Вирок № 133076076, 31.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4802/19

Провадження № 1-кп/947/104/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.12.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

за участю:

прокурорів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

обвинуваченого - ОСОБА_15 ,

захисників обвинуваченого - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

потерпілих - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018160000000707 від 02.08.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент інкримінованого злочину працюючого на посаді голови Овідіопольського районного суду Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року), -

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 11.11.2002 № 1001/2002 ОСОБА_15 призначено на посаду судді Овідіопольського районного суду Одеської області строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 21.05.2009 № 1404-VI ОСОБА_15 обрано на посаду судді Овідіопольського районного суду Одеської області безстроково.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. ч. 6,7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися Присяги, зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Крім того, відповідно до Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян до судової влади як чесної, незалежної, неупередженої та справедливої; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб з точки зору розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Так, ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_20 до Іллічівського міського суду Одеської області 27.04.2018 подано позов про стягнення з ОСОБА_21 заборгованості за договором позики на суму 1 388 914 грн.

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_22 від 14.05.2018 відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання на 11.07.2018, яке не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.

У зв`язку з тривалим розглядом справи ОСОБА_18 з директором ТОВ «Департамент сприяння законності» ОСОБА_19 укладено договір про надання юридичних послуг, пов`язаних із розглядом вказаної справи.

У подальшому, ОСОБА_19 11.07.2018 під час зустрічі, яка відбулась у приміщенні Овідіопольського районного суду Одеської області з головою Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 , поінформовано останнього про обставини вказаної справи.

Під час зазначеної розмови ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_19 , що він перебуває у дружніх стосунках з головою Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_23 , та пообіцяв, що з`ясує обставини тривалого розгляду позову ОСОБА_18 .

У подальшому, дізнавшись, що цивільний позов справді перебуває у провадженні Іллічівського міського суду Одеської області, а також те, що відповідач в повному обсязі визнає позовні вимоги, у ОСОБА_15 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом обману та зловживання довірою.

З метою реалізації свого злочинного умислу на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_18 , під час наступної зустрічі з ОСОБА_19 , ОСОБА_15 повідомив їй, що він може домовитись з головою Іллічівського міського суду Одеської області про прийняття рішення у вказаній цивільній справі на користь позивача у найкоротший строк за грошову винагороду в сумі 6 000 доларів США. При цьому ОСОБА_15 зазначено, що для прийняття цього рішення йому необхідно передати 5 000 доларів США голові Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_23 .

Однак передавати вказані грошові кошти ОСОБА_23 ОСОБА_15 не збирався, маючи намір їх привласнити.

Після обговорення пропозиції ОСОБА_15 , ОСОБА_19 звернулася з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_15 , діючи умисно, домовився з ОСОБА_19 про наступну зустріч.

Діючи під контролем правоохоронних органів 28.08.2018 ОСОБА_19 зустрілась із ОСОБА_15 в смт. Овідіополь Одеської області. Під час зустрічі ОСОБА_15 підтвердив те, що зможе домовитись з головою Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_23 про швидке прийняття рішення за позовом ОСОБА_18 , після чого зателефонував ОСОБА_23 та попросив його дізнатись про дату наступного судового засідання.

Під час зустрічі ОСОБА_19 з ОСОБА_15 , яка відбулась 04.09.2018 у смт. Овідіополь Одеської області, останній, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повідомив, що судове засідання у справі за позовом ОСОБА_18 призначено на 06.09.2018. При цьому ОСОБА_15 підтвердив суму коштів, яка становила 6 000 доларів США, які необхідно передати його матері - ОСОБА_24 , що мешкає в АДРЕСА_2 .

Діючи під контролем правоохоронних органів, ОСОБА_19 05.09.2018 приблизно о 16 годині прибула за адресою проживання ОСОБА_24 - АДРЕСА_3 .

Під час зустрічі ОСОБА_19 в салоні свого автомобіля марки «Lexus» д/з НОМЕР_1 передала, а ОСОБА_24 одержала для свого сина - ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 6 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 170 940 грн., тобто у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є значною шкодою.

Суддею Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_25 06.09.2018 винесено рішення у цивільній справі № 501/1080/18 (2/501/998/18) за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Одержаними коштами ОСОБА_15 розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок умисних злочинних дій, пов`язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, головою Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 потерпілому завдано значної шкоди у вигляді спричинення збитків на суму 170 940 грн., а також дискредитовано і підірвано авторитет та престиж органів державної судової влади України.

Обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що пояснив, що тривалий час, приблизно з 1995 року, знайомий з ОСОБА_19 і підтримував з нею весь цей час товариські стосунки. Фінансові відносини між ним і ОСОБА_19 також мали місце - вона виступала посередником у продажі йому житлового будинку в селищі Овідіополь та займалась передпродажною підготовкою документів. Частину грошей він передавав ОСОБА_19 особисто, а частину його грошей передавала ОСОБА_19 його мама. Також йому відомо, що між його мамою і ОСОБА_19 також мали місце фінансові стосунки, оскільки його мама позичила у ОСОБА_19 гроші на ремонт квартири. Також ОСОБА_19 передавала часто його мамі гроші на зберігання. Також йому відомо, що його колишня дружина ОСОБА_26 також брала у ОСОБА_19 гроші в борг. Зі слів його матері йому відомо, що вона брала гроші в борг у розмірі 6000 дол. США у ОСОБА_19 з метою подальшої передачі ОСОБА_27 для придбання нею транспортного засобу Наскільки йому відомо, ОСОБА_19 була власницею фірми, яка надавала юридичні послуги. Їх стосунки з ОСОБА_19 були суто товариськими, об`єднанні спільною діяльністю у застосуванні норм цивільного права. Часто ОСОБА_19 приїжджала до нього на роботу в Овідіопольський суд, але в приміщенні суду вони ніколи з нею на особисті теми не спілкувалися, а робили це за межами суду - у кафе або в салоні її автомобіля. Бесіди їх носили суто побутовий характер, також вона могла запитати його поради з юридичних питань. Вона часто консультувалася в нього з приводу цивільних і сімейних справ. Їх з нею спілкування носило загальний характер, без конкретних осіб та справ. Влітку 2018 року, приблизно в липні-серпні, до нього в Овідіополь приїхала ОСОБА_19 і попросила поговорити з нею. Вони сиділи в салоні її автомобіля і розмовляли на різні побутові теми. Під час цієї розмови ОСОБА_19 поскаржилася йому на те, що у її клієнта в Іллічівськом міському суді розглядається цивільна справа вже тривалий час. Він сказав, що це загальна тенденція в усіх судах, оскільки у суддів велике навантаження. 11 липня 2018 року з ОСОБА_19 в приміщенні Овідіопольського суду Одеської області він не зустрічався і взагалі в приміщенні суду вони ніколи не спілкувались. ОСОБА_19 попросила його дізнатися в чому причина тривалого розгляду справи. Він не надав цьому навіть значення і розцінив це як звичайне прохання. З головою Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_23 він дійсно знайомий. Вони з ним неодноразово спілкувались на різні правові та судово-адміністративні теми, як колеги. Він не пам`ятає, щоб він конкретно звертався до нього з проханням дізнатися про рух цивільної справи за позовом ОСОБА_20 . З відкритих джерел судової влади в подальшому йому стало відомо, що суддя, яка вела справу ОСОБА_28 , відкрила провадження у справі і призначила судове засідання на 11.07.2018 року, але потім суддю ОСОБА_28 тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя і справу передали іншому судді. Суддя ОСОБА_29 прийняла справу до свого провадження 15.08.2018 року і того ж дня прийняла рішення про призначення справи до слухання на 06.09.2018 року. Тобто з цієї інформації випливало, що ніякої тяганини у справі не було. Тривалого розгляду справи не було. За сформованою судовою практикою і завантаженістю суддів вона розглядалася більш ніж в розумні терміни. Він розповів про це ОСОБА_19 і сказав, що ніяких проблем зі штучною тяганиною немає. У розмові з ОСОБА_19 він не просив у неї гроші за прискорення розгляду справи. Представлені суду стороною обвинувачення відеозаписи його зустрічей з ОСОБА_19 він не заперечує, як і той факт, що на відео присутній він, проте він не підтверджує факт того, що він вів з ОСОБА_19 розмову про гроші, чоловічий голос на записах йому не належить і містить елементи монтажу. 10.09.2018 року ввечері до нього додому прибули співробітники УСБУ в Одеській області, слідчий поліції та озброєні співробітники УСБУ в спец. одязі. Йому було повідомлено, що в його будинку буде проведено обшук. При цьому, в співробітників не було ухвали слідчого суду, яка дозволяла проводити обшук. Після прибуття адвоката почався обшук, який тривав до ранку 11.09.2018 року. При цьому застосовувалася відеозйомка. Під час обшуку автомобільного гаража один із співробітників відвернув увагу всіх учасників тим, що він упустив на підлогу лампу-сканер. Біля нього опинилися ще двоє співробітників СБУ, які загородили видимість того, що відбувалося. Відразу після цього один із співробітників сказав, що він виявив на стелажі три купюри від 100 доларів США і довіреність на ім`я ОСОБА_18 серія СБ № 133484, яка була видана на окупованій території 02 квітня 2018 року. Йому ці гроші та доручення не належать і звідки вони з`явились в гаражі він не знає. Звернув увагу, що під час досудового розслідування та судового слідства, ні потерпілий ОСОБА_18 , ні потерпіла ОСОБА_19 не дали пояснення походження вищевказаного документа (довіреності), її виникнення та користування, а сам потерпілий ОСОБА_18 під час допиту в суді пояснив, що отримав від фізичної особи ОСОБА_20 тільки довіреність, яка була посвідчена на території України, потерпіла ОСОБА_19 взагалі не отримувала ніяких довіреностей. Він вважає, що протокол обшуку в його будинку є недопустимим доказом з ряду причин. Обшук був проведений без ухвали слідчого судді. Згодом слідчий суддя виніс ухвалу, якою узаконив проведення цього обшуку, однак ця ухвала суперечить матеріалам справи та вимогам закону. Згідно зі ст. 233 КПК України без дозволу слідчого судді можна увійти до житла тільки в невідкладних випадках, пов`язаних із порятунком життя людей і майна, безпосереднім переслідуванням підозрюваних. Під час проведення обшуку в його будинку не було ознак невідкладності, оскільки за матеріалами справи гроші ОСОБА_19 передала його мамі ще 05.09.2018 року, підстав рятувати чиєсь життя або майно у співробітників не було. Під час проведення обшуку не були присутні поняті. У протоколі обшуку вказані дані двох осіб, які позначені як поняті, але він вважає, що це були не поняті, а співробітники органів (СБУ). Він зробив цей висновок виходячи з поведінки цих осіб під час проведення обшуку. Так, вони дружньо спілкувалися зі співробітниками СБУ на особисті теми і було видно, що вони давно знайомі. Також, в матеріалах справи є відомості про те, що ці ж особи були присутні при врученні грошей від співробітника СБУ ОСОБА_19 та дані поняті також приймали участь в слідчих діях в рамках інших кримінальних проваджень. Сторона обвинувачення надала суду відеозапис проведення обшуку в його будинку, який є невід`ємною частиною протоколу обшуку. З протоколу обшуку випливає, що він був розпочатий 10.09.2018 року о 20 год. 40 хв., а закінчений 11.09.2018 року о 03 год. 15 хв., тобто тривалість обшуку 6 годин 25 хв. Відповідно до відеозапису, представленого стороною обвинувачення суду, випливає, що тривалість відеозапису становить 5 годин 39 хв., тобто відсутній запис тривалістю 35 хвилин. Крім того, у відеозаписі, представленому суду, відсутній відрізок запису того, як учасники обшуку входять до гаража і починають обшук у цьому приміщенні. У протоколі обшуку відсутні відомості про всіх учасників проведення обшуку. Так, під час проведення обшуку брали участь озброєні співробітники у спец. одязі, обличчя яких були прикриті масками. Під час обшуку у нього було виявлено клаптик паперу на якому мається напис «Роскольний», даний клаптик паперу з написом до кримінального провадженню не має ніякого відношення, учасником цивільної справи є «Ростольний», російською мовою «Ростольный». Стороною обвинувачення суду представлені в якості доказів результати проведення НСРД які проводяться виключно в кримінальному провадженні за тяжкими та особливо тяжкими злочинами. У своїй заяві про злочин і в своїх показаннях ОСОБА_30 пояснила, що предметом злочину є грошова сума 6 000 доларів США. що на той момент становила 161 760 гри. Дана сума була кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 190 КК України як шахрайство, що заподіяло значну шкоду потерпілому та відноситься до категорії середньої тяжкості. Ця обставина була достовірно відома при внесенні відомостей до ЄРДР та при винесенні рішення суду про проведення НСРД. За таких обставин, сторона обвинувачення штучно та навмисно неправильно кваліфікувала діяння за ч. 3 ст. 190 КК України, що робить результати проведення НСРД неналежним доказом. Сторона обвинувачення, як доказ подала суду протокол контролю за вчиненням злочину від 07.09.2018 р., згідно з яким 05.09.2018 р. в період часу з 11.20 до 11.40 в приміщенні службового кабінету № 314 УСБУ в Одеській області по вул. Єврейська, 44 в м. Одесі оперуповноважений провів огляд і вручення 6 000 доларів США Кисельовій. Також як доказ долучено додаток до протоколу контролю за вчиненням злочину у вигляді протоколу огляду та вручення грошових коштів від 05.09.2018 р., згідно з яким 05.09.2018 р. в період з 10.00 до 11.00 оперуповноважений ОСОБА_31 в салоні автомобіля Мазда на вулиці Ак.Вільямса,59І/1 провів огляд і вручення ОСОБА_32 грошових коштів в сумі 6 000 доларів США. Дані протоколи суперечать один одному. Потерпіла ОСОБА_30 в судовому засіданні не змогла пояснити місце і час вручення грошових коштів. Поняті, які вказані в протоколі стороною обвинувачення, в судовому засіданні представлені не були. У протоколі зазначено, що гроші в сумі 6 000 доларів США були отримані оперуповноваженим у ФО УСБУ в Одеській області. Однак сторона обвинувачення не надала суду доказів того, що ці гроші були дійсно отримані з державного бюджету, оскільки відсутні відповідні видаткові та прибуткові фінансові документи. Одночасно з цим, потерпіла ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що гроші в сумі 6 000 доларів США їй передав ОСОБА_18 , а не співробітник УСБУ. За таких обставин неможливо визначити джерело походження грошей. У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_19 дала нелогічні та непослідовні показання. Із заявою до прокуратури та інших правоохоронних органів вона не зверталася. Заява, підписана від імені ОСОБА_19 в прокуратуру Одеської області, містить відомості про те, що намагаються заволодіти грошима ОСОБА_18 . Крім того, ця заява не містить дати її підписання. За таких обставин, ОСОБА_19 взагалі не може мати процесуального статусу потерпілої. Сторона обвинувачення представила суду як докази протоколи за результатами проведення НСРД відеоконтроль особи за 05.09.2018 р. щодо ОСОБА_19 та ОСОБА_15 . Зазначені протоколи не можуть бути використані як докази, оскільки вони складені з порушенням ст. 104 КПК України та Інструкції про порядок проведення НСРД. В протоколі відсутні відомості про те, яким саме чином проводилося НСРД, які технічні засоби застосовувалися і на які саме носії здійснювався запис. Також у протоколах відсутні відомості про належне пакування відеозаписів і на які саме носії ці записи розміщувалися. Все це свідчить про відсутність оригіналів відеозаписів у матеріалах справи. Окремо зазначив, що хоча він не був присутній при обшуку в квартирі його матері, який мав місце 10.09.2018 року в період з 22.16 по 23.33 годин за адресою: АДРЕСА_4 , під час проведення слідчих дій (обшуку) працівниками органу правопорядку, за їх вимогою безпосередньо перед самим вилученням, приблизно на 30 сек. було вимкнено світло в приміщенні, де безпосередньо знаходились грошові кошти після чого було включено світло та вилучено чотири купюри по 100 дол. США. Дана обставина свідчить про те, що з боку слідчого під час проведення обшуку був порушений принцип неприривності, передбачений ст. 104 КПК України. Ключовою фігурою даної кримінальної справи є ОСОБА_20 який нібито надав гроші в борг у розмірі 30 000 тис. дол. США. ОСОБА_21 та вчинив нотаріальну дію видачі довіреності на ім`я ОСОБА_18 . При цьому, під час досудового розслідування та судового слідства дана фізична особа не була допитана, місце перебування фізичної особи ОСОБА_20 органам правопорядку було відомо. Він не вчиняв злочин, який йому інкримінують. Сама ОСОБА_19 під час допиту пояснила, що він її не вводив в оману. Ніяких грошей від ОСОБА_19 та від ОСОБА_18 він не отримував. Гроші, які було вилучено за місцем його проживання та довіреність він не отримував, яким чином вони опинилися у нього за місцем мешкання йому невідомо. З суддею ОСОБА_33 з приводу справи за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 він не спілкувався. ОСОБА_19 про 5000 доларів США він не говорив. ОСОБА_19 не просила його зробити будь-які послуги щодо вказаної справи. Про необхідність передачі грошових коштів у розмірі 6000 доларів США для передачі судді ОСОБА_23 він ОСОБА_19 не говорив. Про передачу ОСОБА_19 його матері грошових коштів йому нічого не відомо. Зазначив, що при обшуку у його гаражі грошові кошти було вилучено зі стелажу. Доступ до гаражу в нього був, він ним користувався. Залишати грошові кошти у гаражі свою матір він не просив. ОСОБА_19 писати заяву про залишення позову без розгляду ОСОБА_20 до ОСОБА_21 він не казав. На його думку -аудіо записи долучені до протоколів НСРД змонтовані та на них не його голос. Під час обшуку він заявляв клопотання слідчому щодо зняття зразків ДНК з 300 доларів США, які було відшукано, проте слідчий на дане клопотання не відреагував. Протоколи НСРД від 28.08.2018 року та 04.09.2018 року, були складені з порушенням вимог ЗУ «Про проведення оперативно-розшукової діяльності». Фактично це не протоколи, а стенограма розмов, які були зафіксовані. Щодо проведення експертизи на підставі нібито копій, то звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні оригінали записів. Усі докази, які були зібрані стороною обвинувачення не відповідають принципу достовірності. Просив визнати його невинним у зв`язку із недоведеністю обвинувачення, або ж за відсутністю складу злочину.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та вважає його вину у скоєнні кримінального правопорушення доведеною на підставі сукупності наданих і досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою, та в сукупності доводять винуватість ОСОБА_15 у вчиненні злочину.

