Ухвала суду № 133069458, 02.01.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1790/25

Провадження № 2-н/302/2/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2026 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І., розглянувши подану в порядку наказного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» (далі Заявник) (адреса: пл. Жупанатська, 18, м Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 41999833) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2356,88 грн та 242,24 грн сплаченого судового збору,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» звернулося 26.12.2025 до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2356,88 грн та 242,24 грн сплаченого судового збору.

У поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявник вказує про те, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, відтак, з врахуванням положень ч. 5-7 ст. 165 ЦПК України, наступного робочого дня після надходження заяви судом подано до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника

На вказаний запит 02.01.2026 на адресу Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла відповідь за підписом секретаря Міжгірського селищної ради, в якій наявні відомості, що згідно Реєстру територіальної громади Міжгірської селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 не проживає, у зв`язку з ти, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 30.07.2013.

Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та документи, додані до вказаної заяви й матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити заявнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (частина 1); із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2).

Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відповідно до вимог п.4 ч.1ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч.1 ст.186 ЦПК України.

Пунктом 6 ч.1 ст.186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до відомостей листа Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за вих.№ 16-06/1 від 02.01.2026, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Частиною 2 ст.167 ЦПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з приписами п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України в системному взаємозв`язку з п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства».

Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року в справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року в справі №185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року в справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 09 жовтня 2023 року в справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186св23) та від 03 квітня 2025 року в справі № 336/13115/23 (провадження № 61-8108св24).

Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Чинним ЦПК України не передбачено можливості видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з боржника після його смерті та залучення правонаступників боржника до участі у справі.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 суддя доходить висновкупро відмову у видачі судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст.165 та п. 1 і 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст. 165 ч.1 п.4, ст.167 ч.2, 258-261, 353 ч.1 п.1, 353 ч.1 п.1, ст.354 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2356,88 грн та 242,24 грн сплаченого судового збору, відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч.1 ст.165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Суддя О.І. Повідайчик