Ухвала суду № 133073967, 02.01.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

02 січня 2026 рокуСправа № 280/6927/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву позивача про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 по справі №280/6927/24 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема вирішено зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку до 100000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.04.2024 по 30.06.2024 (включно), з урахуванням виплачених сум.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 по справі №280/6927/24 набрало законної сили 07.01.2025.

23.12.2025 від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №280/6927/24.

Ухвалою суду від 09.12.2025 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника ВЧ НОМЕР_1 до суду надійшли письмові пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій відповідач проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідачем вжито залежних від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, а саме на виконання рішення суду ОСОБА_1 було нараховано до виплати додаткову винагороду в розмірі 236076,00 грн. Відповідач зазначає, що вказати орієнтовні строки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2025 року по справі №280/6927/24 у ВЧ НОМЕР_1 немає можливості, так як надходження грошових коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 за КВЕК 2800, з якого здійснюються виплати на виконання судових рішень, не залежить від волі відповідача, так як фінансування до військової частини НОМЕР_1 надходить від вищого забезпечувального фінансового органу, на прийняття рішень якого, щодо виділення коштів за КЕКВ 2800, відповідач не має впливу. Відповідно до своїх повноважень, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 для виконання рішення суду по цій справі можуть вживатись заходи лише шляхом направлення до вищого забезпечувального фінансового органу розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Відповідач зазначає, що ним вживаються всі можливі заходи спрямовані на виконання рішення суду, а саме до вищого забезпечувального фінансового органу, щомісяця направляється розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_1 . З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.

Суд розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу.

Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду без наявності на те поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

При цьому, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, за виключення справ, що стосуються обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.

В даному випадку, адміністративна справа №280/6927/24 не стосувалася питання надання позивачу пенсійних/соціальних виплат.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп.24-27, від 13.06.2006, пп.18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд зазначає, що надані відповідачем до матеріалів справи докази підтверджують те, що відповідачем вживаються залежні від нього заходи спрямовані на виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Так, зокрема відповідно до довідок ВЧ НОМЕР_1 встановлено, що на виконання рішення суду позивачу нараховано до виплати кошти в розмірі 236076,00 грн.

Також, судом встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 звернулася з клопотанням до начальника забезпечувального фінансового органу з клопотанням для виділення бюджетних асигнувань для виплати коштів на виконання рішення суду.

Відповідно до наданих до справи виписок з рахунків ВЧ НОМЕР_1 з Казначейства у відповідача на даний час відсутні на рахунку кошти за КЕКВ 2800.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем вживаються залежні від нього дії спрямовані на виконання рішення суду, а відтак зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду не буде сприяти пришвидшенню його виконання та виділенню бюджетних призначень на виконання такого рішення.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, то відповідно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова