Ухвала суду № 133075145, 02.01.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4589/22

УХВАЛА

02 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №560/4589/22.

Щодо зазначеної заяви суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17 з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пункту 14 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення).

Згідно з вимогами розділу XI Положення обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2022 у справі №560/11791/21 дійшов висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

У постанові від 30.06.2021 у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми Електронний суд електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Таким чином, у випадку звернення до суду через підсистему Електронний суд суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.

Довіреність або ордер, видані із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 300/1329/20 та від 11.11.2021 у справі № 560/10261/21.

Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення від імені ОСОБА_1 подано через підсистему "Електронний суд" адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною.

До заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення доданий електронний ордер на надання правничої (правової) допомоги, у якому вказано: "на підставі ордеру №АН1876218 від 29.12.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 30.04.2025 р. у судах по справі з єдиним унікальним номером справи 560/4589/22".

Електронний ордер сформований через електронний кабінет представника заявника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, а отже електронний ордер сформований через електронний кабінет не тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ, що унеможливлює його прийняття судом як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, від імені якої подається заява.

Таким чином, доданий до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення ордер не підтверджує повноваження адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни на представництво інтересів заявника Ткачука Віктора Андрійовича, зокрема на підписання та подання від його імені та в його інтересах заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, суд зауважує, що електронний ордер містить посилання на ордер №АН1876218 від 29.12.2025, однак останній до матеріалів заяви не долучений.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду, як найвищого суду в системі судоустрою України, зокрема, в ухвалах від 29.05.2023 у справі № 200/6509/21, від 06.06.2023 у справі №713/615/23.

Кодексом адміністративного судочинства України не врегульоване питання щодо наслідків подання заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яка не має права її підписувати.

Так, згідно з частиною 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, з огляду на те, що до матеріалів заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення не надано належного документу (ордеру), який би підтверджував повноваження адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни на представництво інтересів заявника ОСОБА_1 , зокрема на підписання та подання від його імені та в його інтересах заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення до суду, суд вважає за доцільне застосувати аналогію закону та повернути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення заявнику без розгляду, оскільки таку заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 29.12.2025 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.А. Божук