Ухвала суду № 133071438, 29.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/43682/25

Провадження № 1-кс/947/19379/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161000000038 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання детективу Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161000000038 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на речі, вилучені в ході проведення обшуку за адресою: місто Київ/, вул. Короленківська, буд. 3.

Прокурор ОСОБА_4 надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, вимоги якого просив задовольнити.

Власники майна у судове засідання не з`явились, про розгляд клопотання сповіщались належним чином про причини неявки не повідомили.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025161000000038 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження став рапорт про виявлення кримінального правопорушення. Відповідно до отриманої інформації, на території Одеської області група осіб створила схему ухилення від сплати податків, під час здійснення імпорту та подальшої оптово-роздрібної реалізації квітів через мережу магазинів під торгівельними марками «Pro. KVIT», «Gurt Flora&co», «Botanic&Butique» «Flowers&decor», «Botanic import flora» та інші.

Зокрема в ході досудового розслідування кримінального провадження проведено аналітичне дослідження, за результатами якого встановлено, що суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «СТОЛВОК» (код ЄДРПОУ 45342690), ТОВ «КОМПАРІ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 45348671), ТОВ «ДЕСВІН» (код ЄДРПОУ 45198619), ТОВ «ФРАНК ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45601340), ТОВ «КІРМОНТ» (код ЄДРПОУ 45508137) протягом 2023-2025 років здійснюється значний обсяг імпорту товару (квіти) та в той же час незначний обсяг операцій з його реалізації, що може свідчить про їх фактичну реалізацію за готівкові кошти без відображення у звітності.

Крім того, встановлено що в ході таких операцій з імпорту товарів, використовувались наступні транспортні засоби: SCANIA R480 державний номер НОМЕР_1 , MERCEDES-BENZ державний номер НОМЕР_2 , SCHMITZ CARGOBULL державний номер НОМЕР_3 , SCANIA державний номер НОМЕР_4 , SCHMITZ державний номер НОМЕР_5 , які належать на праві власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) та ряду підконтрольних фізичних осіб-підприємців.

Так, за результатами аналізу даних, отриманих з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних встановлено фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), який з метою мінімізації сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, шляхом провадження діяльності щодо реалізації товарів, організував у 2023 році діяльність, пов`язану з оптовою та роздрібною торгівлею квітами, залучивши до такої діяльності свою дружину ОСОБА_6 (РНКОПП НОМЕР_7 ), громадян ОСОБА_7 (РНКОПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_10 ), а також інших підконтрольних фізичних осіб, які зареєстровані в якості фізичних осіб-підприємців, а саме: ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_11 , (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_20 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_21 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_22 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_23 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_24 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_25 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_26 ), ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_27 ), ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_28 ), ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_29 ), ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_30 ), ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_31 ).

Крім того, в ході досудового розслідування проведено аналітичне дослідження, за результатами якого складено аналітичний продукт (висновок аналітика) від 18.09.2025 №77/23.13-02-15-25. Відповідно до висновків зазначеного дослідження, ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 01.01.2023 по 31.07.2025 занижено єдиний податок 2 групи за 2023 рік в сумі 7 734 781,20 грн, занижено податок на доходи фізичних осіб за 2024 роки в сумі 18 877 692,90 грн., занижено військовий збір за 2024 рік в сумі 1 573 141,08 грн., ймовірно не зареєстровано платником ПДВ, та як наслідок не нараховано та не сплачено до державного бюджету України ПДВ у загальній сумі 22 722 354,97 грн в т. ч. за 2024 рік 20 775 214,34 грн., за період з 01.01.2025 31.07.2025 року 1 947 140,63 грн.

В ході проведених допитів, фізичні особи-підприємці ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (РНКОПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_10 ), а також інші (підконтрольні) фізичні особи-підприємці, не надали пояснень щодо фактичних обставин фінансово-господарських операцій та діяльності таких суб`єктів господарювання.

Враховуючи вищевикладене, існує реальна загроза нанесенню збитків державному бюджету України і по теперішній час та як наслідок ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежем), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку.

Так, встановлено, що ОСОБА_5 та іншими залученими до протиправної діяльності особами, використовуються приміщення магазину «Botanic Butique», розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Короленківська, буд. 3.

У ході обшуку, проведеного 23.12.2025 за адресою місто Київ, вулиця Короленківська, буд. 3, виявлено та вилучено:

- Ноутбук ASUS S34076 s/n T6NOCXOZN465242 із зарядним пристроєм;

- Мобільний телефон Apple iPhone білого кольору у силіконовому чохлі рожевого кольору;

- Мобільний телефон Apple iPhone чорного кольору;

- Додаткова угода №2 від 18.12.2025 до договору про надання послуг охорони №87 від 19.03.2025 у двох примірниках, всього на 2 арк;

- Акти надання послуг №67 від 30.09.2025, №77 від 31.10.2025, №88 від 30.11.2025, №95 від 31.12.2025 у двох примірниках кожен, всього на 8 арк;

- Рахунки на оплату №77 від 01.02.2025, №87 від 01.10.2025, №97 від 03.11.2025, №105 від 01.12.2025, всього на 4 арк;

- Грошові кошти у сумі 5600 грн.

Враховуючи, що вказані матеріальні об`єкти містять сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області від 23.12.2025 вилучені речі та документи визначено речовими доказами.

Сторона обвинувачення у клопотанні вказує на те, що зазначене майно, а саме: ноутбук, мобільні телефони, документи, грошові кошти, які виявлено та вилучено в ході обшуку належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_13 (контактний номер телефону НОМЕР_32 ).

Право власності на майно та факт володіння, користування, розпорядження таким майном, що належить арештувати, підтверджується тим що вказане майно було вилучено в приміщенні магазину, яке використовується ФОП ОСОБА_13 , відповідно до реєстраційних відомостей платника податків.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

У цьому провадженні наразі підозра нікому не оголошена. Однак долучені до клопотання матеріали вказують на ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР.

В ході досудового розслідування встановлено, що до обставин даного кримінального провадження ймовірно можу бути причетний, зокрема ОСОБА_5 , який за версією сторони обвинувачення в протиправній діяльності використовує приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Короленківська, буд. 3.

Імовірна причетність ОСОБА_5 , до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підтверджується, зокрема: рапортом детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області; рапортом начальника Управління БЕБ в Одеській області; аналітичним продуктом та іншими матеріалами долученими до клопотання.

Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучений під час обшуку ноутбук та мобільні телефони відповідають критеріям речових доказів, оскільки належать особам, причетність до вчинення кримінального правопорушення яких перевіряється наразі органом досудового розслідування, у них можуть міститися відомості з приводу здійснення діяльності пов`язаної з ухиленням від сплати податків, під час здійснення імпорту та подальшої оптово-роздрібної реалізації квітів через мережу магазинів під торгівельними марками «Pro. KVIT», «Gurt Flora&co», «Botanic&Butique» «Flowers&decor», «Botanic import flora» та інші.

Слідчий суддя не виключає факту того, що вилучені ноутбук та мобільні телефони використовувалися у вчиненні злочину у даному провадженні, вони можуть містити зокрема: електронні файли, програми, забезпечення, номера телефонів осіб причетних у вчиненні злочину, фото, відео, тощо, що стосується обставин вчинення злочину пов`язаного з розслідуваними обставинами відтак, дослідження їх вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії.

Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилучених ноутбуку та мобільних телефонів, про що зокрема зазначає слідчий у клопотання, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

Вилучені під час обшуку додаткова угода, акти надання послуг, рахунки на оплату можуть містити у собі відомості обставин вчинення кримінального правопорушення, відповідно до чого також можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та потребують збереження.

Враховуючи викладене, арешт на вилучене майно є необхідним, з метою подальшого детального огляду, перевірки дійсності вилучених документів, використання в ході проведення необхідних судових експертних досліджень, в тому числі комп`ютерно технічних експертиз, з метою виявлення та вилучення інформації, що зберігається в пам`яті телефонів та ноутбуку.

У свою чергу, з огляду на правову кваліфікацію вчинених діянь (ч. 3 ст. 212 КК України) за ознаками кримінального правопорушення вилучені грошові кошти відповідають ознакам майна, здобутого кримінально протиправним шляхом.

Отримані у ході кримінального провадження відомості щодо здійснюваної незаконної діяльності дають підстави вважати, що вилучені грошові кошти, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, отримані від незаконної діяльності, у тому числі від ухилення від сплати податків.

Слідчий суддя не виключає тієї обставини, що вилучені грошові кошти мають законне походження проте вважає, що на даній стадії кримінального провадження орган досудового розслідування повинен перевірити джерело їх походження.

Легальність набуття вилучених у ході проведення обшуку грошових коштів підлягає з`ясуванню органом досудового розслідування та об`єктивно вимагає проведення певних слідчих (розшукових) дій.

Натомість повернення вилучених в ході обшуку грошових коштів за обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, без надання органу розслідування можливості з`ясування обставин правомірності їх набуття може призвести до втрати речей, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Зв`язок вилученого в ході обшуку майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя встановив відповідність вилученого майна ознакам речового доказу.

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вилучене за адресою місто Київ, вулиця Короленківська, буд. 3, майно ймовірно містить відомості, що можуть мати значення для цього провадження, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке детектив просить накласти арешт.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на речі, вилучені в ході проведення обшуку за адресою: місто Київ, вулиця Короленківська, буд. 3, а саме на:

- Ноутбук ASUS S34076 s/n T6NOCXOZN465242 із зарядним пристроєм;

- Мобільний телефон Apple iPhone білого кольору у силіконовому чохлі рожевого кольору;

- Мобільний телефон Apple iPhone чорного кольору;

- Додаткова угода №2 від 18.12.2025 до договору про надання послуг охорони №87 від 19.03.2025 у двох примірниках, всього на 2 арк;

- Акти надання послуг №67 від 30.09.2025, №77 від 31.10.2025, №88 від 30.11.2025, №95 від 31.12.2025 у двох примірниках кожен, всього на 8 арк;

- Рахунки на оплату №77 від 01.02.2025, №87 від 01.10.2025, №97 від 03.11.2025, №105 від 01.12.2025, всього на 4 арк;

- Грошові кошти у сумі 5600 грн.

Виконання ухвали покласти на детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1