Ухвала суду № 133076084, 02.01.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/2119/25

Провадження № 2-о/503/88/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кодимська міська рада Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту вчинення мобінгу,

встановив:

Заявник подав до суду вище вказану заяву в порядку окремого провадження, в якій просить суд визнати факт вчинення мобінгу Кодимським міським головою ОСОБА_2 стосовно нього під час здійснення ним трудової діяльності.

При цьому, в обґрунтуванні зазначеної заяви заявник зазначив, що з 09.12.2020 року працював на посаді першого заступника Кодимського міського голови, тобто на посаді в органі місцевого самоврядування, передбаченій ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III. В свою чергу до заяви поданої до суду заявником додано копії розпоряджень від 14.01.2025 № 11/05-10 (додаток 13) і від 21.01.2025 № 14/05-10 (додаток 15) виданих щодо ОСОБА_1 , як першого заступника міського голови, з посиланням, зокрема на відповідну норму Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

19.12.2025 року ухвалою суду заяву у даній справі було залишено без руху із зазначенням її недоліків, а саме мети необхідності встановлення заявленого ним факту в порядку окремого провадження у цивільному судочинстві, способу і строку їх усунення.

29.12.2025 року заявник на усунення недоліків подав до суду заяву про усунення недоліків до якої долучив заяву в порядку окремого провадження (у новій редакції) від 29.12.2025 року, в якій зазначив, що встановлення заявленого ним факту необхідне йому для реалізації гарантованих особистих прав та відшкодування шкоди пов`язаної з їх порушенням.

Нормативно-правове застосування

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Висновки суду

Аналіз матеріалів справи свідчить, що заявник ОСОБА_1 займав посаду посадової особи місцевого самоврядування першого заступника міського голови та проходив публічну службу в міській раді.

У відповідності до положень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, увагу судів було звернуто на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, серед іншого, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Визнання судом заявленого заявником ОСОБА_1 факту вчинення у відношенні нього мобінгу (цькування) необхідне йому для відшкодування шкоди, згідно змісту заяви поданої ним на усунення недоліків.

Згідно пункту 6 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 зазначено, що захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

З огляду на зазначене суд вважає, що для забезпечення ефективного судочинства вимога заявника ОСОБА_1 про визнання факту вчинення у відношенні нього мобінгу (цькування) підлягає розгляду в поєднанні із самою вимогою про відшкодування шкоди (для якої заявлено визнання відповідного факту вчинення) за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок міститься в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 463/7626/23 (провадження № 61-17386св24), в якій предметом розгляду є, серед іншого, позовні вимоги позивача (яка проходила публічну службу в сільській раді) про:

- визнання фактів мобінгу (цькування);

- стягнення моральної шкоди.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.2-3 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

При цьому, згідно ч.5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У зв`язку з вище зазначеним, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки подана заява в порядку окремого провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та роз`яснити заявнику, що розгляд справи за заявленою вимогою віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись ст. 186, 259-261 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кодимська міська рада Подільського району Одеської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту вчинення мобінгу.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що розгляд справи за вище вказаною вимогою віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Д.В. Вороненко