Рішення № 133077939, 03.11.2025, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/2538/25

Номер провадження 2-о/556/288/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2025. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Володимирець справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Вараська міська рада Рівненської області про встановлення факту вступу в володіння та управління спадковим майном та факту належності документу.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить суд встановити факти, що мають юридичне значення, а саме: встановити факт вступу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в володіння та управління майном його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після його смерті та факту належності ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на житло.

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дід ОСОБА_3 . Внаслідок смерті останнього відкрилась спадщина, до складу якої входить частка в квартирі АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 отримав батько заявниці ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої повинно увійти і майно, яке ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим звернулася до суду. Оскільки без встановлення факту прийняття спадщини батьком після смерті діда вона не має можливості оформити спадкові права. Крім того зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28.10.1993 року, дід заявниці ОСОБА_3 вказаний в ньому як ОСОБА_3 , проте в свідоцтві про його смерть вказано ОСОБА_3 . В даний час їй для оформлення спадщини необхідно встановити належність вказаного документу її померлому діду, і зробити це інакше, ніж в судовому порядку, неможливо.

Вказана заява надійшла до Володимирецького районного суду Рівненської області 18.08.2025 року.

22.09.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

Заявниця в судове засідання подала заяву, в якій підтримала заявлені вимоги, просив розглянути справу у її відсутності.

Представник заінтересованої особи Вараської міської ради Рівненської області, в судове засідання не з`явився, про перенесення часу судового розгляду не клопотав, про час і місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення процесуальних документів та викликів до електронного кабінету сторони. Будь-яких заперечень чи пояснень з приводу заявлених вимог не надав.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась заявниця ОСОБА_4 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 та свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_2 .

Дідом заявниці по лінії батька був ОСОБА_3 , родинні відносини з яким підтверджуються свідоцтвом про народження батька заявниці серія НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть НОМЕР_4 .

На день смерті ОСОБА_3 проживав в селі Мала Совпа Корецького району Рівненської області, про що вказано в свідоцтві про його смерть та підтверджується довідкою, виданою Щекичинською сільською радою 18.11.2020 року № 689. Разом з ним на день смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме частка в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджуються свідоцтвом про право власності на житло від 28.10.1993 року.

При цьому, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 12.08.2025 року.

У володіння та управління майном ОСОБА_3 фактично вступив його син ОСОБА_7 , тобто батько заявниці, оскільки саме він опікувався усім майном батька після його смерті. Зокрема ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично продовжував проживати в квартирі, яка також частково належала покійному ОСОБА_3 й утримувати її, зокрема він продовжував оплачувати за комунальні послуги по квартирі, що підтверджується рахунками на його ім`я та квитанціями про оплату таких послуг, в т.ч. за період з 2013 року по 2016 роки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько заявниці ОСОБА_2 помер, що підтверджується його свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 та лікарським свідоцтвом про смерть №32 від 29.02.2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла матір заявниці ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 .

Після смерті батька, заявниця успадкувала його майно, зокрема особисту частку в квартирі, що підтверджується: свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.04.2021 року; витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №64229112, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічним паспортом на квартиру № НОМЕР_6 .

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно ст. ст. 1216-1222 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

З положень ст. 549 Цивільного кодексу УРСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини) вбачається, що для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 2 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Аналіз вказаних норм та судової практики дає підстави вважати, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути зокрема наявність у спадкоємця протягом шестимісячного терміну після смерті спадкодавця оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно чи права на нього.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що метою встановлення такого факту є врегулювання заявником юридичних питань в сфері правовідносин спадкування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви в цій частині.

Судом також встановлено, що у відповідності до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 , виданого 05.11.1993 року Щекичинською сільською радою Корецького району Рівненської області, прізвище ім`я та по-батькові діда заявниці « ОСОБА_3 ».

Разом з тим, у свідоцтві про право власності на житло від 28.10.1993 року, яке видане Рівненською атомною електростанцією вказано ім`я особи «Сидір», в давальному відмінку - " ОСОБА_8 ", і внести виправлення до вказаного документу в даний час неможливо у зв`язку зі смертю особи.

На підставі наведеного суд знаходить підстави для встановлення факту належності ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на житло.

Як вбачається зі ст.ст.293, 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Поряд з іншими, в порядку окремого провадження можуть бути встановлені факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

Враховуючи викладене, керуючись ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 10 - 13, 81, 83, 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факти, що мають юридичне значення, а саме:

- фактичного вступу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в володіння та управління майном його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після його смерті.

- свідоцтво про право власності на житло, яке видане 28.10.1993 року Рівненською атомною електростанцією про належність на праві спільної власності квартири АДРЕСА_1 , разом з іншими власниками належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати, здійснені заявником, відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С У Д Д Я :

Учасники справи:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканка АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа Вараська міська рада Вараського району Рівненської області, ЄДРПОУ 35056612, місце знаходження: 34400, м.Вараш, Майдан Незалежності 1, Рівненської області.