Рішення № 133075762, 23.12.2025, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1190/25

Провадження № 2/448/633/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23.12.2025 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до

відповідача: Мостиської міської ради Львівської області (місцезнаходження: м. Мостиська, вул. Грушевського, 6, Яворівський район, Львівська область, індекс 81300)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області, індекс 81300)

вимоги позивача: про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Гриньо М.І.,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивачів та відповідача

1. Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Гриньо М.І., 04.07.2025 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частці житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .

2. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_3 (чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 ).

3. Вказує, що за життя ОСОБА_3 побудував житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Із документів будівельного паспорту на забудову земельної ділянки вбачається, що рішенням Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області №5 від 28 грудня 2000 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства площею 0,25 га в урочищі «Новобудов» в с.Завада із земель запасу сільської ради. 27 січня 2004 комісією Гостинцівської сільської ради було проведено вибір ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства в с.Завада, площею 0,25 га про, що складено акт вибору земельної ділянки від 27.01.2004. Після цього відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Мостиської районної державної адміністрації, Мостиським районним відділом земельних ресурсів, Державним Управлінням екологічної безпеки у Львівській області було погоджено місце розташування житлового будинку на виділеній земельній ділянці площею 0,25 га. Рішенням Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області №20 від 26 липня 2005 року було затверджено матеріали погодження вибору земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку площею 0,25 га в с.Завада із земель резервного фонду та ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту забудови і проекту відведення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в с.Завада. На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_3 було виготовлено проект житлового будинку та проект забудови земельної ділянки, а також винесено в натурі відвід земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво згідно виготовленого проекту.

4. Зазначає, що у 2009 році ОСОБА_3 побудував житловий будинок на відведеній йому земельній ділянці загальною площею 195,9 кв.м. Проте, за життя ОСОБА_3 не зареєстрував своє право власності на збудований ним житловий будинок АДРЕСА_1 .

5. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, заповідального розпорядження він за життя не склав, у зв`язку з чим 14.01.2025 ОСОБА_1 від свого імені та як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулася із заявами до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Вказує, що інші спадкоємці за законом: мати померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та його дочка ОСОБА_5 на спадщину не претендують та подали нотаріусу заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 .

6. Однак, повідомленням приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. позивачці ОСОБА_1 було роз?яснено, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, їй слід звернутися до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частку для реалізації своїх спадкових прав на спадкування вказаного майна.

7. Вказує, що через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позивачка не може оформити у нотаріуса свої та дочки ОСОБА_2 права на спадковий житловий будинок, а тому змушена звернутись до суду.

8. Представник відповідача 30.07.2025 подав відповідь на відзив, в якому заперечував проти позову. Вказав, що технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено станом на 08.02.2016 року. Відповідно до технічного паспорту, будинок має загальну площу 126,2 кв.м, рік побудови - 2009. ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та імені неповнолітньої ОСОБА_2 , являються спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , та мають право на спадкування.

Зазначають, що відповідно до п. п. 4,9 постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок" №7 від 4 жовтня 1991 року у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах. Право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Згідно діючого законодавства на час будівництва відповідного будинку та його завершення, будівництво жилого будинку повинно було розпочинатися на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, на підставі дозволу на будівництво жилого будинку, наданого відповідним виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, при цьому, після завершення будівництва такого жилого будинку, останній повинен був бути прийнятий в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, або прийнятий та введений в експлуатацію згідно акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію, після чого такий будинок підлягав реєстрації у виконкомі місцевої ради, разом з тим, в разі будівництва, з дозволу виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, будинку взамін старого, що підлягає знесенню, після закінчення будівництва та прийняття нового будинку в експлуатацію, забудовнику повинно бути видано на підставі відповідного рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності, а старий правовстановлюючий документ відбирається та погашається.

Однак, в матеріалах справи відсутня інформація, яка б підтверджувала те, що спадкодавцем було дотримано вимоги чинного законодавства, яке діяло на відповідний період часу будівництва жилого будинку щодо наявності необхідних дозвільних документів, які підтверджували б виникнення у спадкодавця права власності на згаданий житловий будинок, а саме: акт прийняття будинку в експлуатацію, затверджений виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, або акт державної комісії про прийняття будинку та введення його в експлуатацію. Також додає, що з 1992 року в України почав діяти Закон України «Про власність», який визначив поняття приватної власності та способи його набуття, також почала діяти нова редакція ЦК УРСР.

Вказуює, що позивачкою не надано інформації про наявність декларації про введення в експлуатацію вказаного будинку. Вважають, що будинок АДРЕСА_1 , не є об`єктом права особистої приватної власності, в результаті чого спадкодавець, а саме: ОСОБА_3 не набув відносно такого майна права приватної власності, що унеможливлює спадкувати відповідне право власності спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Додатково зазначають, що відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

З огляду на те, що на житловий будинок АДРЕСА_1 право власності спадкодавцем ОСОБА_3 набуте не було, просять у задоволені позову відмовити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

9. У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Гриньо М.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

10. Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяв, клопотань про відкладення підготовчого судового засідання не подав.

11. Третя особа - приватний нотаріус Яворівськогорайонного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у без його участі.

12. Суд звертає увагу, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

13. Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

14. Ухвалою від 10.12.2025 суд постановив підготовче провадження в даній справі закрити та призначено справу до судового розгляду.

ІV. Обставини справи, встановлені Судом

15. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 .

16. Родинне відношення між позивачкою та ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.04.2009. Родинне відношення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.08.2010.

17. На час смерті ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою №14/05-09, виданою ЦнАП Мостиської міської ради Львівської області 08.01.2025 року.

18. Після смерті матері, позивачка в своїх інтересах та як представник від імені неповнолітньої ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги спадкування за законом, звернулася до приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. з заявою про прийняття спадщини нею та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 (заяви про прийняття спадщини №26 від 14.01.2025 року та №27 від 14.01.2025 року), було заведено спадкову справу за №8/2025.

Мати померлого. - ОСОБА_6 та дочка померлого - ОСОБА_5 спадщину не прийняли, заявили про відмову від прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи, зокрема письмовими заявами ОСОБА_6 від 14.01.2025 №24, 24.01.2025 року №80.

19. Із документів будівельного паспорту на забудову земельної ділянки вбачається, що рішенням Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області №5 від 28 грудня 2000 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства площею 0,25 га в урочищі «Новобудов» в с.Завада із земель запасу сільської ради.

20. 27 січня 2004 комісією Гостинцівської сільської ради було проведено вибір ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства в с.Завада, площею 0,25 га про, що складено акт вибору земельної ділянки від 27.01.2004р. Після цього відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Мостиської районної державної адміністрації, Мостиським районним відділом земельних ресурсів, Державним Управлінням екологічної безпеки у Львівській області було погоджено місце розташування житлового будинку на виділеній земельній ділянці площею 0,25 га.

21. Рішенням Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області №20 від 26 липня 2005 року було затверджено матеріали погодження вибору земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку площею 0,25 га в с.Завада із земель резервного фонду та ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту забудови і проекту відведення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в с.Завада.

22. На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_3 було виготовлено проект житлового будинку та проект забудови земельної ділянки, а також винесено в натурі відвід земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво згідно виготовленого проекту, що підтверджується актом виносу а натуру плану земельної ділянки.

23. Відповідно до довідки Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації №903 від 08.05.2025 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.02.2003 не зареєстрований.

24. Позивачка, в своїх інтересах та як представник від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса для оформлення житлового будинку, під час оформлення якого, повідомленням приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. №266/02-14 від 30.04.2025 року, позивачці було роз?яснено, що через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, їй слід звернутися до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частку для реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку або його частки.

25. Згідно технічного паспорту від 08.02.2016, виготовленого на ім`я ОСОБА_3 , загальна площа будинку становить - 195,9 кв.м., житлова площа - 110,9 кв.м. Вартість житлового будинку станом на 13.06.2025 згідно висновку про вартість майна - становить 419361,00 грн.

V. Зміст спірних правовідносин, норми права, які застосував Суд, та мотиви їх застосування

26. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами цивільного та спадкового законодавства.

Судом встановлено, що позивачка в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання права власності за ними по частці житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 як спадкоємці першої черги спадкування за законом, які прийняли спадщину на житловий будинок, який належав її чоловіку ( ОСОБА_2 батьку) - ОСОБА_3 . Позивачка позбавлена можливості оформити право власності на житловий будинок за нею та дочкою в порядку спадкування, оскільки у ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

27. З огляду на наведене просить визнати за ними право власності по частці житлового будинку.

28. Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

29. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

30. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

31. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

32. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

33. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

34. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

35. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

36. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

37. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

38. Як вбачається із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

39. Згідно із ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

40. На підставі положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

41. Відповідно до ст. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи , визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

42. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

43. Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. 44. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

45. Згідно ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

46. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

47. Згідно ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

48. Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 якщо будівництво здійснювалося згідно з законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

49. У відповідності до п. 23 вищезазначеної Постанови свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

50. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

51. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

52. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

53. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

54. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

55. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

56. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

57. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

58. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

59. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

60. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VІ. Висновки Суду

61. У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивачка, в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом про визнання за ними права власності по частці житлового будинку в порядку спадкування після смерті чоловіка ( ОСОБА_2 батька) - ОСОБА_3 . В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 , позивачка та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги спадкування за законом, прийняли спадщину на житловий будинок, який належав ОСОБА_3 . Вказує, що позбавлена можливості оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування, оскільки у ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок. Просить визнати за нею та ОСОБА_2 право власності по частці житлового будинку.

62. Встановлено, що після смерті матері, позивачка в своїх інтересах та як представник неповнолітньої ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги спадкування за законом, які прийняли спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, звернулася до приватного нотаріуса Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав згідно заяв про прийняття спадщини №26 від 14.01.2025 року та №27 від 14.01.2025 року, де було заведено спадкову справу за №8/2025.

63. Сама позивачка та її представник посилається на те, що, за життя чоловік ( ОСОБА_2 батько) - ОСОБА_3 не оформив право власності на спірний житловий будинок, у зв`язку з чим у нього були відсутні правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок.

64. Позивачка долучила довідку Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації №903 від 08.05.2025, в якій вказано, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.02.2003 не зареєстрований.

65. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Зміст даної норми свідчить про те, що позивач може звернутися до суду за захистом свого права із позовом про визнання права власності у разі, якщо таке право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Однак, позивачка зазначає правовою підставою для визнання права власності на спадкове майно, відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, що суперечить вимогам вказаних правових норм.

Також, позивачка та її представник не надали доказів того, що житловий будинок не перебуває у власності інших осіб, оскільки долучила довідку про відсутність реєстрації права власності станом на 01.02.2003 року .

66. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

67. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

68. Встановлено, що позивачкою та її представником не долучені докази, які б дали право визнати доведеними позовні вимоги, відсутня ступінь достовірності наданих стороною позивача доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною.

69. Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в заявлених межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.

Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства, де позивач звернувся за захистом своїх прав, керуючись нормами матеріального права та ЦПК України. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи, Суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

70. Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

71. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

VІІ. Розподіл судових витрат

72. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

73. Враховуючи вимоги ЦПК України і те, що у задоволенні позову позивачу було відмовлено у повному обсязі, понесені стороною судові витрати слід залишити за нею.

З наведених підстав та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд,

у х в а л и в:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до відповідача Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - відмовити.

2. Понесені позивачкою судові витрати залишити за нею.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місце знаходження: вул.Грушевського, 6, м.Мостиська, Львівської області, індекс 81300; ЄДРПОУ 26307500.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: вул.Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська обл., індекс: 81300.

Повний текст судового рішення складений 02.01.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК