Рішення № 133078096, 24.12.2025, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 465/10595/24

Номер провадження 2/556/483/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

24.12.2025 року. сел.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 30322 від 28.04.2021 р., у якій представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованість в сумі 12500,00 грн., а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору № 30322 від 28.04.2021 р. відповідачці було надано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» правонаступником якого є позивач ТОВ «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» кредит в сумі 2000,00 грн. Строком на 30 днів. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 25.06.2024 р., за вказаним кредитним договором відповідачка перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 12500,00 грн. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідачки вказаної заборгованості за договором, яку вона в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором в сумі 12500,00 грн., а також судових витрат.

Вказаний позов ТОВ «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 10.03.2025.

Ухвалою Володимирецького районного суду від 21.04.2024 у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про перенесення часу судового засідання не клопотала, відзиву на позов або будь-яких заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження таких заперечень не надала.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому згідно ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди позивача, розглянути позов за відсутністю відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з кредитного договору № 30322 від 28.04.2021 р., ОСОБА_1 , було надано ТОВ ФК «АВІРА ГРУП», правонаступником якого є позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» кредит в сумі 2000,00 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

17.02.2022 р. між ТОВ «АВІРА ГРУП», та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02-2022, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у томі числі за кредитним договором № 30322 укладеним 28.04.2021 р. між ТОВ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 .

Із долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що отриманий кредит відповідачка за умовами договору не сплачує, в результаті чого станом на 25.06.2024 р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в сумі 12500,50 грн., з яких: 2000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10500,00 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що між ТОВ «АВІРА ГРУП», правонаступником якого є ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 30322 від 28.04.2021 р., умови якого позивачем були виконані, шляхом надання відповідачці кредитних коштів, остання взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість в сумі 12500,00 грн., з яких: 2000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10500,50 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Правильність розрахунку відповідачкою не оспорюється, а відтак такий розрахунок є належним доказом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Крім того, згідно матеріалів справи по тексту позовної заяви представник позивача зазначає про орієнтовний розмір судових витрат у розмірі 12 942,40 грн, з них: 10520,00 грн витрати на професійну правову допомогу та 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Проте, у прохальній частині позовної заяви або в окремій заяві представником позивача не було зроблено відповідну заяву про розподіл судових витрат у частині витрат на правничу допомогу.

Тобто, заявник не подав та не заявив до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Тобто заявник не скористався своїм правом вчасно подати відповідне клопотання.

Верховний Суд у постанові по справі №676/2951/21 від 29.05.2024 року зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19); - процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, пункт 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21); - правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 620/2936/20).

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (у суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, оскільки представником позивача, всупереч вимогам ст.13, ст.141 ЦПК України до розгляду справи по суті не заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну допомогу, а лише констатував факт наявності витрат, проте позовна заява або окремо подана заява такої вимоги не містить, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог представника позивача про стягнення відповідних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 33630 від 26 травня 2021 року в розмірі 17655 (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирецьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами які не приймали участі при розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

С У Д Д Я : О.В.Іванків

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» юридична адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф.7, ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .