Рішення № 133070321, 02.01.2025, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/964/25

Провадження №2/594/655/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року

м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

з участю: секретаря Козій Я.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Дейнюк М.П.

представника Мельнице-Подільської селищної ради Криворучко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Мельнице-Подільська селищна рада, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом, в якому просить позбавити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над нею опіку та призначити її опікуном. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 з кожного зокрема у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання до суду позовної заяви.

В обґрунтування позову посилається на те, що у сім`ї її сина ОСОБА_2 у м. москва російської федерації народилась її онука ОСОБА_4 . Зважаючи на те, що шлюб між її сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпався, за спільним рішенням між нею та відповідачами, було вирішено, що п`ятирічна дитина ОСОБА_5 , буде постійно проживати з нею на території України в її сім`ї, що відповідатиме інтересам дитини. У вересні 2019 онука ОСОБА_5 , зі згоди відповідачів, приїхала до неї на постійне місце проживання і з того часу проживає з нею, де й у 2020 пішла до школи. Вихованням дитини займається виключно вона та її чоловік. Мати ОСОБА_5 дуже рідко телефонує. Батько ОСОБА_5 підтримує з нею зв`язок засобами телефонного зв`язку, та у 2023 році надав нотаріально засвідчену згоду на те, щоб онука ОСОБА_5 постійно проживала на території України в її сім`ї. Батько дитини на даний момент проживає в Турецькій Республіці, а мати у російській федерації, та відповідачі обрали такі життєві умови, за яких їхня участь у вихованні ОСОБА_5 є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про їх свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків. Вони свідомо тривалий час не брали та станом на сьогодні не беруть участі у вихованні дитини, не піклуються про свою доньку, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечували та не забезпечують, необхідного медичного догляду і лікування дитини. Позбавлення батьківських прав відповідачів повністю відповідатиме інтересам дитини, зважаючи на те, що її онука ОСОБА_5 тривалий час, впродовж шести років проживає на території України в її сім`ї без батьківської опіки, яку по суті весь цей час здійснювала вона, знаходячись за межами будь-якого юридичного статусу.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 04.08.2025 , відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.10.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дейнюк М.П в залі судового засідання позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в зал судового засідання не прибули, були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи. На електронну пошту суду надійшли від них заяви, в яких вони просять розглядати справу за їх відсутності. Позовні вимоги визнали з підстав наведених у позовній заяві. Зазначили, що задоволення позову повністю відповідатиме інтересам дитини.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Мельнице-Подільської селищної ради в залі судового засідання вважає, що позові вимоги підлягають до задоволення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника третьої особи, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Москва Росія, що стверджується Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 від 27 липня 2018 року.

Позивач ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 .

Подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвали шлюб 24 березня 2017 року, свідоцтво про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_3 від 23.12.2017.

Згідно довідки № 532 від 30.04.2025, виданої Мельнице-Подільською селищною радою, малолітня дитина ОСОБА_4 дійсно проживає з 2019 року без опіки батьків в житловому будинку в АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_1 , яка на даний час працює старостою Вигодського старостинського округу №1. Зі слів бабусі, її внучка ОСОБА_6 , громадянка російської федерації проживає на території України у зв`язку з тим, що приїхала в період пандемії на КОВІД, а потім почалась повномасштабна війна з росією, і дитина не може та не хоче по власному бажанню покинути територію України. ОСОБА_5 навчається п`ять років в українській школі, але немає постійної прописки, тому соціально не захищена. Бабуся ОСОБА_1 повністю утримує, забезпечує та займається вихованням своєї онуки ОСОБА_4 .

Як вбачається з довідки про склад сім`ї №335 від 29.04.2025, до складу сім`ї ОСОБА_1 належить чоловік ОСОБА_7 та онука ОСОБА_4 , яка проживає без реєстрації з бабусею.

Відповідно до довідки № 65 від 30.10.2024, виданої Окопівським НВК «Загальноосвітня школа І ступеня - дитячий садок», ОСОБА_4 навчалась в 1 класі у даному навчальному закладі з 07.09.2020 по 18.08.2021.

Відповідно до довідки № 53 від 28.05.2025 виданої Вигодською ЗЗСО І-ІІІ ступенів, ОСОБА_4 було зараховано у 2021 році до даного навчального закладу. За весь період навчання дитини в закладі батьки не супроводжували її до школи та не цікавилися шкільним життям, не брали участь у шкільних заходах. Дитину до закладу супроводжує бабуся ОСОБА_1 , яка займається виховним і навчальним процесом дитини.

Як вбачається із довідки №161 від 28.05.2025, виданої сімейним лікарем, ОСОБА_4 знаходиться на обліку в сімейного лікаря Вигодської АЗПСМ з 11.01.2022. На візити до лікаря супроводжує виключно бабуся ОСОБА_1 . Батьки дитини жодного разу не супроводжували дитину до лікаря, контакту з лікарем не підтримують, станом здоров`я дитини не цікавляться.

26.06.2023 відповідач ОСОБА_2 надав згоду на постійне проживання в Україні його неповнолітній дочці ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 фізично здорова, не притягалась до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває, що стверджується висновками про стан здоров`я від 01.05.2025, 21.05.2025, витягом з ІАС, характеристикою, довідкою лікаря психіатра від 21.05.2025.

ОСОБА_1 працює на посаді старости Вигодського старостинського округу №1 і її дохід за період з січня 2024 по грудень 2024 року становить 262212,20 грн, що стверджується зведенням по видах оплати, виданим селищним головою Мельнице-Подільської селищної ради, а з січня 2025 року по травень 2025 року дохід становить 113718,15 грн - довідка про доходи, видана Мельнице-Подільської селищною радою.

Мельнице-Подільська селищна рада, що діє як орган опіки та піклування у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадян російської федерації, відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадян російської федерації щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні з`ясована думка дитини, малолітньої ОСОБА_4 , яка проти позбавлення батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав не заперечує. Пояснила, що востаннє бачила батьків ще як проживала в росії. За час проживання з бабусею в Україні батьки тільки інколи до неї телефонують, вона тут ходить до школи, має друзів та на майбутнє хоче проживати в Україні.

У відповідності до ст.150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За приписами п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до абз.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Так, у рішенні в справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58). Сімейним кодексом України у статті 7 визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Також, Європейський Суд у своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).

Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.

В судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтвердили, що внучка ОСОБА_4 проживає з бабусею ОСОБА_1 з 2019 року і по теперішній час, яка її виховує та утримує. Батьки дитини до неї не навідувались.

Із досліджених у справі доказів суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без поважних причин, свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками, не виявляють щодо дитини ОСОБА_4 батьківського піклування, не турбуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не виявляють інтересу до забезпечення дитині необхідного матеріального забезпечення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання освіти.

На підставі викладеного, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, суд приходить до висновку про доведеність невиконання відповідачами батьківських обов`язків, умисність таких дій та свідоме нехтування ними, безвідповідальне ставлення до їх виконання, відтак, застосування до таких крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно дитини забезпечить захист інтересів дитини, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід позбавити батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 і це буде відповідати інтересам дитини

Поряд з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 положення статті 169 Сімейного кодексу України про те, що вони, кожен зокрема має право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Щодо призначення позивачку опікуном суд приходить до наступного висновку.

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років), що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ст. 243 СК України).

Згідно ст.ст. 55, 58 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч.3. ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Тому суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої онуки ОСОБА_4 .

Щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн.

Позивачем при поданні позову про позбавлення батьківських прав заявлено також вимогу про стягнення з відповідачів на утримання дитини аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляція, з кожного зокрема, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачі у надісланих на електронну пошту суду заявах, позов до них, в тому числі, про стягнення аліментів визнали.

В той же час в матеріалах справи відсутні будь-які докази про доходи, які отримують відповідачі, про наявність чи відсутність у відповідачів у власності рухомого чи нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів підлягають до стягнення судові витрати на сплату судового збору.

На підставі ст.ст.164, 165,166, 180-183, 192 СК України, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-285 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина російської федерації, батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Москва Росія.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянку російської федерації, батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Москва Росія.

Встановити над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Москва Росія, опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляція, щомісячно, починаючи з 29.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляція, щомісячно, починаючи з 29.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1816 грн 80 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1816 грн 80 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211 грн 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідачі: ОСОБА_2 громадянин російської федерації, ОСОБА_3 , громадянка російської федерації,.

Третя особа: Мельнице-Подільська селищна рада, як орган опіки та піклування, смт. Мельниця-Подільська вул.Кудринецька,1 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396377.

Повний текст рішення складено 02 січня 2026 року.

Головуючий Чир П. В.