Рішення № 133074855, 06.10.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2854/25

Справа №760/19944/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді - Усатової І.А.,

при секретарі судового засідання - Омельяненко С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бережної Я.С.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Власенка Ю.В.,

представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик» - Яблунівської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна про визнання недійсною довідки ОСББ та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право на спадщину та поновлення державної реєстрації про право власності, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик» про визнання недійсною довідки ОСББ та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право на спадщину, та поновлення державної реєстрації про право власності.

Свої вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13 червня 2023 року було скасовано державну реєстрацію про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та внесено запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 на ім?я ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації стало свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 608, видане 13.06.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Н.В.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Солом?янського районного суду м. Києва з цивільним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Київської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, у порядку спадкування за законом.

Позивачка вказує, що рішенням Солом?янського районного суду від 15 вересня 2021 року у цивільній справі №760/18031/17, яке набрало законної сили 30.08.2022, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 :

- визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 30 червня 2001 року № 65-С у частині оформлення та видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за №4-6403, посвідчений державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С. У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено. Тобто у визнанні права власності у порядку спадкування за законом ОСОБА_2 було відмовлено.

Також позивачка вказує, що у рішенні Солом?янського районного суду від 15 вересня 2021 року у цивільній справі №760/18031/17 було зазначено, що вимога про визнання права власності в порядку спадкування за законом не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду про визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору дарування, після набрання законної сили є підставою для набуття права власності за встановленою законом процедурою в порядку оформлення спадщини у нотаріуса. Також предметом розгляду цивільної справи №760/18031/17 не було питання скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , але 13 червня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. було вказаний запис було скасовано та внесено новий запис на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 608, виданий 13.06.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Н.В.

Позивачка зазначає, що у ході судового розгляду Солом?янським районним судом м. Києва цивільної справі №760/18031/17, ОСОБА_2 не було надано жодних правовстановлюючих документів на право власності спадкодавців на квартиру АДРЕСА_1 . У судовому процесі головою ОСББ «Наладчик» надавались письмові пояснення щодо неможливості надати наступні документи: копію ордеру на квартиру АДРЕСА_1 ; довідку про членство ОСОБА_5 у ЖБК "НАЛАДЧИК"; довідку про внесення членом кооперативу пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 ; довідки про осіб зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 станом на 18.04.1987, станом на 18.12.1996 та теперішній час.

Також зазначає, що їй стало відомо, що 10 березня 2023 року головою ОСББ "Наладчик", ОСОБА_6 , було видано довідку №2, про те, що пай за квартиру АДРЕСА_1 виплачений у повному обсязі, що складав 4393,78крб. (чотири тисячі триста дев?яносто карбованця 78 копійок). При цьому в матеріалах цивільної справи №760/18031/17 знаходиться копія довідки ЖБК "НАЛАДЧИК" №9 від 25.01.2001, яку видано ОСОБА_3 , який є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2 , що сума пайового внеску за квартиру, в розмірі чотири тисячі триста дев?яносто три руб. 78 коп. сплачена 14 серпня 1980 року. Із наведеного стає незрозумілим на якій підставі, виходячи з яких первинних документів, було видано довідку ОСББ "НАЛАДЧИК" №2 від 10 березня 2023 року. Таким чином незрозуміло на підставі яких правовстановлюючих документів було видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .

Також зазначає, що предметом розгляду цивільної справи №760/18031/17 не було питання скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , але 13 червня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. вказаний запис було скасовано та внесено новий запис на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 608, виданий 13.06.2023, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Н.В.

Позивачка пояснює, що скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 позивача та подальша державна реєстрація права власності за відповідачем було здійснено на підставі свідоцтва про спадщину 608, виданого 13.06.2023 року приватним нотаріусом Київського міського округу Забавською Н.В., про що зазначено в інформативній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта.

Також позивачка пояснює, що як вказувалось раніше, при розгляді цивільної справи № 760/18031/17 Солом?янським районним судом відповідачем жодних правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 надано не було, голова ОСББ "Наладчик" надала письмові пояснення, що первинні документи щодо права набуття права користування, які б стали підставою набуття права власності на вказану квартиру не зберігались. Крім того, існує декілька варіантів одного і того документу - довідки про сплату пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 , в якому з них інформація відповідає дійсності - не відомо.

Позивачка вважає, що довідка ОСББ "НАЛАДЧИК" №2 від 10 березня 2023 року та свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 були видані в порушення вимог законодавства України, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача - скасування державної реєстрації права власності на зазначену квартиру.

Позивачка також вважає, що державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 було скасовано без достатніх на це законних підстав, чим було порушено законні права та інтереси позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачка просить суд:

- визнати недійсною довідку ОСББ "НАЛАДЧИК" №2 від 10 березня 2023 року, про внесення ОСОБА_7 паю за квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину номер 608, видане 13.06.2023 приватним нотаріусом Київського міського округу Забавською Н.В. щодо спадкування квартири АДРЕСА_1 .

- поновити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2023 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

16.10.2023 до суду від позивачки на виконання ухвали від 09.10.2023 надійшла позовна заява у новій редакції та квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.

10.11.2023 до суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що вона не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 з тим обґрунтуванням, що наводить позивач та з тими обставинами, на які позивач посилається, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач заперечує проти всіх обставин, на які посилається позивач, окрім тих, що були встановлені Солом?янським районним судом м. Києва у рішенні від 15.09.2021 у справі №760/18031/17, на яке посилається позивач. Також ОСОБА_2 визнається той факт, що вона є власником квартири з 13 червня 2023 року.

Наведене вище рішення Солом?янського районного суду м. Києва було залишено в силі без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.08.2022 і постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.04.2023 і набуло законної сили 30.08.2022. З наведеного рішення суду вбачається, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем померлої ОСОБА_8 (матері ОСОБА_2 ), не є членом кооперативу ЖБК «НАЛАДЧИК», не могла претендувати на квартиру ані на підставі норм сімейного, ані житлового законодавства. Право власності на квартиру вона набула на підставі договору дарування, яким ОСОБА_9 (батько ОСОБА_2 ) подарував їй квартиру. І цей договір було визнано недійсним, оскільки ОСОБА_10 незаконно набув квартиру у власність, отже не мав права дарувати її ОСОБА_1 . Таким чином, після вступу в законну силу наведеного рішення Солом?янського районного суду м. Києва будь-які права ОСОБА_1 на квартиру були припинені, вона з цією квартирою жодним чином не пов?язана та претендувати на неї не може. З наведеного можна дійти висновку, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які права на квартиру, які могли б бути невизнаними, оспорюваними або порушеними внаслідок видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_8 та набуття ОСОБА_2 квартири у власність, а тому у ОСОБА_1 відсутні будь-які підстави для звернення до суду з цією позовною заявою, а у суду відсутні підстави для її задоволення.

Відповідач також зазначила, що в тексті позовної заяви позивач намагається створити ілюзію того, що її права на квартиру нібито були порушені внаслідок видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину і набуття нею квартири у власність. Позивач вдається до підміни дійсних обставин справи обставинами, яких насправді не було, а саме - позивач стверджує, що державна реєстрація її права власності на квартиру нібито була скасована приватним нотаріусом Забавською Н.В. на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого цим же нотаріусом Селіній Р.С. Право власності ОСОБА_1 на квартиру було припинено 07.11.2022 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради на підставі рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 15.09.2021 у справі № 760/18031/17, яким було визнано недійсним договір дарування, яким ОСОБА_3 подарував квартиру позивачці, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.11.2022.

Зазначає, що внаслідок визнання судом недійсним договору дарування, на підставі якого ОСОБА_1 набула квартиру у власність, у неї відсутні будь-які права на квартиру, які могли б бути порушені, а тому - відсутні підстави для задоволення такого позову, оскільки він є безпідставним.

Відповідач вказала, що в тексті позовної заяви позивач посилається на те, що в рамках справи № 760/18031/17 ОСОБА_2 не було заявлено позовної вимоги саме про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру, а тому незрозуміло з яких підстав було скасовано державну реєстрацію права власності позивача на квартиру. Таке твердження позивача не заслуговує на увагу, оскільки для відновлення порушених прав ОСОБА_2 на квартиру було достатньо задоволення судом позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування. Більше того, право власності ОСОБА_1 на квартиру не скасоване, а припинене в силу наведених нижче приписів законодавства.

Вказала, що у подальшому звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, як єдиний спадкоємець своєї померлої матері ОСОБА_8 , і, отримавши це свідоцтво, зареєструвала право власності на квартиру 13.06.2023.

Будь-які посилання позивача на те, що незрозуміло на підставі яких документів було видано свідоцтво про право на спадщину не заслуговують на увагу як такі, що не підтверджуються жодними доказами та не ґрунтуються на нормах права і, як вже було зазначено вище, процес отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину жодним чином не стосується ОСОБА_1 , яка не має абсолютно ніяких прав та інтересів відносно квартири і не є спадкоємцем ОСОБА_8 . Посилання позивача на те, що під час розгляду справи № 760/18031/17 ОСОБА_2 не були подані якісь документи, нічого не доводять і не спростовують і жодним чином не можуть свідчити на наявність будь-яких порушень під час отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину.

Зазначає, що сама позовна вимога про визнання довідки ОСББ «НАЛАДЧИК» № 2 від 10 березня 2023 року недійсною є технічно невиконуваною, оскільки довідка за своїм змістом не є правочином, її складання не викликає виникнення або припинення будь-яких прав чи обов?язків у будь-кого. Довідка є документом, у якому фіксується певний юридичний факт (факти), і цей документ в подальшому підлягає оцінці в тому органі, куди він пред?являється, а відтак - визнати довідку недійсною шляхом звернення до суду неможливо.

Пояснила, що виходячи з вищевикладеного, очевидно, що твердження позивача про те, що квартира незаконно вибула з її власності, не відповідає дійсності і спростовується описаними вище обставинами і доказами. Позивач посилається на те, що «державна реєстрація її права власності на квартиру була скасованою» на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , що очевидно не відповідає дійсності.

Відповідач зазначає, що в тексті позовної заяви ОСОБА_1 опосередковано, хоч і не прямо, не погоджується з рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 15.09.2021 у справі № 760/18031/17, оскільки позиція позивача суперечить наведеному рішенню, яке вступило у законну силу. Скориставшись передбаченим законом правом на оскарження судового рішення, позивач зверталася і до апеляційного і до касаційного судів з відповідними скаргами на наведене рішення суду, проте безуспішно. Тепер позивач намагається повернути квартиру у свою власність, звертаючись до суду з цим позовом, яким фактично продовжує оскаржувати рішення від 15.09.2021 у справі №760/18031/17.

Відповідач зазначає, що є абсолютно незрозумілим формулювання позивача - «поновити державну реєстрацію права власності». Як вже було зазначено вище, право власності позивача припинене на тій підставі, що правочин, за яким позивач набула квартиру у власність, було визнано недійсним рішенням суду. На момент подачі позовної заяви відсутні будь-які правові підстави для того, щоб припиняти право власності ОСОБА_2 на квартиру та повертати її у власність позивача. З усього вищевикладеного очевидно, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які права на квартиру, які могли б бути порушеними внаслідок отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину та набуття нею квартири у власність. ОСОБА_1 не є ані спадкоємцем, який міг би претендувати на квартиру, ані членом кооперативу, який сплачував внески за квартиру.

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

22.11.2023 до суду від третьої особи надійшли пояснення, де зазначено, що права позивача не порушені видачею оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину. Рішенням Солом?янського районного суду м.Києва від 15.09.2021 було визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане ОСОБА_3 , визнано недійсним договір дарування спірної квартири ОСОБА_3 . ОСОБА_1 Рішення залишене в силі апеляційною інстанцією, касаційна скарга залишена без задоволення.

Таким чином, зазначеними судовими рішеннями встановлено, що позивач не має жодного відношення до спірної квартири. Більше того, цими судовими рішеннями встановлені факт належності квартири ОСОБА_5 на праві власності та факти прийняття спадщини після її смерті спадкоємцями - ОСОБА_8 та після її смерті ОСОБА_2 .

Зазначено, що ОСОБА_1 не є спадкоємицею у цій справі та не є власником квартири з дати набуття сили постановою Київського апеляційного суду 30.08.2022.

З видачею свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 право власності ОСОБА_1 не скасовувалось. Право власності було скасоване Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київською міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.11.2022 на підставі рішення зазначеного вище.

Довідка ОСББ «НАЛАДЧИК» №2 від 10 березня 2023 року тільки підтверджує факт, встановлений вищезазначеними судовими рішеннями, що спірна квартира не є державним житловим фондом, оформлення прав на який здійснюється в порядку безкоштовної приватизації тими, хто в ній зареєстрований, вона підтверджує факт, встановлений в судовому порядку, що квартира є кооперативною, побудованою за пайові внески ОСОБА_5 . Право власності ж на квартиру ОСОБА_5 встановлено судом.

Також зазначено, що право власності позивача припинене на тій підставі, що правочин, за яким позивач набула квартиру у власність, було визнано недійсним рішенням суду. Більше того, згідно із статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Чинне законодавство щодо реєстрації права власності не містить такого способу захисту як поновлення права власності.

У зв`язку з вищевикладеним, просила відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 15.05.2024 витребувано від приватного нотаріуса Київського міського округу Забавської Наталії Володимирівни належним чином завірені копії матеріалів спадкових справ, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20.01.2025 до суду від приватного нотаріуса Київського міського округу Забавської Н.В. надійшли копії матеріалів спадкових справ, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протокольною ухвалою суду від 29.04.2025 суд повернувся на стадію підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 29.04.2025 заяву представника позивача - адвоката Бережної Я.С. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна про визнання недійсною довідки ОСББ та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право на спадщину та поновлення державної реєстрацію про право власності - повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 29.04.2025 витребувано від Першої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, номер у спадковому реєстрі 1589084, номер у нотаріуса 204, щодо майна ОСОБА_5 « ОСОБА_5 », померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 30.04.2025 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна про визнання недійсною довідки ОСББ та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право на спадщину - відмовлено.

10.06.2025 до суду від Першої київської державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи №204/1989 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5

03.07.2025 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, де зазначено, що суть позову ОСОБА_1 у справі № 760/19944/23 фактично зводиться до перегляду судового рішення в іншій справі, яке набрало законної сили, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 21.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представник просили задовольнити позов.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник просили відмовити у задоволенні позову.

У судовому засідання представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик» при ухваленні рішення поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києві від 15.09.2021 у справі №760/18031/17 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Київської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наладчик» про визнання незаконними та скасування наказу та свідоцтва, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 30 січня 2001 року № 65-С в частині оформлення та видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру від 06 лютого 2001 року серія НОМЕР_1 , видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 21 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 4-6403, посвідчений державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.08.2022 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15.09.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.04.2023 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15.09.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 30.08.2022 залишено без змін.9

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №314409387 від 07.11.2022, право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 припинено 02.11.2022 на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15.09.2021 (справа №760/18031/17). Вказані відомості внесено Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації).

Як вбачається з відповіді Міністерства юстиції України 40782/9.2-23/вх.Ш9673-23 від 04.08.2023 з метою з`ясування обставин у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. витребувано та вивчено письмові пояснення, а також копії відповідних документів. Вивченням наданих матеріалів встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі N760/18031/17 від 15.09.2021, залишеним без змін Апеляційним судом міста Києва від 30.09.2022 та постановою Верхового Суду України від 27.04.2023:

- визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно з яким зазначена квартира належить ОСОБА_3 на праві приватної власності;

- визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С. 21.07.2006 за реєстровим №4-6403. На підставі зазначених судових рішень право власності ОСОБА_1 було скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.11.2022.

10.03.2023 головою правління ОСББ «Наладчик» Петушковою І.А. видано довідку про те, що пай за квартиру АДРЕСА_1 виплачений в повному обсязі, що склав 4393, 78 крб., 14.08.1980 ОСОБА_5 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. 13.06.2023 видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за №608.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17.06.2023, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Позивачка, звертаючись до суду з позовом зазначає, що незрозуміло на якій підставі та виходячи з яких первинних документів, було видано довідку ОСББ «Наладчик» 2 від 10.03.2023.Також зазначає, що незрозуміло на підставі яких правовстановлюючих документів було видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 .

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності підстав для видачі відповідачці свідоцтва про право на спадщину.

У позові позивач, аналізуючи Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, зазначає, що у ОСОБА_2 відсутні правовстановлюючі документи на право власності на спірну квартиру і тому виникає питання на підставі яких документів їй видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру та скасовано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 .

Cтаття 13 ЦПК України визначає принцип диспозитивності цивільного судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Згідно зі статтею 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 (провадження № 61-9916сво21) зазначено, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва). За своєю правовою природою вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним є самостійним способом захисту прав та інтересів, передбаченим статтею 1301 ЦК України, на який поширюється позовна давність.

Суд враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним свідоцтвом і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Поряд з цим у названих постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Так, вищезазначеним рішенням у справі № 760/18031/17 встановлено, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є її донька ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 12/2023 щодо майна померлої ОСОБА_8 відповідачка, як дочка померлої, прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

У даній справі, позивачка про будь-яке порушене її право видючою свідоцтва не зазначає, одночасно не погоджується з рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15.09.2021 у справі № 760/18031/17.

Також, позивачкою будь-яким чином не доведено, що особа, якій видане спірне свідоцтво, а саме ОСОБА_2 , не мала права на спадкування, як і не зазначено, яким чином визнання недійсним спірного свідоцтва відновить права та законні інтереси позивачки та які саме.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позивачкою не доведено наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу, а відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Що стосується вимоги про поновлення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Позивачка зазначає, що державну реєстрацію скасовано приватним нотаріусом без достатніх на це підстав, чим були порушені законні права і інтереси її.

На що суд зазначає, що дана вимога не ґрунтується на вимогах закону, є недоведеною з точки зору порушення прав позивачки та яких саме, порушення закону та якого саме.

Окрім, того суд звертає увагу, що державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 припинено 02.11.2022 на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15.09.2021 (справа №760/18031/17). Вказані відомості внесено Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що і у цій вимозі слід відмовити.

Що стосується визнання недійсною довідки ОСББ «Наладчик» «2 від 10.03.2023 суд зазначає наступне.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 395/456/20 (провадження № 61-6961св21) вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав , або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

По своїй суті довідка видана ОСББ «Наладчик», не є тим документом, до яких законодавець допускає застосування конструкції недійсності, що має бути направлена на недопущення або присікання порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлення. Тому визнання недійсним вказаної довідки, є неналежним способом захисту прав та інтересів.

З врахуванням вище встановленого, вимога про визнання недійсною довідки ОСББ «Наладчик» «2 від 10.03.2023 не ґрунтується на вимогах закону та позивачкою не доведено, що визнання недійсною довідки ОСББ «Наладчик» «2 від 10.03.2023 захистить її цивільні права та інтереси.

З врахуванням вищевикладеного у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 15, 1217, 1218, 1220, 1223, 1301 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 12, 13, 48, 51, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Усатова І.А.