Ухвала суду № 133077732, 03.01.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/134/26

ун. № 759/35/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100080000002 від 02.01.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Наталівка Гребінківського району Полтавської області, громадянин України, неодружений, дітей не має, освіта середня спеціальна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 01.01.2026 близько 21 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на коридорному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, умисно заподіяв ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.01.2026, протоколом обшуку від 02.01.2026, протоколами допиту свідків, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, за погодженням з прокурором, звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу, у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність перелічених вище ризиків, на переконання слідчого, свідчить таке.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк до 8 років. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який діє по сьогоднішній день. Тобто, ОСОБА_5 користуючисья' ситуацією в країні та перебуваючи на волі, буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.

Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 може чинити спроби незаконного впливу на свідків.Ураховуючи, що злочин, в якому на теперішній час підозрюється ОСОБА_5 вчинений із застосуванням насильства, можна припустити, що підозрюваний може чинити незаконний вплив на свідків, не лише шляхом прохань, а й з використанням погроз чи застосуванням насильства відносно останніх.

Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, останній офіційно не працевлаштований, дітей на утриманні не має, неодружений, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки. Таким чином, встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_5 відсутні важелі впливу та останній перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння може вчинити повторно кримінальні правопорушення пов`язані із вчиненням насильства.

До підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований у зв`язку з тим, що він не буде дієвим на підставі тої інформації, яка зазначена вище у цьому клопотанні.

Також, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.

Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не зможе перешкодити переховування від органу досудового розслідування та суду, не зможе забезпечити утримання підозрюваного від незаконного впливу на свідків.

Ураховуючи перелічені ризики слідчий вважає, що лише запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб .

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали, що ризики у клопотанні не доведені, просили врахувати, що ОСОБА_5 свою вину визнає, притягається до кримінальної відповідальності вперше, працює неофіційно, має постійне місце проживання, відтак вважали достатнім запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання 02.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що хоча ОСОБА_5 раніше не судимий, однак він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, неодружений, утриманців не має, проживає один, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що існує ризик того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки у останнього відсутні достатні стримуючі фактори, а також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно зі сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ч. 5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік, майновий стан та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 березня 2026 року (включно), та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з дня внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 05.01.2026 о 09 год. 00 хв.

Cлідчий суддя ОСОБА_10