Вина ОСОБА_15 підтверджується такими доказами:

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018160000000707 від 02.08.2018 року з якого вбачається, що до прокуратури Одеської області надійшов лист з УСБУ в Одеській області щодо виявлення факту вчинення посадовими особами шахрайських дій, у зв`язку із чим до ЄРДР було внесено відомості за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

-рапортом прокурора відділу 15/1 прокуратури Одеської області про те, що до прокуратури Одеської області надійшов лист з УСБУ в Одеській області щодо виявлення факту вчинення посадовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

-рапортом начальника 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області про виявлення ознак імовірного наміру вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_15 ;

-заявою ОСОБА_19 яка зареєстрована 06.08.2018 року, та згідно якої, остання просить прийняти міри до судді ОСОБА_15 , та про вчинення ОСОБА_15 шахрайських дій;

-заявою ОСОБА_19 про згоду щодо проведення відносно неї НСРД в рамках кримінального провадження № 42018160000000707 від 02.08.2018 року;

-дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 36 КПК України;

-відповіддю УСБУ в Одеській області від 03.08.2018 року № 65/4-5890 про результати виконання доручення;

-копією рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06.09.2018 року у справі № 501/1080/18 за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про стягнення боргу за договором позики;

-дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 36 КПК України;

-витягом з ЄРДР в рамках кримінального провадження № 42018160000000707 від 02.08.2018 року;

-дорученням про проведення досудового розслідування кримінального провадження;

-повідомленням про початок досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42018160000000707 від 02.08.2018 року;

-копією довіреності між ОСОБА_20 та ОСОБА_18 на представництво;

-копією договору оренди житла від 13.05.2013 року між ОСОБА_34 та ОСОБА_21 ;

-копією позовної заяви з додатками за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про стягнення боргу за договором позики;

-розпискою від ОСОБА_35 про отримання грошових коштів;

-квитанціями про касові операції;

-дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 36 КПК України;

-відповіддю УСБУ в Одеській області від 07.09.2018 року за № 65/4-6785 про результати виконання доручення;

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018160000000707 від 02.08.2018 року;

-протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 (парку вальне місце № 12) від 10.09.2018 року, в результаті якого в присутності понятих ОСОБА_27 надала для огляду сумку в якій виявлено документи, конверт в якому знаходились грошові кошти номіналом 100 доларів США, 49 купюр. В ході просвітлення вказаних купюр лампою УФ виявлено елементи світіння світло зеленого кольору. Також бумажний пакет з грошовими коштами купюрами по 100 доларів США у кількості 5 штук. Також в ході просвітлення сумки виявлено свічення яскраво зеленого кольору;

-долученим носієм відеозапису проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59 Е (паркувальне місце № 12) від 10.09.2018 року, який був відтворений в судовому засіданні та були встановлені обставини які зафіксовані в письмовому протоколі огляду;

-копією ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку (огляду) за адресою: АДРЕСА_6 від 11.09.2018 року;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2018 року про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_6 ;

-постановою про освідування особи від 05.09.2018 року - ОСОБА_24 ;

-протоколом освідування особи ( ОСОБА_24 ) від 10.09.2018 року, згідно якого за участю захисника проведено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_24 . Під час освітлення рук лампою з ультрафіолетовим випромінюванням характерного світіння не виявлено;

-протоколом обшуку від 10.09.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого за участю понятих остання добровільно видала грошові кошти номіналами по 100 дол. США - 35 купюр, та номіналом 50 доларів США, номіналом 10 доларів США;

-додатком до протоколу обшуку, який був відтворений в судовому засіданні, та були встановлені обставини які в повному обсязі зазначені в письмовому протоколі;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2018 року про арешт майна, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протоколом обшуку від 10.09.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля Toyota RAV 4, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_2 з додатками, а саме флеш носій - інформація на якому була відтворена в судовому засіданні та було встановлено, що за місцем мешкання обвинуваченого у присутності понятих, захисника було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом по 100 дол. - 44 купюри, номіналом 1 долар США дві купюри, В гардеробі шафі номіналом по 100 дол. США - 5 купюр, з піджака з карману купюри номіналом 50 дол. США та номіналом 100 дол. США - 6 купюр. З іншого піджака грошові кошти номіналом 100 дол. США -4 купюри. З іншого піджака 100 дол. США, з гаманця номіналом 100 дол. США-4 купюри. У приміщенні гаражу виявлено та вилучено довіреність від ОСОБА_20 на ім`я ОСОБА_18 , з печаткою нотаріуса. Грошові кошти номіналом 100 дол. США три купюри, флеш накопичувач, клаптик паперу з написом « РОСКОЛЬНИЙ»;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Тараса Шевченко, 302Б та автомобіля Toyota RAV 4, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_2 ;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2018 року про арешт майна;

-протоколом обшуку від 10.09.2018 року за адресою: АДРЕСА_7 за місцем мешкання ОСОБА_23 з додатком відеозаписом який був відтворений в судовому засіданні, та встановлено, що будь яких документів чи доказів під час обшуку не вилучено;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7 за місцем мешкання ОСОБА_23 ;

-супровідним листом Управління служби безпеки України в Одеській області від 12.09.2018 року № 65/4-6954 про надсилання прокурору Одеської області протоколів проведення НСРД;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.09.2018 року з фотокопіями відповідно до якого потерпілій ОСОБА_19 було вручено 60 (шістдесят) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, перелік яких зазначено у протоколі, для участі в негласних слідчих діях для документування протиправної діяльності голови Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

