Рішення № 13307034, 17.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2010

Справа №2-29/5549-2010

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А).

До відповідача – Фермерського господарства «З відокремленою садібою «Котовське» (96232, Роздольненський район, с. Котовське, вул. Господарська, буд. 4).

Про стягнення 13 990,98 грн. та спонукання до повернення майна.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Рискін Д.Ю., представник, довіреність № 14/20-73-10 від 03.02.2010 р.

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Фермерського господарства «З відокремленою садібою «Котовське» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №1-05-149фл від 02.03.2005р. в сумі 13 990,98 грн. з яких:11 020,00 грн. – сума основного боргу, 1 179,00 грн. – пеня, 1 345,87 грн. – індекс інфляції, 3% річних в розмірі 446,11 грн. та зобов’язати ФГ «З відокремленою садібою «Котовське» повернути ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» техніку – ґрунтообробний агрегат АГ – 2, 4,-15 (зав. №№151,152) та універсальний дисковий агрегат УДА – 3,1-20 (зав. №№239,240)

Крім того, позивач просить покласти судові витрати, зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору фінансового лізингу, в частині своєчасності та повноти внесення лізингових платежів за користування предметом лізингу, в зв'язку з чим за ФГ «З відокремленою садібою «Котовське» склалася заборгованість в розмірі 11 020,00 грн., яку останнє самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Також, позивач вважає, що в зв'язку з допущеними відповідачем порушеннями умов договору, у нього виникло право на нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції, суми яких і заявляються позивачем до стягнення.

Д того ж, в зв'язку з тим, що відповідач не оплатив предмет лізингу та продовжує ним користуватися, позивач посилаючись на п. 8.8 договору лізингу та ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг», просить суд зобов’язати ФГ «З відокремленою садібою «Котовське» повернути ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» техніку – ґрунтообробний агрегат АГ – 2, 4,-15 (зав. №№151,152) та універсальний дисковий агрегат УДА – 3,1-20 (зав. №№239,240).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 листопада 2010р. позов ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17 грудня брав участь тільки повноважний представник позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні надав суду відзив на позов в якому виклав свою позицію відносно заявлених позовних вимог та повідомив про сплату суму заборгованості у розмірі 11020,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

02.03.2005 р. між ВАТ НАК «Украгролізінг» та Селянським фермерським господарством «Котовське» (Згідно реєстраційних дій від 01.07.2008 р. Фермерське господарство «З відокремленою садибою «Котовське» було укладено договір фінансового лізингу № 1-05-149 фл, згідно п. 2.1 якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у Постачальника та визначений у додатку до договору «Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», за умови сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладання акту приймання-передачі між сторонами та Постачальником, що укладається у п’ять автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу.

Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з Лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору (п. 3.5.2 договору).

Відповідно до п. 8.1 договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення і діє протягом лізингу, але не довше 10 років.

Як вбачається з матеріалів справи факт отримання майна відповідачем сільськогосподарської техніки (Ґрунтообробний агрегат АГ – 2,4-15 (зав. №№ 151,152) та Універсальний дисковий агрегат УДА – 3, 1 – 20 (зав. №.№. 239, 240), підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 38, 39 від 10.03.2005 р. на загальну суму 108360,00 грн. (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 4.2. договору розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатком до договору «Графік лізингових платежів».

Лізингоодержувач зобов’язується згідно, погодженого з позивачем графіком своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору. ( п. 3.5.2 договору).

Лізингоодержувач за період користування технікою з 08.09.2005 р. по 08.09.2009 р. був зобов’язаний сплатити 11020,00 грн.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

В ході судового провадження у даній справі відповідач свої зобов'язання по сплаті за отриманий від позивача товар виконав, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 11020,00 грн., що підтверджують матеріали справи, а саме: платіжне доручення № ПН 6130 від 03.12.2010 р. на суму 11020,00 грн.

Згідно п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено у роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/612 від 23.08.1994 р. (із змінами та доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п.31 листа) визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Отже, у зв'язку з сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 11020,00 грн., суд вважає за можливе припинити провадження у цій частині в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 446,11 грн. та індекс інфляції у розмірі 1345,87 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договорами поставки щодо своєчасної оплати товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у сумі 446,11 грн. та індексу інфляції у розмірі 1345,87 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків оплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов’язань по договору фінансового лізингу № 1-05-149 фл позивачем, відповідно п.7.1 договору, нарахована пеня у розмірі 1179,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору поставки, а відтак він повинний сплатити суму пені у розмірі 1179,00 грн.

Відповідно до п. 8.8 договору відповідач за несплату лізингових платежів протягом трьох місяців підряд чи невиконання (неналежне виконання) положень договору невідкладно повертає Лізингодавцю предмет лізингу в комплексному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення предмету лізингу.

Відповідно до п.7 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу – Лізингоодержувач повинен повернути предмет лізингу, у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

21 жовтня 2010 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 14/1998 стосовно сплати боргу та повернення техніки, проте предмет лізингу не було повернено. (а.с. 22-23).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в частині стягнення суми пені у розмірі 1179,00 грн., 3% річних у розмірі 446,11 грн., індексу інфляції у розмірі 1345,87 грн. та повернення предмету лізингу обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «З відокремленою садібою «Котовське» (96232, Роздольненський район, с. Котовське, вул. Господарська, буд. 4, код ЄДРПО України 32140899) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПО України 30401459) пеню у сумі 1179,00 грн.; 3% річних у сумі 446,11 грн.; індекс інфляції у сумі 1345,87 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення заборгованості у розмірі 11020,00 грн. провадження по справі припинити.

4. Зобов’язати Фермерське господарство «З відокремленою садібою «Котовське» (96232, Роздольненський район, с. Котовське, вул. Господарська, буд. 4, код ЄДРПО України 32140899) повернути Відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПО України 30401459) техніку – Ґрунтообробний агрегат АГ – 2,4-15 (зав. №№ 151,152) та Універсальний дисковий агрегат УДА – 3, 1 – 20 (зав. №.№. 239, 240).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано – 20.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.