Рішення № 13307382, 21.12.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2010 Справа № 10/196-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс"

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Гранд-Юг"

про стягнення 15910 грн. 20 коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат, договір б/н від 10.11.10 р.

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за отримання автозапчастин згідно видаткових накладних № 4965 від 18.05.10 року, № 5066 від 20.05.10 року, № 5250 від 25.05.10 року на загальну суму - 15910 грн. 20 коп.

При цьому позивач посилається, що по видатковим накладним №4965 від 18.05.2010 року, №5066 від 20.05.2010 року та №5250 від 25.05.2010 року ним передано відповідачу автозапчастини на суму 15910 грн. 20 коп.

В зв'язку з тим, що строк оплати відповідачем отриманих товаро-матеріальних цінностей не встановлений, позивач 08.07.2010 р. в порядку ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу вимогу (а.с. 13), відповідно до якої вимагав термінового виконання боргового зобов'язання, а саме сплати коштів у сумі 15910 грн. 20 коп., яку відповідачем до цього часу не сплачено.

Стягнення даної суми стало предметом даного спору.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 28, 29), відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у зв'язку з чим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи, за видатковими накладними №4965 від 18.05.2010 року, №5066 від 20.05.2010 року та №5250 від 25.05.2010 року позивач передав відповідачу автозапчастини на суму 15910 грн. 20 коп. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю серії ЯПЗ №957307 від 13 травня 2010 року.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 07 липня 2010 року за №40 про здійснення оплати заборгованості за отриманий товар. Вказана вимога була надіслана відповідачу 08 липня 2010 року, що підтверджується відповідними фіскальним чеком №7032 (а.с. 13).

Відповідач на вказану вимогу не відповів і суму заборгованості не сплатив. У звязку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 15910 грн. 20 коп. боргу за поставлений товар. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 562 ЦК України, ст. 181 ГК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобовязання та підстави його виникнення встановлені ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобовязання, а саме: зобовязання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобовязання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується накладними №4965 від 18.05.2010 року, №5066 від 20.05.2010 року та №5250 від 25.05.2010 року. Згідно до вказаних документів, всього було передано товару на загальну суму 15910 грн. 20 коп.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 07 липня 2010 року за №40 про здійснення оплати боргу, яка надіслана позивачем 08 липня 2010 року. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 14 липня 2010 року, чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобовязань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 15910 грн. 20 коп. боргу.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуг адвоката покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Гранд-Юг" (вул. Старостіна, 55, м. Херсон, код ЄДРПОУ 14140584, п/р 2600901 Банк Ф-Я Львів АТ ЗУКБ м. Херсон, МФО 352413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтосервіс" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012) - 15910 грн. 20 коп. боргу, 160 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 22 грудня 2010 р.