-супровідним листом Управління служби безпеки України в Одеській області від 13.09.2018 року № 65/4 - 7007 про надіслання розсекречених матеріалів та додатків за клопотанням №15/1-5275т від 13.09.2018 та постановою №15/1-5274т від 13.09.2018 про розсекречення результатів негласних слідчих (розшукових) дій за кп № 42018160000000707 від 02.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

-протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 05.09.2018 року відповідно до якого оперуповноваженим 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеської області ст. лейтенантом ОСОБА_36 на виконання доручення прокурора відділу прокуратури Одеської області було ідентифіковані (помічені) грошові кошти у розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США у кількості 60 (шістдесяти) купюр номіналом по 100 (сто) доларів кожна з номерами зазначеними у протоколі, за допомогою спеціального препарату «Светлячок-м» нанесенням його шляхом його розприскування з лицевої сторони; при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням, грошові кошти після їх помітки спеціальним препаратом світяться ярко-зеленим кольором. Вказаний спеціальний препарат «Светлячок-м» нанесено на ватний тампон, який після упакування у прозорий файл покладений в паперовий конверт, який опечатаний печаткою «Для пакетів N?25 Управління Служби безпеки України в Одеській області». Додаток: конверт із зразком препарату «Светлячок-м», 1 од.;

-супровідним листом УСБУ в Одеській області від 11.09.2018 року № 65/4-6931 про надіслання прокурору Одеської області розсекречених матеріалів та матеріальних носіїв за клопотанням №15/1-5224 т від 11.09.2018 та постановою № 15/1-5223 т від 11.09.2018 про розсекречення результатів негласних слідчих (розшукових) дій за кп № 42018160000000707 від 02.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

-рапортом оперуповноваженого 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області старшого лейтенанта ОСОБА_37 та начальника 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковника ОСОБА_38 про те, що ГВ БКОЗ Управління, спільно з прокуратурою Одеської області, СУ ГУ НП в Одеській області, в рамках КП №42018160000000707, здійснюється робота по документуванню протиправної діяльності з боку голови Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 , передбаченої ч.3 ст. 190 КК України. Зокрема, в ході проведення негласних слідчих дій, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_39 № 3113т від 09.08.2018 року, було задокументовано факт вимагання грошових коштів у розмірі 6000 доларів США ОСОБА_15 від заявниці гр. ОСОБА_40 , нібито, за сприяння у винесенні судового рішення за справою 501/1080/18 щодо визнання боргу за гр. ОСОБА_21 перед гр. ОСОБА_20 . У розмірі 30000 доларів США. При цьому, згідно з вказівкою ОСОБА_15 , обумовлену суму грошових коштів, необхідно було передати його матері - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 . 3 урахування вказаної ситуації, з метою документування протиправної діяльності судді ОСОБА_15 , контролю факту передачі йому обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США, ГВ БОЗ Управління, в установленому порядку, були задіяні спеціалісти НП України по контролю за переміщенням грошових коштів «АРКАН».О 16:00 05.09.2018 року на виконання вказівки ОСОБА_15 , заявниця ОСОБА_41 передала грошові кошти у розмірі 6000 доларів США ОСОБА_24 у дворі будинку, де вона мешкає. Спільними, з співробітниками НП України, заходами казаний факт було задокументовано та зафіксовано як ОСОБА_24 принесла вказані грошові кошти до адреси свого проживання. У проміжок між 16:20 05.09.2018 року до 17:40 08.09.2018 року вказані грошові кошти перебували в квартирі проживання ОСОБА_24 . О 17:40 08.09.2018 року відповідними спеціалістами НП України було зафіксовано, що суддя ОСОБА_42 виніс частину вказаних грошових коштів з квартири проживання свої матері та, спільно з дружиною ОСОБА_43 та донькою, виїхав до місця свого проживання в АДРЕСА_1 ;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» за кримінальним провадженням № 42018160000000707 від 07.09.2018 року з абонентського номеру НОМЕР_3 , стосовно ОСОБА_15 у період з 19.08.2018 року до 09.09.2018 року, з додатками записом, який додано до протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» за кримінальним провадженням № 42018160000000707 від 07.09.2018 року з абонентського номеру НОМЕР_3 , стосовно ОСОБА_15 у період з 19.08.2018 року до 09.09.2018 року , який міститься на оптичному диску DVD-R, реєстраційний номер № 65/4-52-1535 від 07.09.2018 року, який було оглянуто в судовому засіданні та на якому зафіксовано розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_23 , а саме: ОСОБА_15 у розмові від 28.08.2018 року зазначає наступне «мне надо продиктовать Вам фамилию, выяснить есть дело у Вас в производстве», в розмові від 29.08.2018 року ОСОБА_15 зазначає «ответчик Ростольный или Ростольной на украинском ОСОБА_21 , истец - ОСОБА_20 », розмова між ОСОБА_15 та ОСОБА_19 від 29.08.2018 року в ході якої ОСОБА_15 зазначив «на 6 сентября, что ты там мне рассказываешь», також від 05.09.2018 року, в ході якої ОСОБА_19 запитує у ОСОБА_15 «куда к Марго подьехать?», а ОСОБА_15 зазначає «Я её предупредил, созвонись с ней», розмова від 06.09.2018 року, в ході якої ОСОБА_19 дякує ОСОБА_15 та останні домовляються про зустріч, розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_24 , а саме: від 05.09.2018 року, в ході якої ОСОБА_24 зазначила « ОСОБА_44 , она спросила где? Я дала ей адрес, но она видимо не знает где это Вильямса, если что пусть перезвонит, либо ты расскажешь, либо пусть она мне ещё раз позвонит, я тогда её направлять буду. Я ей сказала адрес 59/1, всё», ОСОБА_15 зазначає «ну всё жди, жди. Единственное мамочка, она когда подъедет, спроси у неё фамилию ответчика»;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 07.09.2018 року, який був відтворений в судовому засіданні та було встановлено зустріч 28.08.2018 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_15 , у власному авто ОСОБА_19 , в ході якої ОСОБА_45 ознайомився з наданими йому документами, та підтвердив, що може домовитись з суддями в Іллічівському судді. Зустріч 04.09.2018 року в процесі якої ОСОБА_15 показав на мобільному телефоні цифри 6000 та повідомив « смотри я пообещал вот так вот этим товарищам» , та повідомив, що гроші необхідно передати його матері. В подальшому грошові кошти які були помічені 05.09.2018 ОСОБА_19 у власному автомобілі передала грошові кошти ОСОБА_24 , які остання перерахувала та направилась до свого місця проживання;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «відео контролю особи» за 05.09.2018 року стосовно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.09.2018 року з фото таблицею та компакт-диском DVD-R «Verbatim», реєстр. № 65/4/52-1529 т від 03.09.2018 року, який було відтворено у судовому засіданні та на якому зафіксовано зустріч, яка з метою досягнення попередньої домовленості відбулася, між гр. ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (являється рідною матір`ю Голови Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 ), та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до встановленого часу, відбулася зустріч у особистому автомобілі (д.н.з. НОМЕР_4 ) гр. ОСОБА_19 , навпроти будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Близько 16 год. 00 хв. 09 сек. ОСОБА_24 сіла на переднє пасажирське сидіння власного автомобілю ОСОБА_19 (фото N?1). Близько 16 год. 00 хв. 34 сек. ОСОБА_46 передала ОСОБА_24 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США (фото N?2). Близько 16 год. 01 хв. 15 сек. ОСОБА_24 перерахувала раніше надані грошові кошти ОСОБА_47 (фото N?3). Близько 16 год. 05 хв. 46 сек. ОСОБА_24 вийшла з переднього пасажирського сидіння власного автомобілю ОСОБА_19 (фото N?4) (зустріч закінчена);

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіо контролю особи» за 05.09.2018 року стосовно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.09.2018 року з компакт-диском типу DVD-R «Verbatim», реєстр. № 65/4/1529т від 03.09.2018 року, який відтворений в судовому засіданні та встановлено аудіо запис зустрічі ОСОБА_19 та ОСОБА_24 під час якого ОСОБА_19 зазначає, зокрема, «Шесть, посчитайте, чтобы потом ко мне не было вопросов…….Вы Паше позвонити пожалуйста!.....Роскольный…..Ну ничего страшного. Так ховайте! Сейчас за сто долларов прибить могут, а за такую сумму…Хай Бог милует. Всё!», ОСОБА_24 зазначила «Скажите фамилию ответчика, я сейчас запишу и мы ему передадим»;

-супровідним листом УСБУ в Одеській області від 10.09.2018 року № 65/4-6816 про надіслання прокурору Одеської області розсекречених матеріалів та матеріальних носіїв за клопотанням №15/1-5165 т від 05.09.2018 та постановою № 15/1-5164 т від 05.09.2018 про розсекречення результатів негласних слідчих (розшукових) дій за кп № 42018160000000707 від 02.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 42018160000000707 від 02.08.2018 року (-аудіо, відео контроль відносно ОСОБА_15 під час якого зафіксовано зустріч між ОСОБА_19 та ОСОБА_15 ) з фото таблицею та компакт-диском типу DVD-R «Verbatim», реєстр. № 65/4/52-1118 т від 14.08.2018 року, який був відтворений в судовому засіданні та на якому зафіксовано зустріч ОСОБА_15 та ОСОБА_19 під час якої ОСОБА_15 , тримаючи в руках телефон, набирає цифрові клавіші телефону (очевидно суму грошових коштів для вирішення питання), що показує набраний текст ОСОБА_48 та каже «Смотри, я им пообещал вот так вот, этим товарищам. Это им»……ну, пятсот там мне надо отвезти им сегодня или завтра. Завтра……..; ОСОБА_19 зазначає «А, пять, да…..Ты мне сказал так: туда вот столько, сколько ты мне показал, пятерку. И тысячу тебе за ноги. Правильно? Все. Паша, там ничего не снизится?....И та сторона придёт, и та сторона придёт, и оригинал расписки принесут - всё будет как надо, Паша…..Паша, но они постараются вынести сразу решение это, если всё будет?.....Всё, я всё поняла. Ей везти: и пятерку и единичку, все ей?......Паша, я тебя умоляю, пожалуйста, это не мои клиенты, и чтобы там все было нормально, потому что они мне потом мозг…..»; також зафіксовано, як ОСОБА_15 передає ОСОБА_19 передає аркуш на якому записано номер телефону його матері;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 42018160000000707 від 02.08.2018 року (-аудіо, відео контроль відносно ОСОБА_15 під час якого зафіксовано розмова між ОСОБА_19 та ОСОБА_15 ) з оптичним диском DVD-R, реєстр. № 65/4/52-1118 т від 14.08.2018 року, який відтворено у судовому засіданні;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 42018160000000707 від 30.08.2018 року (-аудіо, відео контроль відносно ОСОБА_15 під час якого зафіксовано розмову між ОСОБА_19 та ОСОБА_15 ) з оптичним диском DVD-R, реєстр. № 65/4/52-1476 т від 28.08.2018 року, який був відтворений в судовому засіданні та на якому зафіксовано розмову ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , зокрема ОСОБА_15 зазначав «Ну подавай ещё раз, я поеду еще раз и пусть быстрее назначают, ну я не знаю как они там быстрее назначат теперь чем то было…. Ну давай я тогда поеду, поговорю с людьми чтобы спросить на когда могут реально его назначить?...... ОСОБА_19 зазначала «Паша, но аргументировать мне людям как такую цену? Пятерку за тридцать тысяч это тоже многовато, хорошо, я там как-то обыграю, мне же как то надо сказать, что это вот за то, что ускоренно будет, вот то….»;

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2018 року про надання тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи № 501/1080/18 (2/501/998/18) за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 ;

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 15.09.2018 року, яким вилучено копію цивільної справи за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про стягнення боргу за договором позики;

-описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2018 року про надання тимчасового доступу до речей та документів;

-копією матеріалів цивільної справи № 501/1080/18 (2/501/998/18) за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 на 69 аркушів;

-заявою ОСОБА_19 про передачу прокурору прокуратури Одеської області аркушу розмірами 30*20 см. на якому зафіксовано номер мобільного телефону НОМЕР_5 , який написав ОСОБА_15 під час зустрічі із нею 04.09.2018 року та передав їй і повідомив, що на аркуші зазначено номер його матері - ОСОБА_24 , з якою ОСОБА_19 повинна була зустрітися та копії договору про надання юридичних послуг між ТОВ «Департамент сприяння законності» та ОСОБА_18 , який звернувся до ТОВ з проханням про допомогу у вирішенні цивільних правовідносин між громадянами ОСОБА_20 та ОСОБА_49 ;

-аркушем розмірами 30*20 см. на якому зафіксовано номер мобільного телефону НОМЕР_5 , який написав ОСОБА_15 під час зустрічі із ОСОБА_19 04.09.2018 року та передав їй і повідомив, що на аркуші зазначено номер його матері - ОСОБА_24 , з якою ОСОБА_19 повинна була зустрітися;

-копією договору про надання юридичних послуг між ТОВ «Департамент сприяння законності» та ОСОБА_18 , який звернувся до ТОВ з проханням про допомогу у вирішенні цивільних правовідносин між громадянами ОСОБА_20 та ОСОБА_49 ;

-випискою по курсу валют НБУ станом на 05.09.18;

-указом Президента України № 1001/2002 від 11.11.2002 року про призначення суддів, відповідно до якого ОСОБА_15 було призначено на посаду судді Овідіопольського районного суду Одеської області строком на п`ять років;

-постановою Верховної ради України № 1404-VI від 21.05.2009 року про обрання суддів, з якої вбачається, що ОСОБА_15 обрано на посаду судді Овідіопольського районного суду Одеської області безстроково;

-протоколом огляду речей від 10.12.2018 року, а саме: грошових коштів у розмірі 500 доларів США та 4 800 доларів США, паперового конверту, які було виявлено та вилучено у жіночі сумочці ОСОБА_27 в ході проведення огляду 10.09.2017 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса 59 Е (паркувальне місце № 12);

-протоколом повернення тимчасово вилученого майна від 10.12.2018 року;

-постановою про визнання документів, грошових коштів і речей речовими доказами та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 10.12.2018 року, відповідно до якої грошові кошти на загальну суму 4800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США, купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США - 48 купюр, які було виявлено та вилучено у жіночі сумочці ОСОБА_27 в ході проведення огляду 10.09.2017 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса 59 Е (паркувальне місце № 12) визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження;

-протоколом огляду речей від 24.10.2018 року, відповідно до якого слідчим було оглянуто грошові кошти та флеш накопичувач, які було виявлено та вилучено 10.09.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_15 ;

-протокол повернення тимчасово вилученого майна від 24.10.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_15 повернуто грошові кошти, перелік яких визначено у протоколі та флешнакопичувач;

-постановою про визнання документів, грошових коштів і речей речовими доказами та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 24.10.2018 року, відповідно до якої грошові кошти у розмірі 300 доларів США, довіреність серія СБ №133484, видану від 02.04.2018 року від імені ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (На вказаній довіреності мається печатка нотаріуса ОСОБА_50 ) та клаптик паперу на якому міститься напис «РОСКОЛЬНИЙ» визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження та долучено їх до провадження;

-дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України співробітниками УСБУ в Одеській області;

-відповіддю заступника начальника спецпідрозділу УСБУ ОСОБА_51 про неможливість виконання доручення;

-протоколом огляду речей (грошових коштів) від 27.12.2018 року, які було виявлено та вилучено 10.09.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-постановою про визнання документів, грошових коштів і речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 27.12.2018 року, відповідно до якої грошові кошти номіналом по 100 доларів США всього 4 купюри, які було виявлено та вилучено 10.09.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_24 визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження та долучено їх до провадження;

-супровідним листом виконувача обов`язків начальника відділу 17/1 прокуратури області щодо направлення слідчому розсекречених матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42018160000000707 від 09.09.2018 року;

-листом прокурора відділу прокуратури Одеської області про зняття секретності з клопотань прокуратури до суду про надання дозволів на проведення НСРД у кримінальному провадженні № 42018160000000707 від 09.09.2018 року;

-дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.08.2018 року;

-постановою № 5078 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 28.08.2018 року, відповідно до якої прокурор постановив при проведенні контролю за вчиненням злочину головою Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 у формі спеціального слідчого експерименту використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти;

-постановою № 15/1-5077 т про проведення контролю за вчиненням злочину від 28.08.2018 року відповідно до якої прокурор постановив провести контроль за вчиненням злочину головою Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_15 у формі спеціального слідчого експерименту;

-дорученням на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.08.2018 року, відповідно до якого прокурором доручено ГВ БКОЗ УСБ України в Одеській області організувати виконання та проведення НСРД, згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області від 09.08.2018 № 5015 т та слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області № 5016т від 09.08.2018;

-дорученням про письмове повідомлення ОСОБА_15 та його захисника щодо тимчасового обмеження конституційних прав ОСОБА_15 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42018160000000707 від 09.09.2018 року;

-ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області від 09.08.2018 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: -аудіо, відео контроль розмов або інших звуків, рухів та дій особи за місцем її перебування, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонентським номером НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ;

-ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області від 09.08.2018 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: -аудіо, відео контроль розмов або інших звуків, рухів та дій особи за місцем її перебування, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонентським номером НОМЕР_3 .

-Речовими доказами дослідженими в судовому засіданні - грошові кошти які були вилучені в ході місця події 10.09.2018 року, за місцем проживання матері обвинуваченого ОСОБА_24 , 10.09.2018 року та за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_15 , 10.09-11.09.2018 року;

Показами допитаних під час судового розгляду потерпілих та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомив, що з обвинуваченим ОСОБА_15 особисто не знайомий. З потерпілою ОСОБА_19 знайомий, у них суто ділові відносини, він звертався одноразово до неї для консультації. Пояснив, що приблизно 3 роки тому, не пам`ятає 2017 рік чи 2018 рік, до нього звернувся його товариш з проханням допомогти йому повернути борг по розписці, у товариша була на руках розписка, яку він відправив йому по пошті, дав йому довіреність і він звернувся до Іллічівського суду в його інтересах, сума боргу була велика, як він пам`ятає, десь 30 000 доларів США, які його товаришу заборгував місцевий бізнесмен. Він інтересах товариша звернувся з позовом до суду, судове засідання призначили до розгляду десь через місяці три/чотири, він про це попередив товариша, проте той приїхати не міг, вони спілкувалися з ним по телефону. Товариш йому повідомив, що такі строки розгляду його не влаштовують, що треба прискорити процес. Після чого він звернувся до ОСОБА_19 з питанням як можливо прискорити судовий процес з юридичної точки зору, на що ОСОБА_19 порадила йому залишити позов без розгляду та подати знову позов до суду з надією на те, що він буде розглянутий в більш короткі терміни. За таких обставин, він знову звернувся з позовом до суду, після чого йому зателефонувала ОСОБА_19 та зазначила, що такого типу справи розглядаються чи то довго, чи з негативним результатом. Повідомила, що є варіант вирішити справу скоріше, а саме: треба заплатити порядку 6 000 тисяч доларів США, щоб це питання швидше вирішилося. Він порадився зі своїм товаришем та вони вирішили написати заяву до правоохоронних органів, оскільки такої суми коштів платити комусь за щось вони не бажали, а хотіли щоб справу розглянули в юридичному порядку, законно. На запитання суду повідомив, що він на підставі довіреності звернувся до Іллічівського суду в інтересах свого товариша ОСОБА_20 з позовною заявою про стягнення боргу за розпискою. На запитання сторони обвинувачення потерпілий повідомив, що з ОСОБА_20 його познайомив друг. У ОСОБА_20 є сезонний бізнес, він в Одесі займався продажем слабоалкогольних напоїв, в Одесі перебував місяць, півтора чи два. Він допомагав йому з цим бізнесом. Він не був його працівником, просто допомагав йому. Наскільки йому відомо ОСОБА_20 проживав у Вінницькій області. ОСОБА_20 у м. Іллічівськ мав намір відкрити декілька магазинів з продажу пива, у зв`язку із чим зв`язався там з місцевим підприємцем ОСОБА_21 , який в подальшому заборгував його товаришу суму коштів у розмірі 30 000 доларів США. ОСОБА_20 звернувся до нього із проханням допомогти йому повернути борг. Після того, як він звернувся в інтересах ОСОБА_20 до Іллічівського суду, справу призначили до розгляду десь через місяці три/чотири, про що він повідомив ОСОБА_20 . Останній зазначив, що це дуже довго і тому запропонував йому звернутися за юридичною допомогою, щоб прискорити розгляд справи. Так, він звернувся до ОСОБА_19 , оскільки вона відома юристка та йому порадили до неї звернутися. У ОСОБА_19 є юридичне бюро в м. Одесі десь в районі провулка Чайковського, де саме він вже не пам`ятає, в яке він звернувся. Ніяких документів він з ОСОБА_52 не підписував, вона йому надала суто юридичну усну консультацію. Після того, як вона його проконсультувала, вона назвала йому певну суму коштів, а саме: 6 000 доларів США, яку треба заплатити голові Овідіопольского суду, адже він «умовно» є куратором усіх суддів в м. Іллічівськ та без його відома там нічого не відбувається. Сказала, що в такому випадку буде позитивне рішення. Прізвище судді називала чи ні він не пам`ятає. Зустрічався він з ОСОБА_19 декілька разів, вона вела переговори щодо прискорення розгляду справи зі своїм знайомим, а саме: головою Овідіопольского суду, повідомляла йому, що вона з цим суддею є родичами. Він звертався до ОСОБА_19 з проханням швидше отримати позитивне рішення суду щодо повернення боргу його знайомому ОСОБА_20 . Він зустрічався з ОСОБА_19 два рази в її кабінеті, в інший час спілкуватися по телефону. Про те, що треба заплатити кошти ОСОБА_19 повідомила йому під час особистої зустрічі в її кабінеті. Другий позов, який він подав до суду був розглянутий позитивно. На те, що за прискорення розгляду справи та позитивне рішення треба заплатити кошти, він сказав ОСОБА_19 про те, що він не згоден платити, на що ОСОБА_19 запропонувала йому звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину головою Овідіопольського суду. Про те, що гроші треба заплатити саме йому повідомила ОСОБА_19 . Вказані події відбувалися у 2018 році. На запитання сторони захисту повідомив, що обвинуваченого ОСОБА_15 він особисто не знає. З ОСОБА_20 він познайомився десь у 2013 або 2014 році. З цього часу та до 2018 року він періодично зустрічався та спілкувався по телефону з ОСОБА_20 . Йому невідомо чи є у останнього дружина, діти, він йому у друзі не «набивався». Про те, що ОСОБА_20 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та перебував у місцях позбавлення волі, як зазначила сторона захисту, йому не відомо. Позов в інтересах ОСОБА_20 він подав через місяці два після того, як останній звернувся до нього засобом телефонного зв`язку із проханням про допомогу. ОСОБА_20 направив йому розписку та довіреність через ТОВ «Нова пошта» у м. Одесі. Позовні заяви, з якими він звертався до суду в інтересах ОСОБА_20 він склав за допомогою мережі Інтернет. З приводу другої позовної заяви, після її складення він обговорював її з ОСОБА_19 . Судовий збір за подачу позовних заяв він сплачував з власних коштів. Будь-яких договорів із ОСОБА_19 він не укладав. Договір який надав прокурор в якості доказу між ним та ТОВ «Департамент сприяння законності» від 11.07.2018 року він не підписував, ОСОБА_53 повідомила йому, що вона склала цей договір заднім числом та підписала його замість нього. Він платив ОСОБА_19 грошові кошти за надання нею юридичних послуг без договору, точніше за отримання рішення суду. Він прийшов до ОСОБА_19 з готовим позовом. Заяву про залишення первісного позову без розгляду він подавав до суду особисто. На момент подачі другого позову він не пам`ятає чи залишили перший без розгляду, проте вважає, що якщо прийняли другий позов до розгляду, то перший був вже на той момент залишено без розгляду. Судовий збір за подачу першого позову йому начебто повернули, проте точно не пам`ятає, за подачу другого позову він також сплачував судовий збір та долучав квитанцію про його сплату. На запитання сторони захисту чому в реєстрі судових рішень не має відомостей з приводу прийняття рішення щодо першої позовної заяви зазначив, що він не може це пояснити. По другому позову він приймав особисто участь у судовому засіданні. Суддею по справі була жінка, прізвище він не пам`ятає. Крім нього хто був у засіданні він не пам`ятає. Чи було винесено рішення одразу після засідання він не пам`ятає. В якому місяці було судове засідання він не пам`ятає. Знає про те, що суд за позовом прийняв позитивне рішення, про що він повідомив засобом мобільного зв`язку ОСОБА_20 . Чи забирав він рішення суду він не пам`ятає. Про те, як зазначив захисник, що ОСОБА_19 неодноразово відбувала покарання в місцях позбавлення волі йому не відомо. Особисто він не звертався в правоохоронні органи із заявою про те, що в нього вимагають грошові кошти. Було прийнято спільне рішення, що із заявою до правоохоронних органів звернеться ОСОБА_19 . Як йому відомо, ОСОБА_19 передала грошові кошти у розмірі 6000 доларів США. Спочатку він передав ОСОБА_19 у її офісі грошові кошти у розмірі 6000 доларів США для вирішення питання, проте, в подальшому, порадившись із ОСОБА_20 , приблизно через день, він повідомив ОСОБА_19 , що вони не згодні платити грошові кошти у розмірі 6000 доларів США. Після чого, ОСОБА_19 повернула його грошові кошти у розмірі 6000 доларів США та підтримала думку звернутися із заявою до правоохоронних органів. Вказані кошти були його особистими. Заяву про те, щоб залишити перший позов без розгляду він писав. Раніше він приймав участь в якості заявника, потерпілого у кримінальних провадженнях. До кримінальної відповідальності він ніколи не притягувався. До Іллічівського суду він звернувся із позовною заявою через те, що відповідач по справі проживав в м. Іллічівськ. ОСОБА_19 повідомила йому, що договір про надання юридичних послуг було складено заднім числом для звітності. Копії позовів з якими він звертався до Іллічівського суду він надати не може. Адресу місця проживання ОСОБА_20 у позові, який він складав, він написав з даних, що надав йому ОСОБА_20 ;

- потерпіла ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомила, що з обвинуваченим ОСОБА_15 знайома давно. До неї звернувся її знайомий, прізвище якого вона не пам`ятає (в подальшому зазначила, що прізвище знайомого ОСОБА_54 ), та запитав в неї чи є у неї якийсь знайомий в м. Іллічівськ, вона відповіла, що немає. Знайомий, сказав їй, що до неї підійде його знайомий та розповість їй суть справи та що потрібно, при цьому повідомив, що розгляд певної справи затягується, триває вже декілька років та запитав у неї чи можливо якось прискорити розгляд справи. При цьому, мова не йшла про те, щоб задовольнити якісь рішення чи щось таке, а просто що потрібно прискорити розгляд справи. За таких обставин, вона звернулася до свого знайомого ОСОБА_15 з проханням про те, що якщо є в нього знайомі, щоб справа про яку її попросили швидше розглянулася. Справа була про повернення боргу, наскільки вона пам`ятає, і приходила одна та інша сторона. Вона попросила ОСОБА_15 , як свого знайомого, щоб якщо можливо, щоб він допоміг в тому, щоб справа розглянулася у строки, визначені законодавством. ОСОБА_15 сказав їй, що попросить свого товариша, щоб швидше справу розглянули. За ці «хлопоти» ОСОБА_15 сказав передати йому чи то 5 000, чи то 6 000 тисяч доларів. Вона сказала про це ОСОБА_18 та думала, що він відмовиться, проте останній погодився та передав їй кошти. Вона в подальшому передала ці кошти матері ОСОБА_15 . Вказані кошти були передані нею за услуги ОСОБА_15 . Справа розглядалась в Іллічівському судді, проте у неї немає там знайомих, тому вона й звернулася до свого знайомого судді ОСОБА_15 . Вона передавала матері ОСОБА_15 чи то 5 000 доларів США, чи то 6 000 доларів США. Будь-які рішення ОСОБА_15 їй не передавав. Матір ОСОБА_15 вона знає «сто років» та при передачі коштів спілкувалася з нею на «житейські» теми. Кошти матері ОСОБА_15 вона передавала у своєму транспортному засобі. Кошти передавала вона для ОСОБА_15 для того, щоб швидше розглянути справу її знайомого. Чи підписувала вона договір про надання юридичних послуг ОСОБА_18 вона не пам`ятає. ОСОБА_18 пояснив їй, що його клієнт дав в борг знайомому грошові кошти чи то 30 000 доларів США, чи то 40 000 доларів США та той йому не віддавав. З ОСОБА_15 вона зустрічалася рази два, три з приводу цієї справи. Вона не пам`ятає чи давала вона вказівки ОСОБА_18 щодо написання будь-яких заяв чи подачі документів до Іллічівського суду. Чи давала вона згоду на участь у проведенні НСРД вона не пам`ятає. ОСОБА_15 їй озвучив, що потрібні кошти у розмірі 6000 доларів США.

- свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні зазначила про те, що особисто з обвинуваченим та потерпілими не знайома. Пояснила, що вона працює на посаді судді Іллічівського міського суду Одеської області з 2010 року. У 2018 році в їх суді колега подав заяву про відставку, у зв`язку із чим понад 200 справ було розподілено між іншими суддями. З цих 200 справ понад 80 справ надійшло до неї в провадження. Серед цих справ була справа, яка стосується даного кримінального провадження. Провадження по даній справі відкривалося її колегою до того, як справа надійшла до неї. Позов ОСОБА_20 надійшов до суду 27 квітня 2018 року. Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_22 від 14.05.2018 року було відкрито провадження по справі в загальному порядку. Підготовче судове засідання призначено на 11.07.2018 року. Далі суддя перебувала у відпустці, у зв`язку із чим підготовче судове засідання, призначене на 11.07.2018 року не відбулося. Наступну дату підготовчого судового засідання призначено на 06.09.2018 року. В процесі розгляду справи сторони 11.07.2018 року представник позивача ОСОБА_18 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду. У подальшому, у зв`язку із відстороненням судді Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_28 від здійснення правосуддя було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу від 15.08.2018 року справа була розподілена в її провадження. Ухвалою від 15.08.2018 року вона прийняла справу до свого провадження зі стадії підготовчого судового засідання. У підготовчому судовому засіданні 06.09.2018 року були заслухані сторони по справі, а саме: представник позивача ОСОБА_18 та відповідач ОСОБА_21 , який визнав позов в повному обсязі та надав свої пояснення. У зв`язку із вказаними обставинами було постановлено судове рішення про задоволення позову по даній справі. Пояснила, що у підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_18 просив не розглядати раніше подану ним заяву про залишення позову без розгляду від 11.07.2018 року, у зв`язку із чим дана заява судом не розглядалася. Особи на ім`я ОСОБА_24 та ОСОБА_19 їй не відомі. Вона навіть не знайома із обвинуваченим суддею ОСОБА_15 . Для неї було новиною те, що після винесення нею рішення у рядовій справі у ЗМІ почалися друкуватися новини, що Іллічівський міський суд Одеської області продав судове рішення. Їй невідомо про обставини кримінального провадження та в чому обвинувачується ОСОБА_15 . Пояснила, що ніхто з посадових осіб не міг вплинути на призначення судового засідання раніше. Голова суду ОСОБА_55 не звертався до неї із проханням прискорити розгляд цивільної справи. Інше рішення по справі не могло бути прийняте, оскільки позивач наполягав на позовних вимогах, а відповідач повністю визнав позов. Апеляційних скарг на прийняте нею рішення не надходило. Їй невідомо чи звертався позивач із заявою про видачу виконавчого листа по даному рішенню. Прізвище позивача « ОСОБА_56 ». Представника «Кисельової» не було. Поза процесуальних питань у неї з ОСОБА_15 ніколи не було;

- свідок ОСОБА_57 в судовому засіданні показав, що він працює у СБУ в Одеській області, особисто з обвинуваченим та потерпілими він не знайомий. У 2018 році він як оперативний співробітник СБУ в Одеській області здійснював оперативне супроводження в матеріалах кримінального провадження, що розглядається. Він діяв на підставі доручень від прокурорів та слідчих органів. Кримінальне провадження було зареєстроване на підставі заяви громадянки ОСОБА_19 за фактом вимагання грошових коштів від громадянки ОСОБА_19 у розмірі приблизно 6 000 доларів США. Громадянка ОСОБА_19 звернулася до органів СБУ із заявою про вчинення злочину та в подальшому відбувалися процесуальні дії. Події стосувалися цивільного спору в Іллічівському міському суді Одеської області. Наскільки він пам`ятає, то в ході проведення НСРД було отримано інформацію про те, що суддя ОСОБА_15 вимагав від гр. ОСОБА_19 неправомірну вигоду в розмірі 6000 доларів США за здійснення впливу на винесення іншим суддею позитивного рішення. В рамках провадження у вересні 2018 року ним було здійснено огляд та вилучення грошових коштів, наданих ОСОБА_19 , в подальшому остання передала грошові кошти матері ОСОБА_15 . Також була особа, яка винесла грошові кошти з житла матері ОСОБА_15 , наскільки він пам`ятає, це була адвокат ОСОБА_58 . В ході проведення обшуків за місцем мешкання матері ОСОБА_15 та самого ОСОБА_15 , а також огляду місця події, за присутності адвоката ОСОБА_59 були вилучені грошові кошти, в тому числі ті, які передавалися ОСОБА_19 для передачі матері ОСОБА_15 . Особисто до нього ОСОБА_19 не зверталася із заявою про вчинення злочину. Заяву ОСОБА_19 він особисто не бачив, діяв на підставі доручень. Як йому стало відомо про звернення ОСОБА_19 до СБУ він не пам`ятає. З ОСОБА_19 до звернення по цьому провадженню він не спілкувався. Грошові кошти, які видавалися ОСОБА_19 використовувалися для контролю за вчиненням злочину. Вказані грошові кошти він взяв у бухгалтерії СБУ;

- свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні повідомив, що з обвинуваченим ОСОБА_15 та потерпілими ОСОБА_19 та ОСОБА_18 вона не знайома. Повідомила, що її допитували в якості свідка по кримінальному провадженню, проте про притягнення до кримінальної відповідальності кого їй невідомо. До 2018 року вона обіймала посаду судді Іллічівського міського суду Одеської області. Наразі вона у відставці з 23.11.2018 року. Справу за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 вона не пам`ятає. Зазначила, що вона не пам`ятає тривалість та причини відпустки у 2018 році. У неї був інсульт у 2018 році та на сьогодні вона багато чого не пам`ятає. Вона не пам`ятає щоб на неї здійснювався вплив чи пропонувалася неправомірна вигода у 2018 році за будь-які рішення чи за прискорення розгляду справ. Поза судовим розглядом з учасниками процесу вона не спілкувалася. З головою Овідіопольского районного суду Одеської області ОСОБА_15 вона не спілкувалася та його не знає;

- свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим ОСОБА_15 він не знайомий особисто та ніколи його не бачив. З потерпілими ОСОБА_18 та ОСОБА_19 він також не знайомий. Пояснив, що він знайомий з ОСОБА_20 , вони проживали обидва у м. Чорноморськ. Він їздив пару разів до нього у м. Донецьк. Він заборгував йому 30 000 доларів США приблизно у 2013 році. Він намагався відкрити бізнес, проте його бізнес «прогорів», потім почалася війна, він поїхав додому, а ОСОБА_20 залишився там. У 2017 році ОСОБА_20 через представника захотів забрати позичені грошові кошти, так як він не захотів передавати кошти у ДНР, де перебуває ОСОБА_20 . Позов ОСОБА_20 до нього було задоволено. До суду він не звертався для затягування розгляду справи. Борг він не віддав ОСОБА_20 на даний час. З ОСОБА_20 він познайомився у м. Чорноморськ приблизно у 2011/2012 роках. Він не пам`ятає чим займався ОСОБА_20 . Знає, що останній мешкав у м. Чорноморськ. До подачі позову до суду ніхто не звертався до нього із вимогою повернути грошові кошти. Про те, що ОСОБА_18 представник ОСОБА_20 він дізнався від ОСОБА_18 по телефону. ОСОБА_18 він побачив перший раз у суді. Було одне судове засідання з розгляду спору. На суді він підтвердив, що він винен грошові кошти ОСОБА_20 та зазначив, що поверне їх.

- свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_15 вони були колегами тривалий час. З потерпілими ОСОБА_19 та ОСОБА_18 він не знайомий. Цивільна справа, про яку йде мова в рамках даного кримінального провадження, надійшла до Іллічівського міського суду та спочатку була в провадженні судді ОСОБА_28 . В подальшому суддя ОСОБА_22 припинила суддівську діяльність та після перерозподілу усі справи судді ОСОБА_22 , в тому числі і ця перейшли в провадження судді ОСОБА_25 . Йому відомо, що по цій справі було тільки підготовче судове засідання під час якого відповідач визнав позовні вимоги та судом було прийнято рішення. В Іллічівському суді він працював з 2002 року. Він пам`ятає, що у справі приймали участь дві особи, прізвища яких він не пам`ятає та справа була щодо стягнення боргу. Вони з ОСОБА_15 неодноразово спілкувалися з приводу різних справ, що були у них в провадженнях їх судів. До прикладу, вони спілкувалися щодо об`єднання справ щодо одних і тих же осіб. Впевнено відповісти на питання чи спілкувався він з ОСОБА_15 з приводу цивільної справи, яка згадується в рамках даного кримінального провадження він не може. Проте, звернув увагу, що спілкування з приводу перспективи розгляду будь-яких справ не було. ОСОБА_15 не пропонував йому матеріальну винагороду за розгляд цивільної справи. З цивільною справою він знайомився після того, як дізнався про проведення обшуків та наявність скарг щодо даної справи, до цього моменту з даною справою він не знайомився. Він не бачив, щоб ОСОБА_15 спілкувався із суддею ОСОБА_22 та ОСОБА_25 ;

- свідок ОСОБА_60 повідомила, що з обвинувачем та потерпілими особисто не знайома. Вона з ОСОБА_61 , яка також була «понятою», приїхали на паркову у м. Одеса і там була поліція, адвокат жінка, потім приїхали вони з СБУ. Співробітники запитали у адвоката чи є в неї при собі готівкові кошти, потім жінка добровільно надала сумку, яку оглянули, в сумці виявили два конверти з грошима, в одному було менше купюр, в іншому побільше. Після чого це все описали та потім перейшли в квартиру, де вже була інша жінка на прізвище ОСОБА_45 . У неї також запитали чи є в неї готівкові кошти, на що вона видала грошові кошти. В сумці у жінки на парковці перевіряли кошти за допомогою ультрафіолетової лампи, під час чого грошові кошти світилися та сумка світилася, а також гроші, які були виявлені у квартирі перевірялися за допомогою ультрафіолетової лампи та вони світилися. Пояснила, що вони з подругою прогулювалися по ОСОБА_62 та до них підійшов чоловік, який представився співробітником СБУ, пред`явив їм документи та запропонував прийняти участь у вказаних вище діях, на що вони погодилися та проїхали із співробітником на «Таїрово», якщо не помиляється, на вулицю Вільямса. Прізвище адвоката, яка була на парковці ОСОБА_63 , як звати вона не пам`ятає. Гроші, яку були виявлені у сумці були номіналом по 100 доларів США, точну суму вона не пам`ятає. Що це за грошові кошти та обставини жінка не повідомляла. Всі дії, що нею зазначені, фіксувалися на камеру співробітниками СБУ. Грошові кошти взяли в печатках, переглянули, просвітили ультрафіолетом та вони засвітилися. За результатом проведення слідчих дій складався протокол з серією та номером, з яким вона ознайомилася після складення та все, що в ньому було зазначено, відповідало обставинам, які відбувалися. Зауважень до протоколу не було. Під час слідчих дій вона нікуди не відлучалася. Співробітники СБУ запропонували їй та ОСОБА_61 прийняти участь у проведенні слідчих дій, в яких саме не повідомляли. Коли вони приїхали на паркову, вона побачила машину поліції, співробітників поліції у форменому одязі та жінку. Скільки було працівників поліції вона не пам`ятає. Чи був присутній представник спілки адвокатів вона не пам`ятає. Працівники СБУ запитали у жінки чи має вона при собі кошти, на що остання надала їм свою сумку. Скільки грошей було в сумці вона сказати не може, але пам`ятає, що вони були в двох звичайних конвертах. Підсвічувалися гроші при огляді та підкладка сумки. Жінці, у якої проводився обшук в квартирі було на її погляд більше 50 років. Вона представилася за прізвищем « ОСОБА_45 ». На запитання чи є в неї готівкові кошти вона надала грошові кошти в маленькій пачці купюрами по сто доларів США, нічого не пояснюючи при цьому. Раніше вона не приймала участі у слідчих діях. Навчалася на момент подій в Одеському державному університеті внутрішніх справ, друга «понята», яка була присутня при проведенні слідчих дій, також навчалася у цьому університеті.

За клопотанням обвинуваченого та захисника в судовому засіданні було допитано свідків сторони захисту, а саме:

- свідок ОСОБА_43 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_15 є її чоловіком. 10 вересня 2018 року до них прийшли співробітники правопорядку, де вони з чоловіком та дитиною знаходилися за місцем свого проживання у смт. Овідіополь Одеської області. Двері були не зачинені, зайшли озброєні, з автоматами, в масках та в формі, вони злякалися. Повідомили, що мають намір проводити обшук, санкцію на обшук не надали. Її чоловік запропонував видати усі грошові кошти в іноземній валюті, які знаходяться в будинку, вона винесла усі кошти та розклала їх на обідньому столі, потім співробітники все зафіксували, переписали та потім почався обшук. Спочатку обшук був з прихожої, потім вони перейшли до центральної кімнати, потім в приміщення кухні, після приміщення кухні вони пішли до приміщення гаражу. В цей час, так як в гаражі було прохолодно, воно піднялася до дитини на другий поверх пересвідчитися в тому, що вона спить. Коли вона була на другому поверсі вона почула сильний грохот і спустилася подивитися що сталося. Вона стояла на сходах та бачила усе приміщення гаражу, бачила як співробітник правоохоронного органу дістав довіреність, потім дістав кошти у розмірі 300 доларів США і сказав «дивіться яку цікаву річ я дістав» - це було доручення Донецької народної республіки. Цією довіреності та грошових коштів не могло бути там тому, що вона завжди там наводила порядок та в цей день вона була в приміщенні гаражу, у зв`язку із тим, що брала там харчову плівку для приготування їжі. Потім вони зафіксували це, її чоловік заперечував проти того, що вказані речі знаходилися в гаражі. З громадянкою ОСОБА_19 не знайома та ніколи з нею не бачилася. Під час проведення обшуку в приміщенні гаражу знаходилися: двоє понятих, три співробітника СБУ, слідчий Національної поліції, її чоловік та його адвокат. Вхід в гараж знаходиться на кухні та в гараж можна потрапити ще через ролети з подвір`я. Співробітники потрапили у приміщення гаражу через двері на кухні.

- свідок ОСОБА_64 пояснила в судовому засіданні, що працює в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. Зазначила, що вона знайома з обвинуваченим ОСОБА_15 . Вона також обвинувачується у вчиненні злочину за завою ОСОБА_19 , з цього приводу вони з ОСОБА_15 і познайомилися. Вона дуже прискіпливо вивчала особу ОСОБА_19 , так як це в її інтересах. Звернула увагу на те, що вона взагалі сумнівається у тому, що ОСОБА_19 є саме ОСОБА_19 . Згідно відповіді Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області за обліком значиться громадянка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Одеси, яка 30.07.2003 року Шевченківським ВМ Приморського РВ МВС України в Одеській області була документована паспортом серії НОМЕР_10 , у зв`язку із загальним обміном паспортів зразка 1974 року, вона замінила старий паспорт з підробленою датою на новий, який видано було з невірною датою народження. Згідно наявної відмітки в заяві про видачу паспорта, паспорт серії НОМЕР_11 визнаний недійсним, у зв`язку із зазначенням невірного року народження в паспорті із 1952 на 1962. У вересні 2008 року ОСОБА_19 звернулася до органів юстиції із заявою про виправлення її року народження із 1952 року по 1962. По підробленому рішенню суду ОСОБА_19 було надано нову дату народження. Згідно висновку про перевірку підстави і реєстрації місця проживання громадянки України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_8 . 10.02.2010 року було зареєстровано місце проживання громадянки України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_8 по паспорту громадянина України серії НОМЕР_12 , тобто зовсім по іншому паспорту, не такий як видавався. Виданий даний паспорт на її ім`я 03.02.2010 року Краматорським МД ГУМВС України в Донецькій області на підставі особистої заяви. 16.09.2010 року до Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області електронною поштою надійшла інформація департаменту МВС України від 02.09.2010 року для керівництва в роботі та відповідного реагування щодо 1388 незаконно виданих та частково вилучених паспортних документів і в цьому списку знаходиться паспорт ОСОБА_19 . Наразі ОСОБА_19 не має паспорту, який посвідчує її особу. Заяви ОСОБА_19 писала на неї в травні та в серпні 2018 року. ОСОБА_19 не може отримати паспорт, оскільки неможливо встановити її вірний рік народження.

Вирішуючи питання про належність і допустимість доказів, якими обґрунтовується обвинувачення ОСОБА_15 у скоєнні кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Як передбачено ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У відповідності до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд бере до уваги, що стороною захисту в передбачений законом процесуальний спосіб не спростовано неналежність та/або недопустимість доказів сторони обвинувачення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здобуті під час досудового розслідування та досліджені під час судового розгляду докази сторони обвинувачення відповідають критеріям належності і допустимості, зазначеним у ст. 84-86 КПК України.

Оцінюючи в сукупності докази сторони обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності суд також керується положеннями ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 94 КПК України, рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.11.2011 р., яким передбачено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства; перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі; обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Досліджені в судовому засіданні документи відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи встановлено не було.

Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання потерпілих та свідків, які також є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.

Потерпілі та свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.

Підстави ставити під сумнів вказані вище показання, документи - відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року) за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Доводи сторонни захисту.

Так в судовому засіданні обвинувачений долучив певні документи - копії документів що стосуються потерпілої ОСОБА_19 (відповіді з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» , з правоохоронних органів, витяги щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_40 , постанови, вироки, ухвали суддів по кримінальним справам щодо ОСОБА_65 та ОСОБА_20 , відомості щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_20 , витяги про притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності ОСОБА_21 , відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб відносно ОСОБА_21 , відповідь від ЖБК «Гермес», витяг про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_66 , ухвали суду відносно ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , вирок відносно ОСОБА_69 , витяги стосовно ОСОБА_18 , списки справ, призначених до розгляду суддею ОСОБА_15 , журнал судового засідання, заперечення за цивільною справою). копії документів що стосуються потерпілої ОСОБА_19 (відповіді з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» , з правоохоронних органів, витяги щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_40 ,постанови, вироки, ухвали суддів по кримінальним справам щодо ОСОБА_65 та ОСОБА_20 , відомості щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_20 , витяги про притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності ОСОБА_21 , відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб відносно ОСОБА_21 , відповідь від ЖБК «Гермес», витяг про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_66 , ухвали суду відносно ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , вирок відносно ОСОБА_69 , витяги стосовно ОСОБА_18 , списки справ, призначених до розгляду суддею ОСОБА_15 , журнал судового засідання, заперечення за цивільною справою). Та зазначив, що вказані копії документів є доказами сторони захисту які він просить врахувати під час винесення рішення. Та зазначив, що вказані копії документів є доказами сторони захисту які він просить врахувати в нарадчій кімнаті під час винесення рішення.

Вирішуючи питання, щодо визнання доказами долучених обвинуваченим копій документів суд враховує ст. 84 КПК України згідно до якої доказами в кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює:

- наявність чи відсутність обставин, що мають значення для кримінального провадження;

- винуватість або невинуватість особи;

- інші обставини, які підлягають доказуванню.

Фактичні дані визнаються доказами лише за умови, що вони отримані законним способом та оформлені відповідно до вимог КПК України.

Між тим долучаючи в судовому засіданні копії документів, обвинувачений не обґрунтував належним чином, підстави яке саме значення для кримінального провадження мають долученими ним копії документів, та взагалі чи є деякі з них документами ( довідка, щодо призначених справ судді ОСОБА_45 ). Під час їх дослідження не встановлено джерело їх походження, яким чином вони взагалі перебувають у обвинуваченого, так як деякі з них містять особисту інформацію. Обвинуваченим не долучено ні запитів, ні відповідей, щодо їх отриманні.

Вищезазначені копії «документів» стосуються певних осіб, містять особисту інформацію, та не мають жодного доказового значення для кримінального провадження, щодо обвинувачення ОСОБА_15 за ч.2 ст. 190 КК України. Долучаючи зазначені копії «документів», щодо потерпілої та свідків, обвинувачений не обґрунтував у чому саме полягає їх належність до предмета доказування, та які саме обставини передбачені ст. 91 КПК України, вони мають підтверджувати або спростовувати. Подані документи є копіями, при цьому обвинуваченим не надано для огляду оригіналів або належним чином засвідчених копій, не підтверджено їх походження та достовірність. У зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити їх автентичність та відповідність змісту та дійсним обставинам.

Таким чином подані обвинуваченим копії «документів» не відповідають критеріям

допустимості, стосуються інших осіб та інших правовідносин не рачих жодного відношення із

подією кримінального правопорушення, що є предметом розгляду.

Зазначені копії «документів» не спростовують встановлені судом обставини. Не впливають на оцінку доказів, та фактично спрямовані на оцінку особи потерпілої та свідків, що саме по собі не є належним способом спростування доказів обвинувачення, у зв`язку з чим не приймаються судом до уваги при ухвалені судового рішення.

Щодо того, що сторона захисту зазначає, що суд взагалі не повинен враховувати всі покази потерпілої, та проведені за її участю слідчі дії, так як особисті та життєві характеристики особи ОСОБА_19 , яка є потерпілою в рамках кримінального провадження, ставлять під сумнів здатність її надавати правдиві покази, адже, за версією сторони захисту, остання має підроблений паспорт, так як незаконно змінила в ньому свою дату народження, неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності та приймала участь у проведенні слідчих дій в рамках інших кримінальних проваджень.

Суд вважає вказані твердження сторони захисту такими, що не можуть розцінюватися судом, як доводи щодо невинуватості ОСОБА_15 у вчиненні злочину, неможливості ОСОБА_19 бути потерпілою в рамках кримінального провадження та бути задіяною в участі у проведенні слідчих дій.

Потерпіла ОСОБА_19 звернулася особисто з заявою до правоохоронних органів, добровільно погодилася приймати участь в слідчих діях, попереджалась як на досудовому розслідуванні так і в судовому засіданні про кримінальну відповідальність, за дачу неправдивих показів. Суд взагалі не надає оцінку її життю та характеристики, а факт притягнення її в минулому до кримінальної відповідальності сам по собі не є підставою для визнання її показів та проведених за її участю слідчих дій недопустимими та недостовірними, та не тягне автоматичного виправдання обвинуваченого. Суд оцінює не моральні якості потерпілої чи свідків чи їх попередню поведінку в житті, а фактичні обставини кримінального правопорушення, підтверджені сукупністю доказів.

Таким чином доводи обвинуваченого та його захисника суд визнає необгрунтованними, оскільки вони не спростовують конкретних фактичних обставин, та не ставлять під сумнів інші докази, якими підтверджується вина обвинуваченого.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що покази обвинуваченого, щодо потерпілої особи є суперечними, так обвинувачений та його захисник зазначають, що потерпіла є такою особою покази якої не можливо сприймати, надала підроблені документи щодо своєї особи, та взагалі неодноразово фігурувала в кримінальних провадженнях пов`язаних з шахрайством, при цьому як обвинувачений так і його захисник зазначали, що потерпіла тривалий час знайома з обвинуваченим та його сім`єю, між ними були добрі стосунки, вони були пов`язані з продажем будинку, колишня дружина потерпілого та мати мали з потерпілою ( яка зі слів обвинуваченого є шахрайкою) стосунки пов`язані з грошовими коштами. На досліджених в судовому засіданні аудіо та відео записах встановлено, що розмови між потерпілою яка зі слів обвинуваченого не заслуговує на довіру є дружніми та близькими, вони спілкуються вільно на всі побутові теми, шуткують. Така ж розмова дружня та довірча зафіксована та досліджена шляхом прослуховування в судовому засіданні між матір`ю обвинуваченого та потерпілою.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту та обвинуваченого про нібито упередженість потерпілої з огляду на те, що вона виступала заявником у інших кримінальних провадженнях. Такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки звернення особи до правоохоронних органів є формою реалізації її прав та свідчать про правосвідомість і активну громадянську позицію, реалізацію її конституційного права спрямованого на захист своїх прав та законних інтересів.

Одночасно, не надаючи оцінку особистому життю потерпілої, суд зазначає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_15 ґрунтується не лише на показах потерпілої ОСОБА_19 , а й на письмових доказах, отриманих, зокрема, за результатами проведення НСРД, в ході яких зафіксовано численні зустрічі між обвинуваченим та потерпілою, між потерпілою та матір`ю обвинуваченого, а також передача грошових коштів та вилучення переданих грошових коштів, та показів потерпілого ОСОБА_18 та свідків.

Стороною захисту під час розгляду кримінального провадження було подано заяву про визнання недопустимими доказів сторони обвинувачення:

-протоколу обшуку від 10.09.2018 р. за місцем мого мешкання ОСОБА_15 , та протоколи НСРД:

- протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів № 65/4-5712-т від 05 вересня 2018 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття з транспортних телекомунікаційних мереж» за кримінальним провадженням №65/4-5728т від 07 вересня 2018 року (розпочато 12.10 годин );

- протокол про результати контролю за вчинення злочину № 65/4-5727т від 07 вересня 2018 року (розпочато 10.30 годин) ;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії « відео контрою особи « за 05.09.2018 року , стосовно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № 65/4-5725 від 07 вересня 2018 року (розпочато 12.10 годин );

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії « аудіо контрою особи « за 05.09.2018 року , стосовно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № 65/4-5727 від 07 вересня 2018 року (розпочато 13.00 годин );

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 65/4/5667т від 04 вересня 2018 року (розпочато 11.15 годин );

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 65/4/5666т від 04 вересня 2018 року (розпочато 16.00 годин );

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням № 65/4/5582т від 30 серпня 2018 року (розпочато 14.00 годин ).

В обґрунтування неналежності доказу протоколу проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого, сторона захисту зазначила, що обшук за адресою: АДРЕСА_1 був проведений с грубими порушеннями КПК України, так як проведений без ухвали слідчого судді, під час обшуку відеофіксація відбувалася з перервами; в протоколі обшуку не відображені усі учасники, які приймали участь у проведенні обшуку, зокрема не зазначено співробітників СБУ; в протоколі обшуку відсутні відомості про додатки у вигляді флеш карток з відеозаписами.

Так, судом встановлено, що обшук за місцем мешкання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля Toyota RAV 4, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_2 був проведений без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, саме у зв`язку з тим, що існував невідкладний випадок, пов`язаний. Як було встановлено в судовому засіданні після досліджених доказів, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відео контролю особи від 05.09.2018 року близько 16 годин 00 хвилин 09 секунд ОСОБА_24 сіла на переднє пасажирське сидіння автомобілю ОСОБА_19 , яка передала ОСОБА_24 раніше оговорену суму грошових коштів, які остання перерахувала та вийшла із авто. Згідно дослідженого рапорту о/у СБУ в Одеській області грошові кошти мати обвинуваченого перенесла до свого місця проживання, та о 17.40 09.09.2018 було зафіксовано, що ОСОБА_15 виніс частину грошових коштів з квартири своєї матері та спільно з дружиною виїхав до місця свого проживання.

11.09.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси від дослідивши матеріали клопотання постановив ухвалу якою надав дозвіл на проведення обшуку який був проведений 10.09.2018 року, Відповідно до чого, обшук було проведено на законних підставах, що підтверджено в ході судового слідства, шляхом дослідження судом в якості доказів зазначеної ухвали слідчого судді

Також як було встановлено в судовому засіданні при відтворенні відео фіксації, обшук проводився з дотриманням норм КПК України, будь яких порушень його проведення не встановлено, проводилася безперервна -аудіо, -відеофіксації, у протоколі обшуку зазначено, всі необхідні дані, щодо фіксації. Під час проведеного обшуку були присутні поняті, захисник обвинуваченого, всі хто приймав участь під час обшуку зазначені в протоколі.

Що до визнання недопустимими доказами протокол негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, ідентифікації (помітки) грошових коштів № 65/4-5712-т від 05 вересня 2018 року, сторона захисту зазначає, що в приміщенні службового кабінету № 314 УСБУ в Одеській області по вул. Єврейська, 44 в м. Одесі оперуповноважений провів огляд і вручення 6 000 доларів США Кисельовій. Також сторона обвинувачення представила як доказ додаток до протоколу контролю за вчиненням злочину у вигляді протоколу огляду та вручення грошових коштів від 05.09.2018 р., згідно з яким 05.09.2018 р. в період з 10.00 до 11.00 оперуповноважений в салоні автомобіля на АДРЕСА_9 провів огляд і вручення Кисельовій грошових коштів в сумі 6 000 доларів СІЛА. Дані протоколи суперечать один одному. У судовому засіданні оперуповноважений пояснив, що він проводив огляд і вручення грошових коштів у салоні автомобіля. А суперечності в протоколах пояснив технічною помилкою. Потерпіла ОСОБА_30 в судовому засіданні не змогла пояснити місце і час вручення грошових коштів.

Отже, щодо суперечностей, в показах де саме були передані грошові кошти, суд приймає до уваги, що події відбувалися в 2018 році, потерпіла, свідки допитувалися через певний проміжок часу, декілька років. Між тим саме для усунення суперечностей, а також деяких обставин які свідки вже не пам`ятають і були дослідженні всі письмові докази. В тому числі в судовому засіданні досліджувалися протоколи огляду та вручення грошових коштів, протокол ідентифікації (помітки),протокол вручення грошових коштів та будь яких порушень чи невідповідностей нормам чинного КПК України встановлено не було, а стороною захисту не обґрунтовано належним чином та не надано жодних доказів, на підтвердження недопустимості доказів.

Щодо, визнання недопустимими доказами протоколи проведення негласних слідчих (розшукових ) дій, суд також відхиляє дані твердження обвинуваченого ОСОБА_15 та його захисника, оскільки у судовому засіданні було досліджено вказані протоколи, складені за результатами проведення вищевказаних НСРД, їх результати та встановлено, що стороною обвинувачення додержано процесуальний порядок проведення НСРД та дотримані вимоги КПК України щодо їх проведення, а тому відсутні підстави для визнання їх недопустимими доказами. Також підтверджено, що НСРД відносно обвинуваченого ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_19 здійснювалися на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій. На досліджених в судовому засіданні протоколах складених за результатами НРСД з дотриманням вимог КПК України, встановлено та зафіксовано розмови між потерпілою та обвинуваченим (НРСД від 07.09.2018) на яких ОСОБА_15 цікавиться по перебування справи в провадженні суду у судді ОСОБА_23 , саме тієї справи про яку запитає потерпіла у обвинуваченого. Після розмови обвинувачений інформує потерпілу, про дату призначення справи. 05.09.2018 року в протоколах зафіксовано розмову між обвинуваченим та його матір`ю , щодо організації зустрічі з ОСОБА_19 .. В протоколі НРСД від 04.09.2018 року зафіксовано як при зустрічі обвинувачений показав потерпілій цифру грошових коштів яку потрібно йому передати. В протоколі за результатами проведення НСРД від 07.09.2018 зафіксовано зустріч потерпілої та мати обвинуваченого в ході якої було передано грошові кошти 6000 дол. США. В протоколі НРСД від 07.09.2018 зафіксовано зустріч обвинуваченого та потерпілої.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги зміст досліджених протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, дослідження законності їх отримання, суд робить висновок про безпідставність доводів сторони захисту про визнання їх як неналежні та недопустимі докази.

Обвинувачений ОСОБА_15 , повідомив, що у розмові з ОСОБА_19 не просив у неї гроші за прискорення розгляду справи, не говорив їй передати грошові кошти його матері ОСОБА_24 та представлені суду стороною обвинувачення відеозаписи його зустрічей з ОСОБА_19 містять елементи монтажу, та долучив долучено висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз № 9355 від 16.10.2025 року за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису», зазначивши, що просить долучити матеріали які мають значення при розгляді справи, іншого жодного обґрунтування не навів.

Аналізуючи наданий стороною захисту зазначений експертний висновок, суд приходить до висновку про наступне.

Як передбачено ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що під час проведення експертного дослідження судовий експерт не запитував у суду та не отримував матеріали кримінального провадження, а також не знайомився із ними. Взагалі не зрозуміло а стороною захисту не обґрунтовано, саме на підставі яких записів зроблений зазначений висновок, на останній сторінці якого взагалі фото таблиця судових засідань.

Сторона захисту не заявляла в судовому засіданні жодних клопотань про призначення будь якої експертизи, а судовий експерт не запитував у суду та не отримував матеріали кримінального провадження.

Отже, суд приходить до висновку про те, що вказаний доказ сторони захисту не є належним та допустимим, та не спростовує факт вчинення ОСОБА_15 злочину, в якому він обвинувачується.

Вказаний висновок не спростовує встановлені в ході судового слідства обставини щодо результатів проведених НСРД на предмет спілкування у період з 28.08.2018 року по 04.09.2018 року обвинуваченого ОСОБА_15 із потерпілою ОСОБА_19 на предмет необхідності передачі грошових коштів, оскільки, як вбачається з вказаного висновку, він ґрунтується на копіях записів, які були подані для дослідження обвинуваченим ОСОБА_15 , що було підтверджено навіть стороною захисту, так як було зазначено, що відеозапис для проведення експертизи було взято у журналіста, який був присутній на судовому засіданні при дослідженні відеозапису судом.

Також захисник посилався на те, що усі письмові докази отримані внаслідок НСРД є недопустимими в цій справі, так як в ЄРДР було штучно внесено відомості щодо злочину за ч. 3 ст. 190 КК України задля можливості звернення до апеляційного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД, дозвіл на проведення НСРД надається лише при вчиненні тяжких/особливо тяжких злочинів, а тому, на думку захисника, ухвали апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД є незаконними, так як їх проведення допускається тільки при вчиненні тяжких/особливо тяжких злочинів.

Суд відхиляє доводи захисту про те, що органом досудового розслідування нібито штучно створено обставини для отримання дозволу на проведення НСРД. Як встановлено судом, на момент звернення з клопотанням про проведення НСРД кримінальне провадження здійснювалося за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України, що відповідало фактичним даним наявним у розпорядженні сторони обвинувачення на той момент. Подальша зміна правової кваліфікації діяння на ч.2 ст. 190 КК України не свідчить про незаконність отримання дозволів на проведення НСРД та не є підставою для визнання доказів недопустимими, оскільки законність отримання доказів встановлюється на момент їх отримання.

Аналізуючи покази в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідків ОСОБА_43 та ОСОБА_70 , суд приходить до наступного.

Так вказані свідки не допитувалися під час досудового розслідування стороною захисту не надано будь яких клопотань до слідчого, які подавалися під час досудового розслідування, щодо їх допиту. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_64 взагалі не надала будь яких показів, що стосуються кримінального провадження, не містять будь яких відомостей щодо часу, місця, способу та інших об`єктивних обставин, які б могли безпосередньо спростовувати встановлені судом фактичні обставини факти вчинення кримінального правопорушення. В судовому засіданні остання повідомила, що обставини справи їй не відомі, та надала покази виключно, щодо особи потерпілої ОСОБА_19 охарактеризувавши її с негативної сторони, при цьому зазначила, що відносно неї такої існує кримінальне провадження де ОСОБА_19 виступає заявником.

З огляду на процесуальні відносини між свідком та потерпілою в іншому кримінальному провадженні, покази свідка мають виразно негативний та оціночний характер і підлягають критичній оцінки. Факт перебування свідка в статусі обвинуваченої в іншому кримінальному провадженні, за участю потерпілої ОСОБА_19 на думку суду свідчить про її зацікавленість, що пояснює надання нею показань виключно негативного характеру, щодо особи потерпілої.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_43 суд враховує, що остання є дружиною обвинуваченого, перебуває з ним у близьких відносинах, що зумовлює її заінтересованість у результатах кримінального провадження. У зв`язку з чим, її покази надані на користь обвинуваченого, оцінюються судом критично у сукупністю з іншими дослідженими доказами.

Покази в судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_43 в частині того, що довіреність та грошові кошти у розмірі 300 доларів США, на яких було виявлено «свічіння» не могли бути у гаражі за місцем мешкання ОСОБА_15 , спростовуються відеозаписом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля Toyota RAV 4, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_2 , дослідженим у судовому засіданні, під час якого вбачалося, що вказані речі дійсно було виявлено та вилучено під час обшуку у приміщенні гаражу за місцем мешкання ОСОБА_15 .

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Оцінюючи та аналізуючи докази в їх сукупності, суд звертає особливу увагу на один із конституційних принципів, закладених в ст. 62 Конституції України щодо прав, свобод та обов`язків людини і громадянина, де визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тому що доведення вини - це завдання сторони обвинувачення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Крім того, зважаючи на принцип змагальності сторін та те, що сторони вільні у використанні своїх прав, суд, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази з точки зору незалежності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до наступних висновків.

Передбачений ст. 17 КПК стандарт доведення поза розумним сумнівом, як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 331/2686/16-к, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Сукупність обставин, установлена під час судового розгляду в цій справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає встановленим та доведеним, що унаслідок умисних злочинних дій, пов`язанних із заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, головою Овідіопольського районного суду Одеської області (на час вчинення) ОСОБА_15 скоєно кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 190 КК України та кваліфікує його дії за ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

При призначені покарання суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У частині 2 ст. 65 КК України зазначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання ОСОБА_15 за злочин, у вчиненні якого його визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме: межі, встановлені санкцією ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року); цілі, систему покарань, підстави, порядок, межі та особливості застосування, а також керується нормами, які регулюють інші питання, що пов`язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри; ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та/або обтяжують покарання.

Так згідно ст. 66 КК України та 67 КК України обставин які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Суд поза розумним сумнівом дійшов висновку про винуватість ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року).

Санкцією ч. 2 ст. 190 КК України (у редакції станом на 05.09.2018 року, що діяла на момент вчинення злочину) передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Визначаючи, яке покарання слід призначити ОСОБА_15 за скоєний ним злочин, суд враховує: його вік, який станом на день ухвалення вироку становить 57 років; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, позитивну характеристику ОСОБА_15 , те, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, відомості про стан здоров`я останнього, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував/є та середній ризик імовірного вчинення нових злочинів відповідно до досудової доповіді органу пробації, при цьому суд не може залишити поза увагою той факт, що вчинений злочин, що став предметом розгляду суду в рамках даного провадження є резонансним та призвів до підриву авторитету і престижу органів державної судової влади України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що всі дані в сукупності свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо здійснити лише в умовах з ізоляцією від суспільства, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження учинення нових злочинів як ним, так і іншими особами, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_15 у виді 2 років позбавлення волі.

Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_15 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності, згідно вимог ч.5 ст. 74 КК України та ст. 49 КК України, суд приходить до такого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочин вчинено ОСОБА_15 05.09.2018 року.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року) шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Таким чином, злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року) відноситься до злочину середньої тяжкості у відповідності до статті 12 КК України (у редакції станом на 05.09.2018 року, що діяла на момент вчинення злочину) та у чинній редакції ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

У відповідності до частин 2, 3 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Обставин зупинення чи переривання строків давності у даному кримінальному провадженні, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.

Таким чином з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_15 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року) строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинув 05.09.2023 року.

Незважаючи на сплив строків давності, обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомив, що заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв`язку із чим суд продовжив розгляд справи по суті.

Як зазначив Верховний Суд України в своєму аналізі судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, у тому разі, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільняє її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Частина 5 ст. 74 КК застосовується лише у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК). Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо зупинення чи переривання перебігу строку давності, слід визнати, що на момент постановлення вироку, строк давності вчиненого 05.09.2018 року сплинув, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, ОСОБА_15 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Цивільний в рамках кримінального провадження не заявлений.

Питання про речові докази та скасування заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує в порядку ст. ст. 100, 174 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції від 05.09.2018 року) та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_15 від відбування покарання призначеного за ч. 2 ст. 190 КК України на підставах передбачених ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2018 року та 12.09.2018 року на майно, яке було виявлено та вилучено 10.09.2018 року:

-в ході огляду за адресою: АДРЕСА_6 ;

-в ході обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ;

-в ході обшуку у житловому будинку та господарських будівлях та спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , а також в автомобілі Toyota RAV 4, 2004 року випуску, д/н НОМЕР_2 .

Речові докази, а саме:

- грошові кошти на загальну суму 4 800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США, кошти купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США - 48 купюр, кожна з наступними серійними номерами: 1. KB 05000434 L; 2. HL 94431511F; 3. HL 94431510F; 4. HL 94431512 F; 5. HL 94431509 F; 6. KB 71941153 R; 7. HL 94431503 F; 8. HC 75740406 A; 9. HJ 56631330A; 10. HA 41412498 A; 11. HH 54215478 A; 12. KF 61632497 A; 13. FG 09443675 A; 14. FL 30969062 A; 15. KB 06962408 K; 16. HK 41120304 C; 17. HB 14792942 G; 18. KF 81947291 B; 19. FL 30969074 A; 20. HF 17701107 C; 21. KB 48432230 C; 22. HB 30197528 Q; 23. FL 30969077 A; 24.HB 45264683 N; 25. KK 96061603 B; 26. DF 47128440 B; 27. KB 45082111 M; 28. KB 54956003 І; 29. KB 70921929 G; 30. KB 16040091 K; 31. KB 43016050 R;32. DB 94945822 C; 33. HB 24770732 M; 34. KB 89786445 P; 35. HB 46730650 D; 36. KB 06962432 K; 37. CB 93303941 D; 38. KF 56912046 B; 39. KL 73143956 B; 40. KB 03080793 M; 41. HK 30527029 B; 42. KB 82492290 P; 43. HK 01873881 C; 44. HC 20458251 A; 45. KB 37361197 E; 46. HL 94431504 F;47. KB 74635585 N; 48. HL 94431505 F; грошові кошти номіналом по 100 доларів кожна з наступними серійними номерами: КС 19118721 А; НС 51821360 А; НL 79421353 F; грошові кошти номіналом 100 доларів США, всього 4 купюри, а саме: НА 04772359 В; KF 20039526 C; KB 71099871 D; DB 10403510 C - після набрання вироку законної сили повернути за належністю Управлінню служби безпеки України в Одеській області;

- довіреність серія СБ №133484, видану від 02.04.2018 року від імені ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , клаптик паперу на якому міститься напис «РОСКОЛЬНИЙ» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його оголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1