Ухвала суду № 133071511, 29.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/45719/25

Провадження № 1-кс/947/19416/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Подільського відділу Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000001368 від 05.12.2023, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Подільського відділу Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100000001368 від 05.12.2023, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт на речі, вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_4 до суду надійшла заява в якій просить розглянути клопотання без його участі.

Також власник майна ОСОБА_5 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, проти задоволення клопотання заперечує, вказуючи на те, що в день обшуку ним були надані свідчення в УБН, тому просить зазначити, що його телефон та ноутбук не мають ніякої інформаційної цінності та відношення до кримінального провадження.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000001368 від 05.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12022100000000953 від 15.12.2022 встановлено, що 01.11.2023 на території міста Києва, а саме за адресою: м. Київ, Велика Кільцева дорога, 98-а, було здійснено незаконне пересилання психотропної речовини у вигляді таблеток та наркотичної речовини - кокаїн, з яких відібрано зразки приблизним розміром по 1 граму. Встановлено, що злочини вчиняються злочинною організацією. (ЄО 1874 від 01.11.2023).

Так, 24.12.2025 року в період часу з 07 годин 32 хвилин по 08 годин 34 хвилини, працівниками поліції, на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси (справа № 947/45719/25, провадження № 1-кс/947/19056/25) було проведено обшук за адресою фактичного мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено: Мобільний телефон марки «MOTO» модель «G 54 5G» у корпусі чорного кольору Imei1: НОМЕР_1 ; Imei2: НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_3 , з сім картами операторами «Life, Vodafone»; Ноутбук марки «MSI» у корпусі чорного кольору з серійним номером MD25C5274 та зарядний пристрій до нього.

25.12.2025 постановою т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 вилучені предмети визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що вилучені в ході обшуку мобільний телефон та ноутбук можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, файли, програми, номери телефонів осіб пов`язаних з вчиненням дій щодо незаконного виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту та збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Слідчий суддя не виключає факту того, що вказані телефон та ноутбук використовувалися при спілкуванні з особами, які перевіряються на причетність щодо вчинення злочинів у даному провадженні, зокрема через них відбувався обмін повідомленнями за допомогою месенджерів, вони можуть містити електронні файли та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження їх вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.

Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилучених телефону та ноутбуку, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень (ч.ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на речі, вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- Мобільний телефон марки «MOTO» модель «G 54 5G» у корпусі чорного кольору Imei1: НОМЕР_1 ; Imei2: НОМЕР_2 , з серійним номе ром ZY22HWKK3D, з сім картами операторами «Life, Vodafone»;

- Ноутбук марки «MSI» у корпусі чорного кольору з серійним номером MD25C5274 та зарядний пристрій до нього.

Виконання ухвали покласти на т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1