відтак, Львівська митниця помилково дійшла висновку про підписання інвойсу неуповноваженою особою.

Також в межах спірних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а правильність визначення митної вартості товарів.

Львівська митниця не обґрунтувала яким чином зазначене нею зауваження вплинуло на визначення складових митної вартості товарів.

Вказане зауваження носить виключно формальний характер, не обґрунтовано жодними нормами законодавства у взаємозв`язку з визначенням складових митної вартості товару.

У спірних рішеннях відповідач також покликається на те, що відповідно до наданої декларантом до митного оформлення ЦМР наявні штампи перевізника PE Nenchuk Yuriy. Однак, документи, які визначають договірні відносини з PE Nenchuk Yuriy та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг № 242 від 11.03.2025 виставлений ОСОБА_1 .

Суд встановив, що 04.10.2023 між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №192, відповідно до якого Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок Клієнта організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами.

В свою чергу для виконання умов Договору №192, Експедитором ФОП ОСОБА_1 залучено третю особу на підставі Договору транспортного перевезення вантажів №713 від 22.06.2023 - ФОП ОСОБА_2 , який здійснив перевезення вантажу, а тому зазначеного підприємця вказано в графах 16 та 23 автотранспортної накладної №11032025 від 11.03.2025.

Як пояснив позивач, на момент митного оформлення він не мав можливості надати договір про перевезення між Експедитором і третьою особою у зв`язку з відсутністю у нього відповідного договору, оскільки він не був учасником цих договірних відносин.

Поряд з цим, позивач додатково скерував посередницький договір між перевізниками - договір транспортного перевезення вантажу №713 від 22.06.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Залучення до перевезення третіх осіб з якими позивачем (клієнтом) не укладено прямого договору перевезення не суперечить законодавству України.

Здійснення перевезення особою відмінною від тієї, з якою укладено договір, не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

У постанові Верховного суду (Касаційного адміністративного) від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару . Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару».

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином, інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

В межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а правильність визначення митної вартості товару.

Суд враховує, що до митного оформлення позивач долучив документи, які підтверджували понесення ним витрат на перевезення товару.

Зазначені документи не містять розбіжностей і є достатніми доказами відповідно до умов та переліку визначених ч. 2 ст. 53 МКУ, що підтверджують вартість транспортування товару.

Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Згідно долучених до справи доказів, всі транспортні витрати, які поніс позивач включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, а зауваження митного органу в графі 33 спірних рішень про коригування митної вартості товару носить виключно формальний характер, який немає жодного впливу на визначення складових митної вартості товарів.

Також в спірних рішеннях про коригування митної вартості посадова особа митного органу посилаючись на п.2 ст. VII ГААТ зазначає, що декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Під час надання оцінки таким аргументам відповідача суд бере до уваги наступне.

Декларантом з митною декларацією подано згідно переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Водночас, митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом. Крім того, акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50, 53, 54, 55, 58 МКУ.

Крім цього, митним органом не взято до уваги, що позивачем було додано висновок судового експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження відповідно до договору про надання послуг №25/1/051, який витребувано у декларанта, та який підтверджує достовірність контрактної вартості товару, що поставляється компанією INVEST-LINE SP.ZO.O. (Pabianice Польща) для ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» на підставі Контракту №9/01 від 23.01.2023.

Також позивачем в підтвердження, що компанія INVEST LINE продає свою продукцію позивачу за цінами, які відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку додатково надано листа Польсько-української торгової палати від 12.03.2025.

Щодо застосування митним органом при визначенні митної вартості товару резервного методу (ст. 64 МКУ) в спірних рішеннях, суд враховує, що відповідач не надав жодних пояснень щодо умов поставки, комерційних умов, тощо; не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів; не обґрунтував чому як джерело інформації ним обрано саме вказані у оскаржуваних рішеннях митні декларації.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Позовні вимоги про скасування карток відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картки відмови в прийнятті митних декларацій прийняті виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів позовні вимоги слід задовольнити, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900149/2 від 13.03.2025.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000369.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900251/1 від 21.04.2025.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000592.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (адреса: 81130, Львівська обл., с. Сокільники, вул. Об`їздна, 4, ЄДРПОУ: 44752993) 7267,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна