Рішення № 133077947, 29.12.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/384/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Постригань С.Г. - самопредставництво;

від відповідача: Чакалов А.К. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Чигиринської міської ради (м. Чигирин, Черкаська область) до товариства з обмеженою відповідальністю "Продагроінвест" (м. Чигирин, Черкаська область) про стягнення 48 680,78 грн. та розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Чигиринською міською радою заявлено позов з вимогами до ТОВ "Продагроінвест" про:

- стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 48 680,78 грн. за період січня 2018 - квітня 2024 року;

- розірвання договору оренди землі від 25.01.2010, що зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 05.05.2010 під № 041079800515.

Справа призначалася до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обидві сторони мають електронні кабінети.

В справу 02.05.2025 відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсною Додаткової угоди від 01.11.2011 року до Договору оренди землі від 05.05.2010 між сторонами, яким обґрунтовано позов.

Ухвалою від 20.05.2025 суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "Продагроінвест" до Чигиринської міської ради від 01.05.2025 про визнання недійсною з 01.11.2011 Додаткової угоди від 01.11.2011 до договору оренди землі від 25.01.2010, що зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 05.05.2010 під № 041079800515 (а.с. 149 том 1).

Суд об`єднав зустрічну позовну заяву у справі від 01.05.2025 для спільного розгляду із первісним позовом в одне провадження.

В порядку ч. 7 ст. 180 ГПК України суд закрив провадження у справі за правилами спрощеного і відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 15.07.2025 суд відмовив у прийнятті до розгляду збільшення позовних вимог за зустрічним позовом (а.с. 112 том 2) і розглядає лише вимогу про визнання недійсною Додаткової угоди від 01.11.2011 року до Договору оренди землі 05.05.2010 року між Чигиринською райдержадміністрацією та ТОВ "Продагроінвест", з 01.11.2011 року.

В ході розгляду справи кожна сторона свій позов підримувала повністю і просила суд його задовольнити, а проти взаємних позовних вимог заперечує.

Явка представників сторін в засідання обов`язковою не визнавалася.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всі документи, які сторонами подавалися у справу на різних стадіях, суд приєднав до її матеріалів, керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

По всьому тексту рішення у даній справі позивач і відповідач вказуються як сторони за первісним позовом.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, як надавалися в ході розгляду справи і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, виходячи з такого:

За первісним позовом судом встановлено наступне:

Сторонами не заперечується, що за наслідками процедури роздержавлення позивач, Чигиринська міська рада, стала власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га. Право власності за позивачем зареєстровано 16.10.2019 на підставі Наказу "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" серія та номер 23-1875/14-19 СГ, виданий 18.06.2019 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області (а.с. 45 том 1).

Сторонами не заперечується і матеріалами справи підтверджено, що попередньо, 25.01.2010 року (дата визначається за її зазначенням в інших документах у справі) між Чигиринською РДА та ТОВ «Продагроінвест» було укладено Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га (далі - Договір - а.с. 58-61 том 1).

Вказану земельну ділянку зареєстровано у ДЗК, про що в справу надано Інформацію (а.с. 65 том 1). Суб`єктом права власності зареєстровано Чигиринську міську раду, право оренди земельної ділянки обліковано за ТОВ "Продагроінвест" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач вказав, що після реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Чигиринською міською радою 16.10.2019 року, з цієї дати у ділянки змінився лише власник, а отримувачем коштів як був так і залишився місцевий бюджет. Це відповідає положенням ст.10, 265 Податкового кодексу України, якими визначено, що до місцевих податків належить: податок на майно (який в себе включає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортний податок; плату за землю). Вказана редакція Податкового Кодексу чинна весь період з дня укладення Договору оренди землі в 2010 році і по час вирішення спору в суді.

Спірна земельна ділянка знаходиться на території Чигиринської міської ради Черкаського району Черкаської області, колишньої Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, яка згідно рішення Чигиринської міської ради від 09.01.2019 року за №14-1/VII «Про початок реорганізації Стецівської сільської ради шляхом приєднання до Чигиринської міської ради» (а.с. 6 том 2) була приєднана до Чигиринської міської ради.

Рада в свою чергу стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків Стецівської сільської ради, в тому числі і щодо права вимоги виконання обов`язків за договорами оренди землі.

За умовами даного Договору в оренду передається земельна ділянка площею 86,01 га, в т. ч. ріллі - 86,01 га (пункт 2 Договору).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 становить 1 143 796 грн. (пункт 4 Договору).

Договір укладено на 49 років до 22 травня 2058 року (пункт 6 Договору).

Орендна плата вноситься в грошовій формі у розмірі трьох відсотків від нормативно-грошової оцінки, що становить 34314,00 грн. в рік (пункт 7 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 8 Договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р №33218812700546 банк одержувача МФО 854018 УДК в Черкаській області код платежу 13050200 не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним (пункт 9 Договору).

У пункті 39 Договору оренди землі від 25 січня 2010 року сторони погодили, що цей договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.

Даний Договір зареєстровано у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 05.05.2010 за №041079800515, про що містяться відмітки на Договорі.

До Договору додано викопійовку земель, кадастровий план, Акт передачі в натурі меж земельної ділянки площею 86,01 га та Акт прийому-передачі земельної ділянки від 06.05.2010 (а.с. 62 том 2).

Отже підписаний його сторонами Договір оренди землі 25 січня 2010 року, набув чинності для сторін 05 травня 2010 року після його державної реєстрації. Саме з цього моменту у сторін виникли права й обов`язки за цим договором, як-то: передати земельну ділянку - в орендодавця та вносити плату за користування нею - в орендаря.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку (п. 32 Договору).

01.11.2011 році між Чигиринською РДА та ТОВ «Продагроінвест» укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 05.05.2010 (далі - Додаткова угода - а.с. 63, 162 том 1).

Згідно умов Додаткової угоди редагувався пункт 7 Договору який з урахуванням внесених змін звучить так:

« 7. Орендна плата вноситься у формі та розмірі: в грошовій формі у розмірі 4,5 (чотири з половиною) відсотків від нормативно-грошової оцінки, що складає 51471,00 грн. на 2011 рік.»

Сторони визнають, що відразу після її підписання ця Додаткова угода не була зареєстрована у встановленому законом порядку.

У прикінцевих положеннях Додаткової угоди вказано, що вона набирає чинності після підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди землі.

За доводами позивача, з урахуванням висновків судів у справі №925/457/23 (у спорі між тими ж сторонами), Чигиринською міською радою аж у 2023 році були вчинені дії щодо державної реєстрації Додаткової угоди від 01.11.2011, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 31.05.2023 року (а.с. 67 том 1).

В даному Витязі міститься інформація про державну реєстрацію речового права Орендодавця Чигиринської міської ради та Орендаря ТОВ "Продагроінвест" в т.ч і на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 925/640/21 (залишена без змін постановою від 21 лютого 2023 року КГС ВС).

Також і на адвокатський запит представника відповідача начальник центру надання адмінпослуг Чигиринської міської ради листом від 09.08.2023 (а.с. 218 том 1) повідомив, що 25.05.2023 за заявою позивача на підставі поданих документів - рішення ПАГС від 26.10.2022 у справі № 925/640/21, Договір оренди землі між Чигиринською РДА та відповідачем від 05.05.2021, Додаткова угода від 01.11.2011 державним реєстратором була проведена реєстраційна дія змін до запису про інше речове право за номером 33786760.

Постановою ПАГС від 26.10.2022 рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/640/21 скасоване частково, викладено його резолютивну частину в такій редакції:

Позов Чигиринської міської ради до ТОВ "Продагроінвест" про внесення змін до договору оренди землі задовольнити частково.

Внести зміни до преамбули та пунктів 1, 2, 4, 6 договору оренди землі від 25.01.2010, виклавши їх у наступній редакції:

"Чигиринська міська рада в особі міського голови - Харченка Віктора Анатолійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іменований далі - "орендодавець", з одного боку, та ТОВ "Продагроінвест" в особі директора - Бершадського Євгена Петровича, який діє на підставі Статуту, і в подальшому іменується - "орендар", з другого, на підставі рішення Чигиринської міської ради від 26.03.2021 № 366-7/VIII "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2010, укладеного із ТОВ "Продагроінвест", уклали цей договір про нижченаведене:

1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами села Стецівка Черкаського району Черкаської області.

2. В оренду передається земельна ділянка площею 86,0100 га, в тому числі: рілля - 86,0100 га, з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами села Стецівка Черкаського району Черкаської області.

4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату внесення змін до договору становить: 2 340 275 (два мільйони триста сорок тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 46 коп.

6. Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років до 22.05.2058. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

З Витягу з ДР речових прав від 31.05.2023 (а.с. 46, 67 том 1) вбачається, що для державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку була подана і Додаткова угода від 01.11.2011 року.

В подальшому до ДР речових прав стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,0100 га було внесено запис про державну реєстрацію припинення іншого речового права орендаря ТОВ "Продагроінвест" від 15.04.2024 року (а.с. 44 том 1) на підставі постанови ПАГС у справі № 925/457/23 від 28.02.2024.

Даною постановою між сторонами було вирішено спір за позовом Чигиринської міської ради до ТОВ «Продагроінвест» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 297 787,95 грн та про розірвання договору оренди землі від 25.01.2010, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» від 05.05.2010 №041079800515 з припиненням права оренди земельної ділянки з кадастровим №7125485500:01:000:1503.

ПАГС cкасував рішення суду першої інстанції у цій справі, а позов Чигиринської міської ради до ТОВ «Продагроінвест» задовольнив частково.

Стягнуто з ТОВ «Продагроінвест» (код 31722577) на користь Чигиринської міської ради (код 04061560) -- 220779,11 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

Також розірвано договір оренди землі від 25.01.2010, зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» 05.05.2010 за №041079800515.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач вказав, що Постанова ПАГС у справі № 925/457/23 від 28.02.2024 набрала законної сили з моменту її прийняття і ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 року Верховним Судом у складі колегії суддів КГС при відкритті касаційного провадження у вказаній справі, було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Продагроінвест» про зупинення виконання (дії) Постанови ПАГС від 28.02.2024 року.

Тому 15.04.2024 року Чигиринською міською радою і було вчинено дії щодо припинення речових прав відповідача на спірну земельну ділянку.

Скасувавши це обтяження правами відповідача на спірну ділянку, Чигиринська міська рада, не маючи заборон на вчинення дій щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га, яка зареєстрована по даний час за Чигиринською РДА на праві комунальної власності, здійснила поділ зазначеної земельної ділянки на 5 нових ділянок, а саме:

кадастровий номер 7125485500:01:000:1705 площею 20,0000 га,

кадастровий номер 7125485500:01:000:1704 площею 20,0000 га,

кадастровий номер 7125485500:01:000:1703 площею 20,0000 га,

кадастровий номер 7125485500:01:000:1702 площею 20,0000 га,

кадастровий номер 7125485500:01:000:1706 площею 6,0100 га. (витяги з ДР речових прав на поділені земельні ділянки -- а.с. 39-43 том 1).

За доводами позивача, поділ був здійснений з метою передачі земельних ділянок на земельних торгах на більш вигідних умовах.

Дані обставини відповідач визнає і на час вирішення спору спірна земельна ділянка існує у складі 5 нових ділянок визначеними площами, за користування якими відповідач продовжує сплачувати орендну плату.

В подальшому, постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі №925/457/23 (а.с. 89 том 1) касаційну скаргу ТОВ «Продагроінвест» задоволено частково.

Постанову ПАГС від 28 лютого 2024 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 04 жовтня 2023 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов Чигиринської міської ради до ТОВ «Продагроінвест» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди землі задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Продагроінвест» на користь Чигиринської міської ради 32 769,50 грн заборгованості з орендної плати (індексація) за договором оренди земельної ділянки площею 86,01 га з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503, підписаним сторонами 25 січня 2010 року та зареєстрованим 05 травня 2010 року.

У задоволенні іншої частини вимог позову відмовлено.

Обидві сторони визнають, що тим самим за результатами вирішення спору у справі № 925/457/23 Постановою ВП ВС від 05.02.2025 року було відмовлено саме в задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору оренди землі від 25.01.2010 року щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га, який і є зараз предметом нового спору у справі № 925/384/25.

Фактично Велика Палата Верховного Суду відновила дію Договору оренди землі від 25.01.2010, зареєстрованого у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 05.05.2010 за №041079800515.

Обґрунтуванням підстав для розірвання спірного договору у справі № 925/457/23 позивач вказував, що ТОВ "Продагроінвест" з лютого 2020 року неналежно виконує зобов`язання зі сплати орендної плати за договором, вносить її в меншому, ніж погоджено сторонами, розмірі, зокрема з урахуванням підписаної сторонами додаткової угоди від 01 листопада 2011 року та змін, внесених до договору за результатами розгляду справи № 925/640/21.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не має заборгованості зі сплати орендних платежів, бо вказана додаткова угода не була зареєстрована і не набрала чинності, а орендна плата сплачувалася з урахуванням індексів інфляції. При цьому позивач не довів завдання йому істотної шкоди діями Товариства, а відповідач не відмовився сплачувати орендну плату за землю, фактично сплативши її в інші пізніші строки, що зумовлено дією незалежних від його волі обставин (повномасштабне вторгнення рф).

Суд першої інстанції не розглядав інших підстав для розірвання договору (наприклад, порушення Товариством строків оплати, відмова від перегляду умов договору у зв`язку зі зміною розміру земельного податку, несплата Товариством пені у зв`язку з несвоєчасністю внесення щомісячних орендних платежів), оскільки Рада навела такі додаткові підстави не у позові, а в дебатах у судовому засіданні 04 жовтня 2022 року, тобто з порушенням строку, встановленого процесуальним законом.

Натомість постановою від 28 лютого 2024 року ПАГС скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 04 жовтня 2023 року та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову, яким розірвав договір оренди спірної земельної ділянки та стягнув з Товариства на користь Ради 220 779,11 грн заборгованості з орендної плати за землю; у задоволенні іншої частини вимог позову відмовив.

ПАГС при цьому обґрунтував чинність Додаткової угоди до Договору і виснував, що з 01 січня 2013 року розмір орендної плати вже становить 4,5 % від нормативної грошової оцінки, встановленої пунктом 4 Договору оренди землі.

Оскільки в період з лютого 2020 року до грудня 2021 року Товариство сплачувало орендні платежі не в повному обсязі, а із січня 2022 року до лютого 2023 року ще й з недотриманням строків щомісячних орендних платежів, то апеляційний суд дійшов висновку про наявність фактичних (систематичне неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати) та правових (стаття 651 ЦК України, стаття 32 Закону № 161-XIV, стаття 141 ЗК України) підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Скасовуючи обидва рішення попередніх судових інстанцій у справі № 925/457/23 ВП ВС в частині підставності розірвання Договору, як суд касаційної інстанції, визначив, що:

39. для правильного вирішення спору, який виник під час виконання договору оренди від 25 січня 2010 року, Велика Палата Верховного Суду має надати відповідь на такі питання:

1) чи підлягала додаткова угода до договору оренди землі, підписана представниками сторін 01 листопада 2011 року, державній реєстрації та чи створює (змінює) вона права й обов`язки для сторін договору оренди землі у разі нездійснення її державної реєстрації;

2) чи виконав орендар свій обов`язок зі сплати орендної плати в погодженому сторонами розмірі, у тому числі з урахуванням індексу інфляції споживчих цін та з огляду на мінливий характер нормативної грошової оцінки землі;

3) у разі допущення орендарем порушення умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати, чи складають такі порушення визначену законом підставу для розірвання договору в судовому порядку.

40. Інші обставини (у тому числі обставини своєчасності здійснення орендарем щомісячних платежів, яким частково надана оцінка в рішеннях судів попередніх інстанцій) Велика Палата Верховного Суду не аналізує як такі, що не охоплюються визначеними Радою на її розсуд підставами позову в суді першої інстанції.

Фактично у справі № 925/384/25 позивач просить розглянути ту саму позовну вимогу про розірвання Договору, але вже з підстави систематичної несвоєчасності внесення відповідачем орендних платежів за Договором.

Суд вже вказував, що у постанові від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 (а.с. 89 том 1) ВП ВС чітко вказує, що такі підстави позову як розірвання договору за систематичну несвоєчасну сплату орендних платежів, при перегляді (в подальшому повністю скасованих рішень судів попередніх інстанцій) у цій справі не аналізуються і не розглядаються.

В зв`язку із цим суд касаційної інстанції визначився, що з урахуванням проведених розрахунків Товариство повністю здійснило оплату місячних платежів з орендної плати, але без урахування індексу інфляції, тобто недоплатило 32 769,50 грн індексації (249 245,03 грн - 216 475,53 грн).

Відповідно ТОВ «Продагроінвест» має заборгованість за індексацією, передбаченою умовами договору оренди землі, у сумі 32 769,50 грн.

За таких обставин ВС прийшов до висновку, що доводи касаційної скарги про здійснення апеляційним судом неправильного розрахунку заборгованості з орендної плати частково підтвердилися.

Однак у справі, яка переглядається, Рада за спірний період мала законні очікування на отримання від Товариства 249 245,03 грн орендної плати, більшу частину з якої (понад 86 %) орендар сплатив. Несплаченою залишилася лише частина індексації орендної плати в сумі 32 769,50 грн., що становить близько 13 % від усієї суми зобов`язання.

161. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду констатує, що немає підстав уважати, що Рада значною мірою була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору. Окремо необхідно зазначити, що Рада при укладенні договору не могла передбачити розміри індексів інфляції в 2020- 2023 роках, а сплачена орендарем сума перевищує розмір орендних платежів, які б підлягали сплаті у спірний період без урахування інфляційних процесів.

162. За таких обставин стягнення з Товариства на користь Ради заборгованості з орендної плати (її індексації) в розмірі 32 769,50 грн повною мірою відповідатиме критеріям належності та ефективності способу захисту порушеного права, забезпечуючи при цьому дотримання принципу збереження договору.

163. Отже, доводи касаційної скарги Товариства про відсутність підстав для розірвання договору оренди знайшли своє підтвердження в ході касаційного перегляду.

164. Додатково Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відповідно до частини першої статті 32 Закону № 161-XIV на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

165. Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України).

166. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості і розірвання договору, Рада у позовній заяві вказувала лише на неповну сплату орендних платежів з огляду на неправильно визначену орендарем ставку орендної плати (3 % замість 4,5 %) та нездійснення ним індексації.

167. Позивач не посилався на систематичну (неодноразову) повну несплату Товариством щомісячних орендних платежів. Такі доводи Рада артикулювала лише на стадії судових дебатів у суді першої інстанції.

168. Відтак у Великої Палати Верховного Суду з огляду на приписи частини третьої статті 300 ГПК України немає підстав оцінювати спірні правовідносини на предмет необхідності застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

З урахуванням висновків із постанови ВП ВС у справі № 925/457/23, позивач уточнив обставини та правові підстави позову і при зверненні до суду із позовом у справі 925/384/25 вказував вже на обставини систематичного порушення відповідачем умов Договору несвоєчасними сплатами орендної плати. І саме на цій підставі Чигиринська міська рада просить про розірвання Договору на підставі ст. 141 ЗК України.

Суд погоджується із доводами позивача, що у справі № 925/457/23 суди всіх інстанцій вирішували спір між сторонами з підстав застосування ст. 651 ЦК України за доводами і доказами про неповну сплату орендної плати.

З підстав застосування ст. 141 ЗК України про розірвання за систематичне порушення умов Договору в частині прострочення сплати орендної плати, спір у справі № 925/457/23 не розглядався.

Тому доводи відповідача у відзиві на первісний позов про наявність підстав для закриття провадження, бо спір вже вирішувався з підстав п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України суду відхиляє.

Такі твердження суперечать обставинам спору та змісту рішення у справі № 925/457/23, які навів суд.

Незважаючи на те, що формально позовна вимога у справі № 925/457/23 та 925/384/25 про розірвання одного і того ж Договору співпадають, але суд вже проаналізував, що вони були заявлені з різних правових підстав та обставин.

За правилами п. 3) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

Згідно п. 2) ч. 1 с. 175 ГПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 25.01.2010, що зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 05.05.2010 під № 041079800515 з мотивів систематичного (два і більше випадки) порушення строків внесення орендної плати.

За правилами п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону № 161-XIV "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У добровільному порядку Договір між сторонами не було розірвано.

Позивач розраховує, що орендну плату відповідачу слід сплачувати за ставкою 3% від часу укладення договору і за ставкою 4,5% після державної реєстрації Додаткової угоди № 1 від 01.11.2011 року, що підтверджено витягом з ДР від 31.05.2023 року (а.с. 63 том 1).

З питання чинності Додаткової угоди судом встановлено наступне:

У справі № 925/457/23 Верховим Судом було сформовано правовий висновок, зокрема, з таких питань щодо застосування статей 18, 20 Закону № 161-XIV (в редакції до 01 січня 2013 року) щодо додаткових угод, підписаних до зазначеної дати.

Лише після державної реєстрації договору (якщо така реєстрація передбачена законом чи самим договором) сторони набувають прав і обов`язків за ним. Тож державна реєстрація договору нарівні з його формою є одним із тих елементів, який обов`язково має бути збережений сторонами правочину при внесенні змін до нього.

З огляду на те, що якщо договір оренди землі відповідно до закону підлягав укладенню в письмовій формі з обов`язковим проведенням його державної реєстрації, то й додаткова угода, якою вносяться зміни до істотних умов такого договору, за аналогією закону (статті 18, 20 Закону № 161-XIV) теж має бути укладена в письмовій формі й зареєстрована як правочин.

У договорі оренди землі та, безумовно, в додатковій угоді до такого договору сторони мають право зазначати про момент початку перебігу та припинення його дії. Однак така домовленість сторін може встановлювати лише додаткові (більш жорсткі) вимоги до моменту набрання правочином чинності порівняно із загальними правилами, передбаченими Законом № 161-XIV. Сторони не можуть відступити від обов`язкової вимоги щодо державної реєстрації правочину, якщо така вимога передбачена законом. Тобто додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 01 січня 2013 року, набирає чинності для сторін договору не раніше здійснення її державної реєстрації, якщо сторони в тексті додаткової угоди не пов`язуватимуть момент набрання її чинності з подією, яка настане пізніше.

При вирішенні спору у справі № 925/457/23, Верховний Суд здійснив правову оцінку Додаткової угоди між сторонами від 01.11.2011 року у постанові від 05.02.2025 року. Верховний Суд, обґрунтувавши висновок, що додаткова угода від 01.11.2011 до договору оренди землі, набирає чинності для сторін договору не раніше здійснення її державної реєстрації, ніде не вказав, що таку реєстрацію вже не можна буде зробити в майбутньому, незалежно від кількості років, які сплинули з моменту її підписання сторонами у 2011 році.

Якщо додаткову угоду № 1 від 01.11.2011 позивач зареєстрував 25.05.2023 (це підтверджено Витягом з ДР речових прав станом на 31.05.2023 - а.с. 67 том 1), то саме з цієї дати реєстрації вона і набрала чинності для сторін.

Отже, 01 листопада 2011 року сторони підписали додаткову угоду до договору оренди землі (а.с. 63 том 1), виклавши пункт 7 договору в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 4,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51 471,00 грн на 2011 рік».

З часу підписання Додаткової угоди від 01 листопада 2011 року її не було подано для державної реєстрації жодною із її сторін, у зв`язку із чим слід вважати, що умова Договору про зміну ставки орендної плати з 3 % до 4,5 % від нормативної грошової оцінки землі розпочала свою зобов`язальну дію не з дати підписання додаткової угоди (01.11.2011), а лише з дати її державної реєстрації 25.05.2023 (підтверджено витягом з ДР від 31.05.2023 року).

Отже, ставка орендної плати, яка підлягала сплаті Товариством на користь Ради за період з 01.11.2011 по 25.05.2023 (реєстрація Допугоди), становила 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідач протягом строку дії Договору орендну плату мав розраховувати самостійно та сплачувати щомісячно за актуальним розміром НГО спірної земельної ділянки.

Позивач при цьому посилається на положення пункту 271.2. статті 271 Податкового кодексу України, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Загальнонаціональну нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель проведено не на замовлення Чигиринської міської ради, а органом державної влади - Міністерством аграрної політики та продовольства та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, яким згідно Постанови від 7 лютого 2018 р. № 105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», було доручено забезпечити проведення до 31 серпня 2018 р. загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 року №552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», загальнонаціональна НГО набрала чинності з 01.01.2019 року.

Це питання аналізувалося Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 у справі № 925/457/23. Так, щодо зазначення у договорі актуальної нормативної грошової оцінки (НГО) землі ВП ВС звертає увагу на наступне:

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, порядок проведення якої встановлено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У статті 13 Закону № 1378-IV встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, частина перша цієї статті передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, НГО земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування НГО земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (частина перша статті 13 Закону № 1378-IV). Отже, у разі зміни НГО земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Отже відповідач при сплаті орендної плати за спірну земельну ділянку мав самостійно щомісячно проводити її розрахунок, виходячи із актуального розміру НГО земельної ділянки.

Після обговорення даного питання зі сторонами судом було встановлено, що відповідач декларував свої зобов`язання по орендній платі за землю в розмірі щорічного платежу без індексу інфляції, вважаючи своїм обов`язком індексувати саму лише НГО як таку.

На запитання суду пояснити, яким чином відповідач індексував НГО спірної ділянки, представник відповідача пояснив, що мається на увазі лише відслідковування зміни розміру НГО на наступний період (5-7 років) для його застосування. Ніяких самостійних математичних дій із розміром чинної в певний період НГО, для визначення проіндексованого розміру НГО, відповідач не проводив.

При вирішенні спору у справі № 925/457/23 було встановлено, що 04 лютого 2019 року проведено останню нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, яка становить 2 340 275,46 грн.

З урахуванням приписів пункту 271.2 статті 271 ПК України нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, проведена 04 лютого 2019 року, підлягала застосуванню з початку наступного бюджетного періоду, а саме з 01 січня 2020 року.

У податкових деклараціях з плати за землю відповідач вказував саме такий розмір НГО за період 2020-2023 роки зі ставкою орендної плати 3 % від зміненої нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 2 340 275,46 грн. Тобто відповідач, як орендар, вірно дотримався приписів пункту 271.2 статті 271 ПК України про самостійне врахування періодичних змін НГО для обрахунку орендної плати.

При вирішенні спору у справі № 925/457/23 ВП ВС проаналізував і питання необхідності сплати орендної плати за спірну ділянку разом із індексами інфляції, які обраховані за період нарахування орендної плати.

Так, суд касаційної інстанції обґрунтував, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону № 161-XIV).

Індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки мають різні механізми. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Індексація орендної плати проводиться множенням ставки орендної плати на індекс інфляції поточного місяця нарахування цієї орендної плати.

Тому, безперечно орендарю слід індексувати лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди.

У пункті 8 договору оренди землі сторони погодили істотну умову, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Тобто орендар взяв на себе зобов`язання вносити щомісячні орендні платежі з урахуванням індексу інфляції споживчих цін у кожному місяці.

Даний обрахунок орендар проводить самостійно для сплати щомісячної орендної плати за спірну земельну ділянку.

У постанові ВП ВС від 05 лютого 2025 року по справі № 925/457/23 суд визначив, що за загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом коригування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

Позивач доводить, що відповідач допускав прострочення сплати орендної плати за спірну земельну ділянку, оскільки сплачував орендну плату не щомісячно за окрему ділянку, а сукупним платежем за кілька ділянок відразу та міг проводити такі сплати один раз у кілька місяців.

На пропозицію суду при вирішені спору у справі 925/384/25 виділити всі платежі, які стосуються виключно спірної ділянки, щоб перевірити чи були платежі в належному розмірі та в якій сумі по цій ділянці обраховується переплата, відповідач відповів відмовою та заявив про неможливість таких обрахунків.

Найбільші прострочення сплати орендної плати в порушення п. 9 Договору (за доводами позивача) відповідач допускав у 2021 та 2022 роках (Таблиця 1 а.с. 9 том 1).

Орендна плата сплачувалася без проведення її щомісячної індексації, як вимагав Договорів між сторонами.

Позивач розрахував, що з 01.01.2018 року до 31.01.2020 року та з 01.03.2023 року до 15.04.2024 року Відповідач нарахував та сплатив орендну плату не застосовуючи індекси інфляції, а з 31.05.2023 року до 15.04.2024 року нарахував та сплатив орендну плату ще й не застосовуючи збільшену відсоткову ставку в 4,5 % від НГО, як визначену зареєстрованою у встановленому порядку Додатковою угодою.

Для визначення суми базового місяця для подальшого нарахування індексації орендної плати, слід послідовно множити суму орендної плати, яка була визначена у договорі станом на місяць укладення договору оренди землі, тобто січень 2010 року на річні індекси інфляції.

Отже, за місяць Відповідач згідно Договору повинен був сплачувати:

1143 796,00грн. *3%*100/12міс=2859,49 грн. (місячна орендна плата станом на

січень 2010 року). Загальний річний індекс інфляції за 2010 рік - 109,1%, за 2011 рік - 104,6%, за 2012 рік - 99,8%, за 2013 рік - 100,5%, за 2014 рік - 124,9%, за 2015 рік - 143,3%, за 2016 рік - 112,4%, за 2017 рік - 113,7%.

Відповідач повинен був проіндексувати саме щомісячну орендну плату за спірну ділянку і розмір орендної плати станом на грудень 2017 року повинен був становити :

2859,49*109,1%*104,6%*99,8%*100,5%*124,9%*143,3%*112,4%*113,7% =7501,47 грн.

Отже, базовим за спірний період починаючи з січня 2018 року (а.с. 9 том 1) є грудень 2017 року з розміром орендної плати 7501,47 грн.

З 01.01.2019 року набула чинності технічна документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення відповідно до Наказу №552 (пункт 3 Наказу). Отже, за місяць Відповідач повинен був сплачувати: 2 340 275,46 грн. *3%*100/12міс=5850,69 грн.

З березня 2023 року нарахування індексації здійснюється виходячи з кінцевої суми нарахування згідно Постанови у справі №925/457/23, тобто базовою є сума 8684,66 грн. за лютий 2023 року (пункт 143 Постанови ВП ВС).

З 01.06.2023 року Відповідач повинен був сплачувати:

2 340 275,46 грн. *4,5%*100/12міс=8776,03 грн. (після реєстрації Додаткової угоди).

У справі № 925/457/23 Верховний Суд виснував, що розмір місячної орендної плати за спірний період без урахування індексів інфляції становить 5 850,69 грн. (2 340 275,46 * 3 / 100 / 12). Відповідно орендна плата, яку відповідач мав сплатити за спірний період в цій справі з лютого 2020 року до лютого 2023 року, без урахування індексів інфляції та орендної плати за березень 2020 року становить 210 624,84 грн (5 850,69 грн * 36 місяців).

Суд вказав, що за лютий 2023 року (останній спірний період у справі № 925/457/23) розмір проіндексованої орендної плати для відповідача мав складати 8 684,66 грн.

За результатами остаточного вирішення спору у справі № 925/457/23 суд касаційної інстанції визначив, що відповідач здійснив оплату місячних платежів з орендної плати за спірний період, але без урахування індексу інфляції, тобто товариство недоплатило 32 769,50 грн індексації (249 245,03 грн - 216 475,53 грн).

Суд вже вказав, що Відповідач у період з 31.05.2023 року до 15.04.2024 року крім проведення індексації орендної плати повинен був нараховувати та сплачувати орендну плату виходячи з 4,5 % від НГО (тобто після реєстрації Додаткової угоди від 01.11.2011).

Індекси споживчих цін за даними Державної служби статистики України становлять: січень 2018 року - 101,5%, лютий 2018 року - 100,9 %, березень 2018 року - 101,1%, квітень 2018 року - 100,8%, травень 2018 року - 100,0%, червень 2018 року - 100,0%, липень 2018 року - 99,3%, серпень 2018 року - 100,0%,вересень 2018 року - 101,9%, жовтень 2018 року - 101,7%, листопад 2018 - 101,4%, грудень 2018 року - 100,8 , січень 2019 року - 101,0%, лютий 2019 року - 100,5%, березень 2019 року - 100,9%, квітень 2019 року - 101,0 %, травень 2019 року - 100,7%, червень 2019 року - 99,5% липень 2019 року - 99,4%, серпень 2019 року - 99,7%, вересень 2019 року - 100,7%, жовтень 2019 року - 100,7%, листопад 2019 року - 100,1%, грудень 2019 року - 99,8%, січень 2020 року - 100,2 %, лютий 2020 року - 99,7%, березень 2020 року - 100,8%, квітень 2020 року - 100,8%, травень 2020 року - 100,3%, червень 2020 року - 100,2%, липень 2020 року - 99,4 %, серпень 2020 року - 99,8%, вересень 2020 року - 100,5%, жовтень 2020 року - 101,0%, листопад 2020 року - 101,3 %, грудень 2020 року - 100,9%, січень 2021 року - 101,3 %, лютий 2021 року - 101,0%, березень 2021 року - 101,7%, квітень 2021 року - 100,7%, травень 2021 року - 101,3%, червень 2021 року - 100,2%, липень 2021 року - 100,1%, серпень 2021 року - 99,8%, вересень 2021 року - 101,2%, жовтень 2021 року - 100,9%, листопад 2021 року - 100,8 грудень 2021 року -100,6%, січень 2022 року - 101,3%, лютий - 101,6%, березень 2022 року - 104,5%, квітень 2022 року - 103,1%, травень 2022 року - 102,7%, червень 2022 року - 103,1%, липень 2022 року - 100,7%, серпень 2022 року - 101,1%, вересень 2022 року - 101,9%, жовтень 2022 року - 102,5%, листопад 2022 року - 100,7%, грудень 2022 року - 100,7%, січень 2023 року - 100,8%, лютий 2023 року - 100,7%, березень 2023 року - 101,5%, квітень 2023 року - 100,2%, травень 2023 року - 100,5; червень 2023 року - 100,8%, липень 2023 року - 99,4%, серпень 2023 року - 98,6%, вересень 2023 року - 100,5%, жовтень 2023 року - 100,8%, листопад 2023 року - 100,5%, грудень 2023 року - 100,7%, січень 2024 року - 100,4%, лютий 2024 року - 100,3%, березень 2024 - 100,5%, квітень 2024 року - 100,2%.

За розрахунками позивача, за спірний період з січня 2018 по квітень 2024 року у справі № 925/384/25 відповідач заборгував 48 680,78 грн. орендної плати з індексацією (а.с. 9 том 1).

З розрахунків виключено період, за який стягнення проведено у справі № 925/457/23 з 01.02.2020 по 28.02.2023.

В справу подано докази виконання позивачем ухвали Господарського суду Черкаської області від 08.08.2025 у справі № 925/457/23 про поворот виконання і повернення на рахунок ТОВ "Продагроінвест" попередньо стягнутих з нього 202 998,82 грн. орендної плати (а.с. 67 том 3).

Суд не має заперечень проти математичних розрахунків позивачем розмірів орендної плати з індексами інфляції за кожен місяць протягом спірного періоду з січня 2018 року по квітень 2024 року (а.с. 9 том 1) і визначення залишку боргу на суму 48680,78 грн. (а.с. 9 том 1).

Судом вже було вказано, що за наявними доказами з`ясовано і сторони не заперечують ту обставину, яка підтверджена і висновками ВП ВС у справі № 925/457/23, що маючи в оренді значну кількість земельних ділянок на території Чигиринської ОТГ, всі орендні платежі відповідач постійно сплачував одним загальним платежем, знеособлено стосовно конкретних ділянок, зокрема і по спірній.

Це підтверджено копіями платіжних інструкцій (а.с. 12-38 том 1) із призначеннями платежів про сплату орендної плати за землю за певний місяць без ПДВ спочатку до місцевого бюджету Стецівської сільської ради, а потім до УДКС в Чигиринському районі.

Відповідач 12.09.2025, в ході розгляду справи, сплатив індексацію в сумі 9306,25 грн. за землю за 2024 рік згідно договору б/н від 05.05.2010 (це дата проведення держреєстрації спірного договору) кадастровий номер 7125485500:01:000:1503 в ході розгляду справи (а.с. 4 том 3).

Попередньо, 23.02.2024 відповідач платіжною інструкцією № 945 сплатив 3580,62 грн. індексації за землю за 2023 рік з цим же призначенням платежу, за цю ж вже окремо визначену ним земельну ділянку з вказівкою кадастрового номера (а.с.213 том 2).

За розрахунком, перевіреним судом за програмою Ліга-закон, в період з березня 2023 по квітень 2024 загальний індекс інфляції на щомісячні орендні платежі по земельній ділянці кадастровий номер 7125485500:01:000:1503 складають в загальній сумі 562,40 грн. (за ставкою 3 та 4,5% від НГО).

Оскільки суд не може самостійно змінювати призначення платежів, які формує виключно відповідач, як платник коштів, то в частині сплаченої індексації на суму 562,40 грн. за вказаний спірний період (325,06 грн. за березень-травень 2023 + 112,79 грн. за червень-грудень 2023; + 124,55 грн. за січень-квітень 2024), провадження слід закрити за відсутності предмету спору за правилами ст. 231 ГПК України.

Зарахувати залишок коштів з індексації в інші періоди, ніж які визначив у призначеннях платежу відповідач (2023 та 2024 роки), суд самостійно не вправі.

Отже до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить залишок боргу 48 118,38 грн. (48680,78 - 562,40) за спірний період січня 2018 по квітень 2024 року, який позивач розрахував за ставкою орендної плати 3 та 4,5% від НГО та з урахування індексів інфляції.

Доводи відповідача про те, що у нього існує переплата по орендних платежах, яку навіть підтверджує податковий орган, суд до уваги не приймає, базуючись також і на висновках із даного питання у постанові ВП ВС 925/457/23 від 05.02.2025 , в якій викладено наступне:

.... доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції не врахував наявність значної переплати за договором за попередній період, Велика Палата Верховного Суду відхиляє, адже суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що на відміну від податкових декларацій за 2020- 2023 роки надані Товариством платіжні доручення за період 2012- 2019 років про сплату орендних платежів не містять розмежування окремих місячних сум та земельних ділянок, за які вносилися кошти, а відображають лише загальну сплачену орендарем суму за рік у Чигиринській територіальній громаді.

Ця обставина наявна і при розгляді справи № 925/384/25.

Позивач звертає увагу суду, що в щорічних податкових деклараціях відповідач декларує свої зобов`язання по сплаті орендної плати, окремо вказуючи також і спірну земельну ділянку, але в розмірі лише 3% від чинної НГО, що було перевірено судом в засіданні в присутності обох сторін. Індекс інфляції в податкових деклараціях відповідач дійсно не зазначав як своє податкове зобов`язання.

Доводи представника відповідача про те, що податкова служба не заявляла відповідачу зауваження щодо неврахування індексу інфляції при вирахуванні річної орендної плати, як бюджетного зобов`язання, не є доказом правоти ТОВ "Продагроінвест" не індексувати визначені Договором щомісячні орендні платежі за землю, як того вимагає Договір у п. 9.

Суд погоджується із доводами позивача, що податкова відслідковує лише різницю між задекларованим зобов`язанням і фактично сплаченим платником, а не визначає правомірність/неправомірність застосування орендарем індексу інфляції до щомісячних орендних платежів за землю.

На запит відповідача, ГУ ДПС у Черкаській області надало ТОВ "Продагроінвест" відповідь від 26.09.2025 про таке (а.с. 89 том 3):

За даними ІКС «Податковий блок», а саме: інтегрованої картки платника (далі - ІКП) ТОВ «ПРОДАГРОІНВЕСТ» по коду бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата за землю з юридичних осіб), адміністративний район 2301, КАТОТТГ UA71080510000028067:

- за 2024 рік нараховано 662604,37 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) та сплачено 789 308,57 грн. зокрема: 568 529,46 грн. згідно з платіжними інструкціями та 220 779,11 грн. стягнуто в межах виконавчого провадження;

- за 2025 рік нараховано 414 047,29 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) та сплачено 456 123,09 грн. згідно з платіжними інструкціями.

Кошти сплачені згідно з платіжною інструкцією №122 від 25.02.2025 року в сумі 32 769,50 грн. зараховані до ІКП.

Станом на 26.09.2025 обліковуються надміру сплачені грошові зобов`язання в сумі 213 948,59 гривень.

Відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Порядок та умови повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань регулюється ст. 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих ГУ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370133341).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ПРОДАГРОІНВЕСТ» по ІКП наявні надміру сплачені грошові зобов`язання в сумі 213 948,59 грн., які можуть бути використані в якості зобов`язання майбутніх платежів.

За доводами позивача, що не спростовано відповідачем, ТОВ "Продагроінвест" не розпорядився цими переплатами для погашення спірного боргу перед позивачем ( і не повертав їх з бюджету для подальшої сплати на користь позивача).

Натомість позивач, отримавши від ТОВ «Продагроінвест» вказаний лист ГУ ДПС у Черкаській області від 26.09.2025 №22894/6/23- 00-04-05-05 про наявність переплати по платнику ТОВ «ПРОДАГРОІНВЕТС» код згідно ЄДРПОУ (31722577) з плати за землю (орендна плата) у сумі 213 948,59 грн. вказав по наступні обставини:

Чигиринська міська рада просить здійснити перерахунок по платнику ТОВ «ПРОДАГРОІНВЕТС» код згідно ЄДРПОУ (31722577) в частині обліку нарахування та сплати плати за землю (орендної плати) враховуючи висновки ухвали Господарського суду Черкаської області від 08.08.2025 справа №925/457/23, а також враховуючи платіжне доручення №1 від 28.08.2025 щодо повернення Чигиринською міською радою до ТОВ «ПРОДАГРОІНВЕСТ» 202 998,82 грн. надмірно стягнутих коштів.

Також позивач вказав, що кошти в сумі 32 769,50 грн., які сплачені згідно із платіжною інструкцією №122 від 25.02.2025 року враховані при винесенні ухвали від 08.08.2025 справа №925/457/23 про поворот виконання.

Позивач просив податковий орган надати до Чигиринської міської ради відомості про наявність недоїмки/переплати по платнику ТОВ «ПРОДАГРОІНВЕСТ» з плати за землю (орендної плати).

Отже, враховуючи обставини спору, сам по собі облік податковим органом переплати орендних платежів за всі орендовані відповідачем ділянки у Чигиринському районі, не спростовує правомірність обліку за відповідачем з боку Чигиринської міської ради боргу по окремій земельній ділянці, який виник через не нарахування по ній індексації щомісячної орендної плати.

Як вже вказував суд, копіями наявних у справі податкових декларацій з плати за землю підтверджено і сторони це визнають, що відповідач декларував свій обов`язок лише по сплаті 3% від НГО спірної земельної ділянки, без застосування індексації щомісячних орендних платежів по ній, що є порушенням п. 9 Договору.

За даними первинних документів відповідача про сплату орендної плати позивач доказав, що відповідач же в період з 2018 року по 2023 року сплачував орендну плату з порушенням встановлених строків, а також не в повному обсязі (не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним): за: березень 2018, квітень 2018, квітень 2021, січень2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, червень 2023.

Також відомостями складеної позивачем Таблиці 1 (а.с. 9 том 1), які не спростовані відповідачем, підтверджено той факт, що відповідач допускав системні порушення сплати орендної плати, як щомісячного платежу, допускаючи прострочення від 01 до 181 дня.

Прострочення підтверджено інформацією Відділу фінансів Чигиринської міської ради від 17.05.2023 року №55-01-15, від 08.04.2025 №59-01-15, Довідкою про сплату орендної плати за землю по ТОВ «Продагроінвест» за 2023 рік, Довідкою про сплату орендної плати за землю по ТОВ «Продагроінвест» за 2024 рік.

На підставі такого доведеного порушення, як систематичного, позивач і просить задовольнити позов в частині вимог про розірвання договору.

На пропозицію суду врегулювати спір шляхом узгодження нового розміру орендної плати (у спірній ситуації максимальна ставка за ПК України 12%), компенсувати позивачу борги минулих періодів чи застосувати інші умови врегулювання, сторони згоди не дійшли. Відповідач відмовився на пропозицію Чигиринської міської ради внести зміни по всіх 800 га орендованих ділянок у Чигиринській ОТГ, за які сплачується мізерна орендна плата в розмірі 3% від НГО на 49 років.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 обґрунтував, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні правові висновки підтверджуються сталою судовою практикою з даного питання.

За умовами 9 Договору оренди землі від 25.01.2010 року орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р №33210812700545, банк одержувача МФО 854018 УДК в Черкаській області, код платежу 13050200 не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця.

Отже систематичне порушення умов Договору в частині своєчасності та повноти щомісячної сплати орендної плати є підставою для застосування частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», та пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Також, систематичність несплати орендної плати з боку відповідача підтверджується листом Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.04.2023 №2354/5/23-00-04-11-03 (а.с. 69 том 1), в якому, зокрема, в останньому абзаці міститься інформація що ТОВ «Продагроінвест» станом на 31.03.2023 року має податковий борг з орендної плати перед Чигиринською ОТГ у сумі 91497,26 грн., що є заборгованістю за два місяці, зазначеною у податкових деклараціях відповідача за 2023 рік.

Так, задекларована відповідачем щомісячна орендна плата ТОВ «Продагроінвест» по усіх землях Чигиринської ОТГ становить 45748,63 грн. Отже відповідач мав несплачений борг по орендній платі також і за спірну ділянку.

Заперечення відповідача, що прострочення сплати орендної плати виникло в період перед та під час повномасштабного вторгнення рф і це має бути враховано судом на користь відповідача, суд відхиляє, скільки воєнний стан, негативні процеси в економіці країни, впливають на обох сторін договору в рівній мірі.

Відповідач не вказав, які у нього малися проблеми із обробітком землі та вирощуванням врожаю на орендованій спірній земельній ділянці на території Чигиринської ОТГ, де військові дії не велися. Які проблеми відповідач мав зі збутом продукції ? Пояснень та доказів відповідач з цих питань не надав.

При цьому позивач, як місцевий орган влади, не отримує прав на відтермінування несення ним витрат на утримання об`єктів соціальної сфери, фінансування потреб громади, виплати цільових бюджетних коштів, тощо .

Позивач у своїх письмових поясненнях до суду вказує, що прострочення сплати орендної плати з боку відповідача негативно впливає на забезпечення власних видатків Чигиринської міської ради, яка не може вчасно і в повному обсязі профінансувати видатки на ЗСУ, забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, виділення паливно-мастильних матеріалів на пункти незламності, утримання соціальної сфери, тощо (а.с. 47-91 том 2).

Ці обставини є очевидними і не потребують доказування.

Також слід зауважити, що відповідач при підписанні Договору знав про відсутність в ньому умов про форс-мажор, міг наполягати на включенні цих умов до Договору, як істотних, тому і повинен нести ризик неможливості скористатися відтермінуванням власного зобов`язання по сплаті орендних платежів за певний період внаслідок воєнного стану в Україні.

Тому існування заборгованості по орендній платі, систематичні прострочення сплати щомісячних орендних платежів (або повністю або без індексації або без врахування збільшення ставки орендної плати), є підставою для розірвання укладеного між сторонами Договору оренди землі від 25.01.2010 р., зареєстрованого в Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 05.05.2010 під № 041079800515 за рішенням суду.

Факти подальшого дотримання орендарем-відповідачем його обов`язку по щомісячній сплаті орендних платежів, сплата боргу за минулі періоди, про що надано докази у справу (зокрема, а.с. 189-203 том 1), самі по собі не анульовують раніше допущені порушення Договору. Такі подальші виправлення вже вчинених порушень (навіть на стадії вирішення судового спору) не впливають на право Орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі ст. 651 ЦК України, так і на підставі п.д) ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові ВП ВС від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.

Отже вимога про розірвання Договору оренди землі від 25.01.2010 зі стягненням існуючого боргу по оренді, підлягає до задоволення.

Стосовно зустрічного позову (а.с. 149 том 1).

Незважаючи на розірвання за результатами задоволення первісного позову Договору оренди землі, невід`ємною частиною, якого є і Додаткова угода від 01.11.2011 року, суд може вирішувати питання щодо визнання недійсною Додаткової угоди до Договору, як окремого правочину.

Відповідач у зустрічному позові просить суд визнати недійсною Додаткову угоду з 01.01.2011 року, тобто, з моменту її підписання.

Судом встановлено, що державна реєстрація цієї угоди відбулася пізніше -- 25 травня 2023, про що свідчить сформований витяг з ДР речових прав від 31 травня 2023 року та довідка з Центру надання адмінпослуг Чигиринської міської ради (а.с.218 том 1).

За правилами ЦК України недійсність правочину визначається з моменту його укладення (досягнення сторонами згоди зі всіх істотних умов та підписання сторонами).

Отже, відповідач повинен довести станом на 01.11.2011 року порушення конкретної норми чинного законодавства при укладенні спірного правочину (Додаткова угода) та порушення власного, конкретного індивідуалізованого права відповідача, за захистом якого він звернувся до суду.

В обґрунтування підстави для визнання недійсною Додаткової угоди від 01.11.2011 року відповідачем вказано, що її підписано від імені Орендодавця (Чигиринська районна державна адміністрація) першим заступником голови Чигириком О.Ф., який діє на підставі розпорядження райдержадміністрації від 01.04.2011 року № 82 (а.с. 159 том 1).

Згідно п. 2 Розпорядження вбачається, що право укладення змін до договорів із орендарями вирішено покласти на заступника голови райдержадміністрації Турика О.І. без нотаріального посвідчення без нотаріального посвідчення. Державну реєстрацію провести в установленому порядку.

Згідно п. 4 Розпорядження контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови райдержадміністрації Турика О.І. та відділ Держкомзему у Чигиринському районі.

Тобто, як доказує відповідач, згідно вказаного Розпорядження право укладати та підписувати Додаткові угоди до Договорів оренди землі з Відповідачем було надано лише ТУРИКУ О.І.

При цьому, права передоручення повноважень не передбачено, ні Розпорядженням, ні чинним на той час законодавством.

В той же час згідно Додаткової угоди вбачається, що вона була укладена з боку Позивача (на той час Орендодавця Чигиринської районної державної адміністрації) в особі першого заступника голови ЧИГИРИКА О.Ф. який не мав необхідного обсягу повноважень, так як згідно Розпорядження укладати Додаткові угоди та здійснювати державну реєстрацію було зобов`язано ТУРИКА О.І .

З цих підстав відповідач вважає Чигирика О.Ф. неуповноваженою особою для укладення спірної Додаткової угоди з боку Чигиринської РДА.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України (в редакції, чинній в момент укладення оспорюваного правочину) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин, що зазначено в абз. 4 п.л. 2.1 гі. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 р.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У зв`язку з тим, що Додаткова угода укладена Чигириком О.Ф. , як особою, що не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, і це підтверджується Розпорядженням № 82, вказана Додаткова угоду в силу ст. 203, 215 ЦК України, на думку відповідача, має бути визнана недійсною у судовому порядку.

При цьому в ході розгляду справи представник відповідача також доказував, що незареєстрована в установленому порядку Додаткова угода від 01.11.2011 не набрала чинності, тому вона є неукладеною.

У відзиві на зустрічний у позов (а.с. 40 том 2) та у клопотанні про долучення доказів (а.с.11 том 2) позивачем вказано наступне:

Відповідач зазначає, що у Додатковій угоді мається посилання на Розпорядження №82 від 01.04.2011 року, в якому укладення додаткових угод відповідно до волевиявлення Райдержадміністрації покладалося на Турика О.І . Але ця особа спірну Додаткову угоду від 01.11.2011 не уклала.

Позивач пояснює, що з 07.10.2011 року до 17.11.2011 року повноваження голови Чигиринської районної державної адміністрації виконував перший заступник голови Чигиринської РДА - Чигирик Олексій Феофанович . Інших повноважних осіб Чигиринська РДА на той час не мала, а тому виконання повноважень Чигиринської РДА не могли припинитися лише тому, що якийсь договір (згідно вольового розпорядження про внесення змін до договору) доручався укласти одному заступнику, а цей заступник звільнився і не встиг виконати дорученого.

08.09.2011 року згідно розпорядження голови Чигиринської РДА №142-«Про звільнення Турика О.І. », Турика Олександра Івановича було звільнено з посади заступника голови Чигиринської РДА (а.с. 17 том 2).

06.10.2011 року згідно з розпорядженням голови Чигиринської РДА №158-к «Про складання повноважень голови райдержадміністрації Калашнікова В.М. » (а.с. 18 том 2), повноваження голови Чигиринської районної державної адміністрації склав і сам голова адміністрації Калашніков Володимир Миколайович .

Єдиним повноважним керівником Чигиринської РДА з 07.10.2011 року став Чигирик Олексій Феофанович (призначений на посаду першого заступника голови Чигиринськї РДА згідно розпорядження від 05.10.2010 № 134/1-к (а.с. 105 том 2), який відповідно до частини четвертої статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції закону станом на день виникнення спірних правовідносин) виконував всі повноваження голови Чигиринської районної державної адміністрації.

Так, відповідно до ч.4 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.

Чигирик Олексій Феофанович був призначений на посаду першого заступника голови Чигиринської РДА згідно розпорядження голови Чигиринської РДА від 05.10.2010 року № 134/1-к (а.с. 105 том2).

Безпосередньо нового голову Чигиринської РДА було призначено за розпорядженням голови Чигиринської РДА від 18.11.2011 року №184-к «Про голову районної державної адміністрації», яким був призначений Цисаренко Олександр Борисович (а.с. 106 том 2).

Отже з 07.10.2011 року до 17.11.2011 року всі без обмежень повноваження голови Чигиринської районної державної адміністрації правомірно виконував перший заступник голови Чигиринської РДА - Чигирик Олексій Феофанович.

Саме в цей період була підписана Додаткова угода, а саме 01.11.2011 року, яку слід вважати підписаною належно уповноваженою особою.

Натомість у відповідача немає заперечень, що зі сторони ТОВ "Продагроінвест" у тодішнього директора Венгаренка С.В. був необхідний обсяг повноважень на підписання Додаткової угоди і повне розуміння змісту її умов.

Позивач звертає увагу, що на Додатковій угоді наявні підписи, печатки обох сторін, що підтверджує добровільність її укладення, волю та прагнення сторін до настання юридичних наслідків щодо збільшення відсоткової ставки за оренду ділянки до 4,5% від НГО.

При підписанні Додаткової угоди її сторони досягли згоди зі всіх істотних умов, що виключає висновок про її неукладеність.

Суд вважає, що всі доводи відповідача, що при укладенні спірної Додаткової угоди від 01.11.2011 саме сторона Орендодавця мала якісь вади та недоліки стосовно відсутності необхідного обсягу повноважень на її підписання у першого заступника голови Чигиринської РДА Чигирика О.Ф., не стосуються відповідача і тому не порушують його права.

Навіть якби дана Додаткова угода була підписана неуповноваженою особою, то на час вирішення спору Чигиринська міська рада, як правонаступник Чигиринської РДА, повністю визнає чинність цієї додаткової угоди, яка до часу передачі права власності (з державної у комунальну) на спірну земельну ділянку позивачу, ніким не ставилася під сумнів та не оскаржувалася.

Попередньо, 01.04.2011 року Чигиринська РДА прийняла розпорядження № 82 про внесення змін до договорів оренди землі (а.с. 159 том 1) з відповідачем та іншими землекористувачами. Стосовно спірного Договору оренди із відповідачем на 86,01 га землі в адмінмежах Стецівської сільської ради, з метою збільшення доходів місцевого бюджету, було вирішено внести зміни до ряду Договорів оренди землі щодо підвищення орендної плати до 5% від грошової оцінки земельної ділянки.

Отже укладення Додаткової угоди від 01.11.2011 зі збільшенням ставки орендної плати до 4,5% від НГО повністю відповідало намірам Чигиринської РДА.

При цьому про підписання Додаткової угоди від 01.11.2011 та про її умови, саме з часу її підписання, знав керівник відповідача.

У відповідача немає заперечень проти законності умов Додаткової угоди від 01.11.2011 про збільшення орендної плати до розміру 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає нормам ПК України і правам Орендодавця.

За своїм змістом та формою спірна Додаткова угода відповідає критеріям, які передбачені чинним законодавством, для оцінки цієї угоди укладеною, тобто такою, що засвідчує досягнення згоди обох сторін за всіма її істотними умовами.

Невчинення дій по державній реєстрації додаткової угоди від 01.11.2011 (що мала право зробити кожна її сторона) і ця реєстраційна дія за законом не обмежена у часі, само по собі беззаперечно не свідчить про втрату наміру її виконання обома сторонами чи анулювання додаткової угоди як юридичного акту. Навіть за відсутності державної реєстрації додаткової угоди вона є укладеним правочином, який слід розривати чи визнавати недійсним для припинення цього правовідношення за правилами чинного законодавства.

Представник позивача, Чигиринської міської ради, зі свого боку пояснив, що Договір оренди землі від 25.01.2010 з усіма додатками до нього укладався не міською радою, а Чигиринською РДА. При передачі спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність позивача не було повідомлено про всі додатки до договору, не передано всі розпорядження та накази, які стосувалися спірного договору та відносин сторін. Саме тому не було вчасного контролю за виявленням Додаткової угоди та приведенням її до вимог чинного законодавства в питанні державної реєстрації.

З аналізу доводів відповідача та за зібраними у справі доказами суд не вбачає порушеного персоніфікованого права у ТОВ "Продагроінвест" підписанням Додаткової угоди від 01.11.2011 року та якій нормі чинного законодавства вона не відповідає.

Підстав для залишення зустрічного позову без розгляду через сплив позовної давності за клопотанням позивача від 06.05.2025 (а.с.236 том 1) немає. При цьому суд виходить із наступного:

За правилами ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності (отже спір має вирішуватися по суті).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом цієї норми, позовна давність може бути застосована судом лише у випадку наявності порушеного права, для захисту якого подано позов. У випадку відсутності порушеного права, у позові слід відмовити за недоведеністю, без оцінки дотримання строків позовної давності.

З правилами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже за результатами вирішення спору первісний позов підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Щодо задоволеної позовної вимоги за первісним позовом про розірвання Договору, то за правилами ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України судові витрати позивача за первісний позов слід покласти на відповідача повністю в розмірі 4844,80 грн. (а.с.7, 128 том 1), як на особу, через неправильні дії якої виник спір. Витрати за зустрічний позов слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (код 31722577, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Шевченка, 8 ) на користь Чигиринської міської ради (код 04061560, Черкаська область, м. Чигирин, вул.Хмельницького Богдана, 26) розрахунковий рахунок UA468999980334189812000023705, код платежу 18010600, ГУК у Черк.обл./тг м.Чигирин/18010600, код одержувача 37930566 кошти в сумі 48118,38 грн. заборгованості з орендної плати та 4844,80 грн. 4844,80 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В частині стягнення 562,40 грн. інфляційних втрат за 01.01.2023 - 30.04.2024 року провадження закрити.

4. Розірвати Договір оренди землі від 25.01.2010 р., зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 05.05.2010 під № 041079800515.

4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду потягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 04 січня 2026 року

Суддя Н.М. Спаських