Ухвала суду № 133077202, 03.01.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3423/24

Провадження № 1-кп/715/60/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.01.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42023052120000084 клопотання прокурора, про застосування щодо обвинуваченого, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

У проваджені Глибоцького районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження № 42023052120000084 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою Глибоцького районного суду від 13.10.2025 року ОСОБА_4 оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу.

На виконання ухвали суду 03.01.2026 року ОСОБА_4 було затримано.

В судовому засіданні прокурор просив суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, при цьому він ухилився від суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Справа перебуває на розгляді у суді.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на наявність вказаного ризику, на думку суду вказує і те, ОСОБА_4 ухилився від явки до суду, був оголошений у розшук.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків: переховування від суду.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Визначаючи на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, суд приходить до висновку, що з врахуванням особи обвинуваченого, його майнового стану, фактичних обставин кримінального провадження, застава в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 грн. буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02 березня 2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 199 680 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 02.03.2026 року.

У разі невиконання цих обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Глибоцький районний суд Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя: